WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Особливості інформаційної політики США - Реферат

Особливості інформаційної політики США - Реферат

інформаційною інфраструктурою, оскільки остання перетворюється на мережу мереж, держава повинна забезпечити користувачам легке та ефективне передавання інформації;
захист особистого життя, безпеки і надійності мереж - забезпечувати безпеку інформації і надійність мереж, а також швидке відновлення мереж у разі несправностей;
поліпшене управління радіочастотним спектром;
захист прав інтелектуальної власності - захищати права на інтелектуальну власність у країні та на міжнародному рівні;
координація державних зусиль - ураховуючи трансграничність інформації, координувати діяльність зі створення національної інформаційної інфраструктури з різними державними установами та іншими країнами;
забезпечення доступу до державної інформації.
США практично першими у світі розпочали роботу з приєднання своїх постійних представництв і посольств до міжнародної мережі Інтернет. Сьогодні цю роботу завершено. Банки даних, що є в зарубіжних представництвах США, дають змогу зовнішнім користувачам отримувати інформацію про внутрішню і зовнішню політику США в різних галузях економіки, науки і техніки, що певною мірою формує громадську думку в цих країнах.
Значна увага в інформаційній політиці США приділяється правовій основі формування національної інформаційної інфраструктури для реалізації програми "Національна інформаційна інфраструктура". Проте в Конгресі США ведеться робота із законодавчої реформи, яка націлена на зниження рівня монополізації в системі телекомунікацій і державного регулювання за рахунок залучення приватних інвестицій у створення національної інформаційної інфраструктури. На початку 1996 р. було прийнято новий закон про телекомунікації . Законодавча реформа в цій сфері має на меті розширення масштабів телекомунікаційного ринку, зокрема за рахунок створення конкурентних переваг у американських виробників технологічного обладнання і постачальників інформаційних товарів на світовому ринку. Отже, закладається правова основа для участі американського капіталу в глобальній інформатизації, визначаються "опорні точки" для зовнішньополітичної, зовнішньоекономічної стратегії США, що базуються на високому науково-технічному потенціалі цієї країни.
Ефективна торгова політика США також сприяє відкриттю іноземних ринків, зниженню митних тарифів і створенню умов для дотримання принципу взаємної вигоди в торгових угодах. Так, влітку 1997 р. прийнято указ про зниження податкової ставки на експорт програмної продукції. Експерти підрахували, що тільки за перші 10 днів своєї чинності указ мав принести комп'ютерній індустрії США прибуток в розмірі 1,6 млрд дол. Суть проблеми полягала в тому, що раніше виробники ПО - експортери своєї продукції не підпадали під дію закону про 15%-не звільнення від податків, що часто призводило до парадоксів. Так, починаючи з 1986 р. виробники музичних компакт-дисків звільнялися від цього податку, тоді як фірми - поставники за кордон програм на CD-ROM такий податок сплачували .
Досягнення повної інформатизації в США прогнозується на друге десятиріччя ХХІ ст.
Уже через півроку після прийняття ініціативи "Національна інформаційна інфраструктура", у березні 1994 р., віце-президент США Е. Гор на конференції Великої сімки (або G7) у Буенос-Айресі оприлюднив ідею створення глобальної інформаційної інфраструктури (ГІІ). Відтоді Сполучені Штати разом із іншими країнами працюють над удосконаленням концепції ГІІ та втілюють її у конкретні справи . Таким чином, уряд США зробив розвиток національної та глобальної інформаційної інфраструктури пріоритетами своєї політики. Згідно з цією ініціативою продовжено низку важливих федеральних програм, а саме:
"Стратегічна комп'ютерна ініціатива";
"Удосконалена програмна технологія";
"Мікроелектронно-комп'ютерна технологія";
"Нова комп'ютерна ініціатива".
У США також прийнято програму - "Виклик технологічній грамотності", спрямовану на підвищення комп'ютерної грамотності населення через поліпшення інформатизації навчальних закладів.
Нині в США створено інформаційну інфраструктуру, що забезпечує доступ до загальнонаціональних інформаційних ресурсів з будь-якої точки країни, на основі якої практично комп'ютеризовані всі сфери діяльності людини.
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве