WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Перехід до інформаційного суспільства - Реферат

Перехід до інформаційного суспільства - Реферат

"не усвідомлюється впливовими людьми світу інформації через те, щорозпочалася в інформаційній системі обліку, ставлення до якої ІТ-спеціалістів зазвичай характеризується сумішшю невігластва та презирства" .
Революційний вплив комп'ютерів та інформаційних технологій поки що проявився там, де його ніхто не чекав: в операціях. Так, дійсно революційне програмне забезпечення дало змогу архітекторам значно скоротити витрати часу та коштів на розроблення проектів великих будівель, хірургам-ординаторам - набувати досвіду, виконуючи віртуальні операції на віртуальних пацієнтах. Завдяки програмному забезпеченню виробник обладнання може організовувати свої операції на основі передбачуваних потреб клієнтів в обслуговуванні та заміні техніки. Аналогічну роль відіграє комп'ютер і у банківській справі, яка на сьогодні є, очевидно, найбільш комп'ютеризованою галуззю.
Надії на те, що комп'ютер принесе революційні зміни в роботу вищого керівництва не справдилися. Для задач вищого керівництва комп'ютер і породжені ним інформаційні технології стали радше постачальниками даних, ніж інформації, не кажучи вже про нові задачі та нові стратегії.
Традиційне пояснення цьому - консерватизм управлінців "старої школи", які недостатньо активно впроваджують у свою діяльність ІТ. Це пояснення неправильне. Вище керівництво не використовує нові технології, оскільки вони не надають йому інформації, необхідної для виконання його власних задач. Більшість управлінських інформаційних систем зберігають дані, що стосуються активів і витрат підприємства. Це дані з традиційної системи обліку. Така інформація може бути корисною тільки бухгалтеру, але ніяк не керівнику.
Відомо, що традиційна система обліку не дає ніякої інформації для виконання задач вищого керівництва, пов'язаних з прийняттям ризикованих рішень щодо теорії бізнесу, стратегії бізнесу, відмови від старого і введення нового, балансу між короткостроковим і довгостроковим, між миттєвим прибутком і часткою ринку. Дійсно, жодна з цих задач не сумісна навіть з основними постулатами традиційної моделі обліку.
Незадоволення вищого керівництва даними, що постачаються інформаційними технологіями, й спричинила нову інформаційну революцію. Фахівці з інформаційних технологій, особливо керівники інформаційних підрозділів на підприємствах, швидко усвідомили, що дані обліку - це не те, що потрібно їх підлеглим (саме цим значною мірою й пояснюється презирливе ставлення фахівців з ІС та ІТ до обліку і бухгалтерів). Але вони, як правило, не розуміли, що справа не в обсязі даних, не в технології і не в швидкодії. Потрібні були нові визначення інформації, нові концепції. Першою новою концепцією інформації, що набула великого поширення, став облік економічних ланцюжків (economic-chain accounting), винайдений близько 80 років тому в США У. Дюраном.
Традиційний облік в основному постачає дані тільки про фінансові події всередині фірми. Облік економічних ланцюжків дає змогу відслідкувати витрати за всім економічним ланцюжком - від постачальника до кінцевого споживача. Споживач, природно, оплачує всі ці витрати і зовсім не цікавиться, де вони були понесені.
Облік економічних ланцюжків не потребує наявності комп'ютера. Проте комп'ютер здатний надати величезну допомогу в розрахунках, і саме тому облік економічних ланцюжків зараз все більше застосовується у виробничих компаніях і, найбільше, в сервісних підприємствах (наприклад, у мережах роздрібної торгівлі).
На початку 80-х років з'явилася концепція поопераційного обліку (activity-based accounting). На відміну від традиційного обліку витрат, поопераційний облік розроблено не для скорочення витрат, а для збільшення віддачі від них. У центрі його уваги - не уникнення марних витрат, а створення вартості. Відтоді з'явилося ще багато нових базових концепцій, а разом і багато цінної для керівництва інформації. Дві найпомітніші концепції - економічна додана вартість (economic value added, або EVA) та рейтингова система оцінювання керівництвом результатів діяльності (executive scoreboard).
Уже можна визначити наступну і, ймовірно, ще важливішу задачу розроблення ефективних інформаційних систем для вищого керівництва. Це збирання та організація інформації про зовнішній світ. Усі дані, які постачає управлінська інформаційна система, включаючи ті, що отримані із застосуванням нових засобів, відображають тільки внутрішній стан. Але всередині підприємства (як і всередині всього економічного ланцюжка) існують лише витрати. Результати знаходяться тільки ззовні. Єдино можливий центр прибутку - це платоспроможний клієнт. Але відносно зовнішнього світу (клієнтів і потенційних клієнтів; конкурентів і неконкурентів; ринків; технологій, використовуваних в інших галузях; валют; економічного становища країн тощо) у керівників практично немає даних. На сьогодні мало які підприємства, особливо в Україні, користуються навіть тією мінімальною зовнішньою інформацією, що є доступною. Ще менше компаній розуміють, що найважливішою для планування і стратегії є достовірна інформація про те, зростає чи знижується частка прибутків, яку клієнти витрачають на продукцію чи послуги їх галузі.
Зовнішня інформація для вищого керівництва, яку починає постачати нова інформаційна революція, ставатиме все важливішою і терміновішою. Всі нові концепції інформації - від обліку економічних ланцюжків і поопераційного обліку до EVA та рейтингової системи оцінювання - постачають тільки внутрішню інформацію. Це є характерним і для більшості існуючих інформаційних систем. Можна сказати, що чим більше внутрішньої інформації отримує вище керівництво, тим більше йому необхідно зовнішньої інформації, яка б її врівноважувала, а поки що її недостатньо або зовсім немає.
Протягом найближчих 10-15 років створення цих даних стане наступним інформаційним рубежем. Робота ця, як зазначає П. Друкер, вже почалася, але виконують її не фахівці з ІС та ІТ, а в основному вище керівництво у вузькоспеціалізованих компаніях середнього розміру або фахівці з маркетингу в цих компаніях. І знову ж таки, небагато хто з фахівців з ІС та ІТ є хоча б обізнаними про сутність проблеми, не кажучи вже про готовність її вирішувати. Отже, йдеться про необхідність формування й розвитку нової спеціальності - інформаційного менеджменту, фахівці якої здатні були б вирішувати нові проблеми, зумовлені змінами, що відбуваються під впливом чергової інформаційно-технологічної революції.
Набуття інформацією стратегічної ваги у підвищенні конкурентоспроможності підприємства в інформаційному суспільстві зумовило необхідність перегляду місця і ваги ІТ-підрозділу. Його керівник повинен стати посередником між господарським керівництвом і ринками. Потреба в керівникові, що виконує функції тільки головного технолога інформаційної діяльності у майбутньому відпаде. Він стане своєрідним каталізатором інформаційної діяльності і ланкою, що об'єднує всіх її учасників. Як посередник, він повинен знати

 
 

Цікаве

Загрузка...