WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Особливості інформаційної політики Японії - Реферат

Особливості інформаційної політики Японії - Реферат

та інформатики .
Розширення попиту на послуги зв'язку та інформаційного обслуговування в Японії почалося з середини 60-х років з нарощуванням у подальші роки. За 1975-1985 рр. обсяг передавання інформації зріс у 1,8 раза. Пояснювалося це, насамперед, змінами в процесі відтворювання, що відбулися в 70-80-і роки в Японії, а саме:
диверсифікацією та індивідуалізацією споживчого попиту;
посиленням непередбачуваності змін споживчого попиту;
переходом переважно на дрібносерійний багато номенклатурний випуск продукції;
зростанням необхідності підтримувати зв'язки з дуже великою кількістю партнерів;
інтернаціоналізацією ринків;
прискоренням науково-технічного прогресу (НТП) тощо.
Крім того, в умовах загострення конкуренції та підвищення вимог до зниження витрат виробництва зросла увага до проблеми підвищення ефективності та зниження витрат на робочу силу не тільки в сфері виробництва, а й у сфері управління. В результаті значно зросло значення оперативного отримання і оброблення ринкової, виробничої, науково-технічної та іншої інформації. Рівень забезпеченості нею великою мірою став визначати обсяг прибутків і конкурентоспроможність компаній.
Із зростанням прибутків, рівня освіти й поширенням інформаційної техніки збільшився попит на інформаційні послуги з боку населення Японії. За 1974-1987 рр. частка витрат на інформацію (зв'язок, друковані видання та освіту) в бюджеті японських сімей зросла з 5,5 до 7,8% .
Наведені тенденції були пов'язані з впливом НТП на розвиток інформаційної техніки і технології. Революційні досягнення в електроніці (особливо у сфері інтегральних схем) та інших галузях забезпечили різноманітність інформаційної техніки, її багаті функціональні можливості й простоту користування за одночасного різкого зниження її вартості. Так, за 1970-1985 рр. місткість запам'ятовувальних пристроїв зросла більш як у 1000 раз, при цьому ціна знизилася майже в 3 рази, а обсяг виробництва збільшився в 40 раз. З'явилися супутникові системи зв'язку, кабельне телебачення, відеотекс тощо. В 80-і роки стався перехід з коаксіальних на волоконно-оптичні та мікрохвильові лінії зв'язку, з координатних на електронні комутаційні станції, з аналогового на цифровий код передавання інформації. У результаті різко збільшилася пропускна спроможність мережі зв'язку Японії, з'явилася можливість передавати по ній найрізноманітнішу інформацію, розширився діапазон надаваних нею послуг, відбулося об'єднання в одне ціле ЕОМ і засобів зв'язку. На цій технічній базі інформаційна техніка і технологія стали доступними для найширших груп споживачів, почалася швидка інформатизація всіх сфер японської економіки. Причому всі ці досягнення багато в чому ґрунтувалися на ефективній організації вивчення і практичного використання зарубіжного досвіду, на кооперації із зарубіжними фірмами (передусім американськими) у створенні нової інформаційної техніки і технології.
Важливу роль у швидкій інформатизації японської економіки відіграло створення в країні системи ефективного державного регулювання, яке стимулювало, з одного боку, конкуренцію в інформаційній сфері та в усій економіці, а з іншого - кооперацію та співпрацю японських компаній між собою і з державними органами для забезпечення швидкого розвитку стратегічно важливих напрямів інформатизації. Велике значення в цьому плані мали:
поетапна лібералізація ринків інформаційних товарів і послуг у 70-80-і роки;
зняття державних обмежень на використання мереж зв'язку (в тому числі великомасштабний перегляд законодавства в інформаційній сфері в 1985 р.);
пільгове державне оподаткування і кредитування;
активне державне стимулювання розробок у сфері інформатики.
Крім наведених вище основних факторів, успішній та швидкій інформатизації економіки Японії багато в чому допомогло створення в країні сприятливого соціально-психологічного клімату для повсюдного впровадження інформаційної техніки і технології. Так, у країні:
було організовано широку мережу підготовки фахівців з інформаційної техніки і навчання населення роботі на ній;
проводилися активна рекламна політика та опрацювання громадської думки;
велика увага приділялася психологічним аспектам упровадження інформаційної техніки і технології тощо.
Швидкій інформатизації економіки Японії сприяла також ефективна організація прогнозування економічного розвитку і науково-технічного прогресу (перші в світі державні програми створення "інформаційного суспільства" з'явилися саме в Японії вже наприкінці 60-х років).
Підмурком інформатизації економіки Японії став розвиток інформаційної інфраструктури. У найзагальнішому вигляді її поділяють на дві основні сфери:
1) електрозв'язок, що включає сферу передавання інформації без зміни її змісту і форми (телефонний, телексний, факсимільний зв'язок тощо) і сферу передавання інформації з наданням додаткових послуг (комутація протоколів і пакетів інформації, електронна пошта тощо);
2) інформаційне обслуговування (розроблення програмного забезпечення ЕОМ, оброблення інформації, послуги баз даних тощо).
До того ж, для Японії характерною є відома інформаційна тенденція - конвергенція: інформаційна інфраструктура, розвиваючись, все більше перетворюється в єдиний міжгалузевий комплекс, де чітка галузева належність компаній стирається.
Інформаційна інфраструктура і на сьогодні - одна з найбільших сфер економіки Японії, яка має найбільші темпи розвитку.
У 1975-1986 рр. середньорічні темпи її зростання становили 10,3%, у 1986 р. ринок її послуг досяг 9,8 трлн єн, або 2,8% ВВП Японії. Найвищими темпами характеризується розвиток програмного забезпечення ЕОМ (у 1975-1986 рр. - 20,8%) і сфери послуг зв'язку з доданою вартістю (16,7%). У результаті їх частка у виробництві послуг інформаційної інфраструктури за 1975-1986 рр. зросла з 18 до 45%.
За рівнем імасштабами інформаційна інфраструктура Японії - одна з найбільших у світі: в 1986 р. на неї припадало 18,4% ринку послуг зв'язку і 15,8% інформаційного обслуговування розвинених країн світу. За більшістю показників розвитку інформаційної інфраструктури Японія посідає друге (услід за США) місце, але розрив між цими країнами все більше зменшується, а в деяких сферах Японія випередила США (наприклад, у сфері факсимільного зв'язку). Разом з тим, є сфери, в яких вона відстає не тільки від США, а й від країн Західної Європи (наприклад, сфера послуг баз даних).
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве