WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основні елементи ринкової економіки та її інформаційна складова - Реферат

Основні елементи ринкової економіки та її інформаційна складова - Реферат

млн кваліфікованих фахівців. Дослідження компанії The Strategies Group показали, що кількість користувачів Інтернет у США перевищує 100 млн осіб (понад 50% дорослого населення). International Data Corporation прогнозує до 2003 р. збільшення кількості користувачів Інтернет у світі до 500 млн осіб .
Розвиток інформаційних технологій спричинив появу нової економічної категорії - інформації. В економічних ученнях, що існували до цього, розглядалися три складові виробництва - природні ресурси, праця і капітал, які, як відомо, заміщують одна одну.
Ще донедавна неможливо було уявити у цій ролі інформацію, зокрема через труднощі, пов'язані з трудомісткою та високою вартістю технології збирання, передавання та опрацювання даних. Сучасні ІТ дають змогу використовувати величезні масиви даних у режимі реального часу, причому за вартістю, що постійно знижується. Як наслідок, інформація стає більш важливою складовою виробничого процесу, ніж традиційні компоненти - природні ресурси, праця і капітал.
Наприклад, як один із способівзменшення оборотного капіталу за рахунок ІТ можна використати системи оперативного управління виробництвом і доставки комплектовання, завдяки чому не тільки вивільняються складські приміщення, а й взагалі відпадає потреба в складуванні.
Виникли нові галузі виробництва, саме існування яких засноване на комп'ютерній обробці інформації.
Ефективна економічна діяльність у цей час базується на перетворенні інформації, яку можна визначити як цілеспрямований обмін упорядкованими даними (отримання і передавання відомостей) між господарськими або іншими структурами і фізичними особами. Можна сказати, що інформація є мірою впорядкованості та стійкості економічної системи. Спрощено останню можна розглядати як сукупність впливів людини на деякі ресурси з метою задоволення своїх потреб, у процесі якого багато разів відбувається перетворення інформації.
Сучасне матеріальне виробництво базується на індустріальних технологіях, які все більше вимагають розширеного обміну інформацією, тобто залежать від ступеня досконалості процесів обробки даних. Загалом, взаємодія суб'єктів виробництва має виключно інформаційну сутність. Притаманне ринковій економіці вільне волевиявлення людей складається через аналіз різнорідної інформації (вона може бути викривленою, спрямованою на зміну споживчого попиту, усунення конкурентів тощо). Отже, економічні процеси завжди є результатом перетворення інформації. На них значно впливають умови створення, опрацювання і передавання даних.
Навколишня реальність у ході все активніших дій з перетворення інформації стає інформаційним середовищем, яке часто називають кіберпростором, або інфосферою. Сукупність засобів обчислювальної техніки і високошвидкісних комунікаційних каналів дає можливість інфосфері не тільки нагромаджувати і розповсюджувати інформацію, а й впливати на світову економіку. Остання поступово починає функціонувати в умовах об'єднаного ринку, коли наявні товари віртуально зосереджені в одному місці. Географічні, етнічні, політичні та інші кордони все менше перешкоджають обміну економічною інформацією, який набуває глобального характеру.
Унаслідок розглянутих вище процесів праця перетворюється з одноманітної рутини на творчу діяльність, засновану на знанні. Інформаційна діяльність стає вирішальною складовою як виробництва, так і споживання. Її можна розглядати як єдину субстанцію, що об'єднує предмети, засоби і продукти праці. Виробники прагнуть заздалегідь дослідити кон'юнктуру ринку, готові заплатити великі гроші за відомості про продукцію конкурентів, витрачають значні кошти на рекламу тощо.
Як і будь-який товар, цінну інформацію можна продати і купити. Але на відміну від матеріальних благ, на ринку яких присутня не тільки готова продукція, а й напівфабрикати, інформаційні ресурси найчастіше набувають вартості тільки у готовому вигляді. У традиційному виробництві його обсяги пропорційні капітальним витратам, індустрія ж інформаційного суспільства цьому класичному постулату економічної теорії не підкоряється. Так, навіть студент здатний написати комп'ютерну програму, вмілий продаж якої іноді може принести мільйонні прибутки. Можливі й протилежні ситуації, коли багаторічні наукові дослідження не дають результатів, що окупають витрати.
Звична для нас економіка побудована на законах власності, тобто володіння деякими матеріальними об'єктами (спорудами, знаряддями праці тощо). При цьому важливими є географічне розташування об'єкта, наявність природної сировини, близькість енергетичних і людських ресурсів, транспортних шляхів і багато іншого, в тому числі можливість монопольного використання. Очевидно, що нафтова свердловина на березі моря, за інших рівних умов, дає більший прибуток, ніж аналогічна в сейсмічно активній зоні або у зоні вічної мерзлоти. Отже, цінність матеріальних ресурсів має просторову сутність. Цінність же інформаційних ресурсів заснована на часовій сутності, тобто, як правило, інформація є найціннішою в момент її виникнення (створення). З тиражуванням цінність її значно зменшується. Саме часова сутність інформації лежить в основі біржових спекуляцій, інвестиційної привабливості наукових розробок, рекламних прибутків засобів масової інформації (ЗМІ) тощо.
Створення інформаційного продукту не має значних відмінностей від традиційного матеріального виробництва, хоча часто вважається, що така відмінність є суттєвою. Подібна ілюзія обумовлена тим, що копіювання інформаційного продукту (аналог масового індустріального виробництва) набагато дешевше за розроблення. Однак вартість проектування і підготовки до виробництва будь-якого масового товару (наприклад, автомобіля) також набагато перевищує вартість зразка з конвейєра. Ніяка продукція не виникає в закінченій формі, тому інформація, яка дає змогу виробляти, приміром, автомобіль, набагато дорожча за нього самого. Отже, в цьому плані запис інформації на диски з подальшим продажем нічим не відрізняється від виробництва та реалізації автомобілів.
Звичайно, споживачу необхідно мати автомобіль як корисну річ, а не якусь абстрактну конструкторсько-технологічну інформацію. Для нього не є корисними матеріали, що входять до складу автомобіля (наприклад, метал, скло, пластмаса тощо), йому потрібний саме складений і налагоджений виріб, що виконує певні функції. Останні можуть бути реалізовані й тоді, коли замість вказаних використовуватимуться інші матеріали (наприклад алюміній, броньоване скло
Loading...

 
 

Цікаве