WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Етапи розвитку інформаційної сфери економіки в Україні та їх характеристика - Реферат

Етапи розвитку інформаційної сфери економіки в Україні та їх характеристика - Реферат


Реферат на тему:
Етапи розвитку інформаційної сфери економіки в Україні та їх характеристика
Історичний підхід до вивчення закономірностей розвитку будь-яких процесів чи явищ є надзвичайно поширеним, оскільки джерелом прогнозу можливого перебігу подій, розвитку процесу в майбутньому є знання минулого, його передісторії, знання закономірностей та законів розвитку тощо.
Аналізуючи етапи розвитку інформаційної діяльності в Україні, будемо звертати увагу в основному на економіко-організаційні аспекти, проте не забуваючи, що лише 10 років Україна, як самостійна держава, може приймати рішення з цього та з усіх інших питань економічного та політичного життя країни.
В історії розвитку інформаційної сфери економіки України як галузі народного господарства заведено виділяти декілька етапів, що різняться організаційними формами використання обчислювальної техніки (ОТ).
На першому етапі (1949-1962 рр.) ЕОМ використовувалися в основному в наукових дослідженнях для автоматизації розрахунків. Умови для використання ЕОМ в управлінні економікою і технологічними процесами ще не склалися. Тому на цьому етапі застосування ОТ централізовано ще не планувалося, не було системи управління такими роботами.
Другий етап (1962-1964 рр.) поклав початок централізованому плануванню впровадження ОТ у народне господарство та використанню її для автоматизованого управління економіко-організаційними процесами. Було створено низку спеціалізованих підприємств з виробництва ЕОМ та обчислювальних центрів (ОЦ):
Головний ОЦ Держплану СРСР;
ОЦ Центрального економічно-математичного інституту АН СРСР;
ОЦ деяких міністерств і відомств.
На третьому етапі (1964-1970 рр.) утворено органи, що керували створенням і використанням ОТ у народному господарстві:
відповідні відділи Держплану СРСР, Держкомітету з науки та технологій (ДКНТ);
головне управління обчислювальних робіт у ЦСУ СРСР і союзних республіках;
міжвідомча рада при ДКНТ і Президії АН СРСР з упровадження математичних методів та ОТ у народному господарстві.
За цей період значно розширилася сфера використання ОТ для автоматизації процесів планування, обліку та управління, в наукових та інженерних розрахунках, автоматизації технологічних процесів у галузях народного господарства. У багатьох міністерствах і відомствах, на підприємствах, у науково-дослідних і науково-конструкторських організаціях були створені ОЦ і, відповідно, автоматизовані системи управління (АСУ) на їх основі.
Формуються науково-дослідні, проектно-конструкторські та технологічні організації, що спеціалізуються на роботах, пов'язаних зі створенням і впровадженням ОТ.
Разом із тим мали місце й суттєві вади:
недостатньо контролювалося виконання завдань народногосподарського плану з впровадження ОТ;
недостатньо були налагоджені планування і координація науково-дослідних, проектних і конструкторських робіт;
не було врегульовано фінансування їх.
Четвертий етап (1970-1976 рр.) характеризується формуванням державного підходу до використання ОТ. У 1970 р. було прийнято рішення про створення загальнодержавної системи збирання та оброблення інформації для потреб обліку, планування та управління народним господарством (ЗДАС) як сукупності взаємодіючих АСУ різного призначення.
Державну мережу обчислювальних центрів (ДМОЦ) і загальнодержавну систему передавання даних (ЗДСПД) визначено організаційно-технічною базою цієї системи.
З метою координації робіт зі створення ЗДАС і державної мережі обчислювальних центрів при Держкомітеті з питань науки і техніки створюється Всесоюзний науково-дослідний інститут з проблем організації управління (ВНДІПОУ) і вводиться п'ятирічне планування розвитку виробництва та використання ОТ на державному рівні.
За цей період створено значну кількість ОЦ та АСУ в різних галузях народного господарства. Однак їх ефективність була недостатньою.
На п'ятому етапі (1976-1980 рр.) намічено до виконання низку важливих заходів щодо подальшого вдосконалення організації створення та використання ОТ. Це, зокрема, забезпечення подальшого розвитку й підвищення ефективності АСУ та ОЦ, послідовне об'єднання їх в єдину загальнодержавну систему збирання та оброблення інформації для обліку, планування та управління народним господарством, створення ОЦ колективного користування (ОЦКК) і кастових обчислювальних центрів (КОЦ).
У цей період починає формуватися галузь з комплексного централізованого обслуговування засобів ОТ.
Було прийнято комплексну програму розвитку виробництва та використання ОТ в народному господарстві, в межах якої проводилися роботи зі створення як окремих кастових ОЦ та ОЦ колективного користування, так і експериментальної мережі взаємодіючих ОЦ. Останню створено в кінці 70-х - на початку 80-х років на базі найбільш розвинених ОЦ організацій міст Москви, Риги, Києва, Томська, Новосибірська та Ташкента. Робота проводилася під керівництвом ВНДІПОУ (Всесоюзного науково-дослідного інституту проблем організаційного управління) Держкомітету з питань науки і техніки за участю провідних науково-дослідних інститутів АН СРСР, Держплану СРСР і союзних республік, інших міністерств і відомств.
Початок шостого етапу розвитку інформаційної сфери економіки (1981-1985 рр.) пов'язаний з революційними змінами в елементній базі засобів ОТ - з виробництвом великих і над великих інтегральних схем і появою мікропроцесорів і мікро-ЕОМ. Могутній імпульс у своєму розвитку отримує галузь, пов'язана зі створенням і використанням комп'ютерів, значно розширюється сфера використання ОТ, зокрема:
автоматичних маніпуляторах (промислових роботах);
умонтованих системах автоматизації управління технологічним обладнанням, гнучких виробничих системах (ГВС);
гнучких автоматизованих виробництвах (ГАВ).
Використання мікро-ЕОМ, зокрема персональних ЕОМ, внесло суттєві зміни в
Loading...

 
 

Цікаве