WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Особливості інформаційної політики США - Реферат

Особливості інформаційної політики США - Реферат


Реферат на тему:
Особливості інформаційної політики США
Успіхи Японії надихнули Сполучені Штати Америки на прискорення процесу інформатизації - з кінця 60-х - початку 70-х років у США на державному рівні починають розробляти інформаційну політику розвитку країни.
Насамперед створюються великі об'єднання для проведення науково-дослідних робіт з розвитку інформаційних технологій на кооперативних засадах, зважаючи на фундаментальність та високу ефективність досліджень, виконуваних великими науковими колективами, що підтвердила широкомасштабна інформаційна політика Японії та фінансова підтримка її державою. У США проекти, пов'язані з інформатизацією економіки, здійснювалися малими науковими колективами, з переважним фінансуванням бізнесовими структурами. Держава практично не брала участі у формуванні та фінансуванні планів і проектів розроблення та розвитку нових інформаційних технологій. Першою (1982 р.) була створена Корпорація мікроелектронної та комп'ютерної технології. До її складу як організатори ввійшли 12, а потім 20 найбільших фірм промисловості оброблення даних та інших галузей (наприклад, Radio Corporation of America). Далі утворюється Корпорація досліджень з напівпровідникової технології. Організаторами її були 13 фірм, серед яких Control Data, Digital Eguipment, Motorola, Intel, Hewlett Packard та ін.
У 1984 р. після внесення змін до антитрестівського законодавства було створено ще 10 об'єднань, які досліджували проблему підвищення продуктивності праці програмістів. Одне з них - Консорціум з вивчення засобів підвищення продуктивності праці програмістів (Software Productivity Consortium). Його задача - протягом перших п'яти років досягти підвищення продуктивності праці програмістів у 4 рази, а через 10 років - у 10 разів.
Наприкінці 1985 р. 18 виробників обчислювальної техніки створили Корпорацію з розроблення мережевих стандартів для відкритих мереж (Corporation for Open System Netwart - Standarts Organization). Основне завдання цих і подібних консорціумів - скорочення терміну розроблення новітніх виробів і технологій, підвищення продуктивності праці, концентрація зусиль на довгострокових дослідженнях з метою відбиття наступу закордонних монополій, особливо японських.
Крім дій, розпочатих бізнесом, було вжито низку урядових заходів, зокрема прийнято програму "Стратегічна комп'ютерна ініціатива" (з ініціативи Управління НДДКР Міноборони США). Основна мета програми - створення нового покоління комп'ютерів, які мають спеціальні знання, вміють бачити, чути й говорити. В межах цієї програми розроблялися десятки програм за такими напрямами:
Створення надшвидкісних інтегральних схем (пріоритетний напрям);
Підвищення продуктивності праці програмістів;
Створення паралельних ЕОМ.
Фінансували програму "Стратегічна комп'ютерна ініціатива" міністерство оборони, міністерство енергетики, Національний науковий фонд США.
У розвитку інформаційних технологій в США спостерігається також тенденція переходу до цифрових методів передавання, оброблення та збереження інформації.
Найяскравішим досягненням у сфері інформаційної політики є результати ринкового підходу до управління інформаційними ресурсами суспільства. У 80-і роки інформаційна політика федерального уряду сприяла розвиткові та зміцненню приватного сектору в сфері інформаційних послуг, прискорила процеси концентрації інформаційних ресурсів у комерційно організованих автоматизованих системах. Велику вагу у проведенні цієї політики мав Закон про скорочення документообігу в відомствах федерального уряду (1980 р.).
У результаті до приватного сектору перейшла значна частина функцій з розповсюдження інформації, які до 80-х років виконувалися федеральними агентствами та відомствами. Тільки деякі типи та рівні доступу до урядових БД залишились у розпорядженні федеральних агентств і відомств.
У США налічується декілька сотень фірм, що забезпечують платний доступ до інформації, яка є продуктом діяльності різних міністерств, відомств, а також суспільних організацій, у тому числі міжнародних. Упорядковуючи інформаційні масиви, розробляючи їх машинну форму, підприємницькі фірми створюють, по суті, нові інформаційні продукти, забезпечені прогнозними моделями, ринковими дослідженнями, експертним аналізом. Такі інформаційні продукти приватні фірми реалізують на комерційних засадах тим самим міністерствам і відомствам, а також державним органам інших країн.
Державним органам США заборонено конкурувати з приватним сектором у сфері надання будь-яких інформаційних послуг.
Скорочення бюджетних асигнувань на інформаційну діяльність спонукало більшість державних організацій, що мали інформаційні служби, до жорсткої економії фінансових ресурсів і переходу на самоокупність. Неминучим наслідком такої політики федерального уряду стала приватизація державних інформаційних систем і комерціалізація баз даних, згенерованих у державному секторі.
Комерціалізація баз даних - це продаж федеральними агентствами баз даних чи доступу до них. Комерціалізація БД має декілька форм:
Федеральні агентства продають свої електронні файли приватним інтерактивним службам, які отримують усі доходи від експлуатації БД.
Федеральні агентства продають свої БД через посередника - Національну службу технічної інформації, яка укладає контракти з приватними фірмами та отримує частину ліцензійної оплати (роялті), здебільшого 20%.
Федеральні агентства створюють свої автоматизовані інформаційно-пошукові системи і надають платні послуги.
Отже, комерціалізація БД і приватизація державних інформаційних систем сприяла подальшому розширенню інформаційного ринку та розвитку інформаційного бізнесу в США.
В останні 10 років для США характерною є тісна співпраця між промисловістю та урядом з питань створення нових інформаційних технологій. Так, у 1993 р. тільки бюджетні асигнування на
Loading...

 
 

Цікаве