WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Стан і розвиток інформатизації в Україні - Реферат

Стан і розвиток інформатизації в Україні - Реферат

займається спільне українсько-німецьке підприємство "Інфоком".
Національна мережа передавання даних UKRPAC з комутацією пакетів відповідає міжнародним стандартам і здійснює високоякісне передавання даних і документальних повідомлень, використовуючи як існуючі аналогові канали ТЧ на швидкостях від 28800 біт/с, так і перспективні цифрові канали на швидкостях від 64 Кбіт/с до 2,048 Мбіт/с і більше. За базовий протокол доступу тавзаємодії з вузлами мережі UKRPAC взято протокол Х.25 МККТТ. Мережа базується на комплексі комутаційного устаткування INS фірми Hugnes Network Systems (США) і забезпечує взаємодію абонентів України з абонентами більш як 90 аналогічних мереж країн світу. UKRPAC має безпосередні зв'язки (шлюзи) з мережами RоSprint (Росія - США), DATEX-P (Німеччина), РосПАК (Росія).
Як транспортну мережу для виконання міжбанківських операцій та як засіб побудови власних інформаційних мереж UKRPAC використовують більшість банків України, World Bank, Українська міжбанківська валютна біржа, Міжнародна фінансова корпорація, багато інших державних і комерційних організацій. Устаткування цієї мережі розміщено у вузлах комутації, що знаходяться в усіх обласних центрах України, а також у Сімферополі, Севастополі, Бердянську, Мелітополі, Кременчуку, Кривому Розі, Токмаку. Це забезпечує простий і надійний доступ до мережі на всій території України.
Електронні мережі перестали бути прерогативою урядових структур і великих корпорацій. Деякі технології та послуги використовуються малими і середніми підприємствами.
Нині в Українi функцiонує ряд територiально розгалужених комп'ютерних мереж галузевого i корпоративного призначення, а також мережi, оператори яких надають iнформацiйнi послуги широкому колу користувачiв - як державним чи корпоративним установам, так i окремим пiдприємствам, органiзацiям або громадянам. До мереж першого типу належать, зокрема, корпоративнi мережi Укрзалiзницi, Мiненерго, Укртелекому. До другого типу можна вiднести вже згадувану мережу UKRPAC, комерційні мережi УкрСат, SOVAMNET, RELKOM, TELEPORT, GlasNet, SprintNet, мiжнародну банкiвську мережу S.W.I.F.T. (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication - Корпоративне товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій з обмеженою відповідальністю), а також аматорську некомерційну мережу FIDONET.
Прiоритетнi напрями розвитку зв'язку, основнi принципи управлiння i регулювання у цiй сферi, основнi пiдходи до забезпечення потреб оборони та безпеки держави, засади iнвестицiйної полiтики, науково-технiчного i нормативного забезпечення та державної пiдтримки галузi визначено у Концепцiї розвитку зв'язку в Українi до 2010 року [57]. Реалiзацiя положень Концепцiї дасть змогу задовольнити потреби у зв'язку, забезпечити надання сучасних iнформацiйних послуг, створити iнфраструктуру iнформатизацiї з рисами, характерними для iнформацiйного суспiльства.
Ведуться роботи із забезпечення доступу до глобальної міжнародної інформаційної мережі Iнтернет, яка сьогоднi охоплює понад 150 країн свiту. За даними фахiвцiв, її послугами на початок 1999 р. було охоплено 153 млн користувачiв. Iншим характерним показником розвитку мережi Iнтернет є кiлькiсть хостiв, яка кожнi пiвроку збiльшується у 1,2-1,5 раза. Для українського сегменту мережi Iнтернет цей показник за результатами обстеження за п'ять з половиною рокiв дорiвнює 1,67. (Для порiвняння можна зазначити, що для Росiйської Федерацiї цей показник становить 1,95, Естонiї - 1,4, Латвiї - 1,98, Литви - 1,86.) Данi про розвиток мережi Iнтернет у країнах-республiках колишнього СРСР на сiчень 1999 р. наведено у додатку 9.
В Українi кiлькiсть користувачiв мережi Iнтернет становить близько 120 тис., у Росiйськiй Федерацiї - до 1 млн.
Якщо у 1998 р. сумарна пропускна спроможнiсть зовнiшнiх каналiв українського сегменту Iнтернет становила 6,1 Мбiт/с, то на 1 лютого 1999 р. вона зросла до 17,2, а на 1 вересня цього ж року - до 30 Мбiт/с. У бiльшостi випадкiв доступ кiнцевих користувачiв до ресурсiв мережi Iнтернет здiйснюється за допомогою телефонної мережi загального користування. Внаслiдок того, що обладнання бiльшостi АТС застарiло i не призначене для передавання цифрових даних, якiсть послуг досить низька.
Крiм обмеженої пропускної спроможностi каналiв, факторами, якi на сьогоднi стримують розвиток українського сегменту мережi Iнтернет, є порiвняно висока вартiсть оренди каналiв зв'язку i незначнi фiнансовi можливостi операторiв, що надають послуги, а також низька платоспроможнiсть користувачiв.
Iстотною характеристикою мережi Iнтернет є її iнформацiйна наповненiсть. Ще на початку 1997 р. в Українi налічувалося до 250 Web-серверiв з досить слабким iнформацiйним наповненням, а вже на серпень 1999 р. їх кiлькiсть зросла до 1700. Якщо ж урахувати вiртуальнi Web-сервери, то їх загальна кiлькiсть на цей час становить 3500-3600. Для досягнення середньоєвропейського показника кiлькiсть серверiв потрiбно збiльшити у 20 разiв, а показника Нiмеччини - аж у 160 разiв.
На лютий 1999 р. на українських Web-серверах було розмiщено такi iнформацiйнi ресурси: iнформацiя про пiдприємства, банки i бiржi - 42% серверiв, iнформацiя для широкого кола користувачiв - 29,5, iнформацiя про операторiв послуг Iнтернет i послуги, якi ними надаються, - 10, електроннi версiї газет і журналiв - 8,5, iнформацiя про науково-дослiднi iнститути i навчальнi заклади - близько 6, iнформацiя про дiяльнiсть органiв виконавчої влади - 3% серверiв. З'явилися сервери посольств зарубiжних країн, полiтичних партiй i навiть окремих полiтикiв.
За останні два роки в Україні кількість користувачів українського сегменту мережі Інтернет збільшилася більш як утричі. На кінець 2000 р. становила, за різними оцінками, від 320 тис. До 370 тис. постійних користувачів (менше 1% дорослого населення України) і близько 300 тис. чоловік, які користувалися послугами Інтернет час від часу. Зростає і обсяг інформаційних ресурсів, доступних у мережі Інтернет. Якщо на початку 1999 р. такі ресурси розміщалися на 1,4 тис. веб-серверах, то наприкінці 2000 р. - на 9,2 тис. веб-серверах. Різноманітнішими стали веб-сайти. За кількістю хостів, під'єднаних до Інтернет, Україна посідає 28 місце в Європі і 45 - у світі. Станом на грудень 2000 р., доступ користувачам до послуг Інтернет надавали понад 260 операторів (провайдерів Інтернет-послуг).
Забезпечення iнформатизацiї стратегiчних напрямiв розвитку державностi, безпеки та оборони означає передусiм створення вiдповiдних автоматизованих, iнформацiйних,
Loading...

 
 

Цікаве