WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Механізм функціонування інформаційного ринку - Реферат

Механізм функціонування інформаційного ринку - Реферат


Реферат на тему:
Механізм функціонування інформаційного ринку
Інформаційний ринок, як реально та ефективно функціонуючий механізм, заснований на загальних законах суспільного виробництва. Він передбачає повну економічну самостійність і відповідальність виробників, свободу підприємництва, незалежну купівлю-продаж інформаційних ресурсів, продукції та послуг, засобів інформаційного виробництва, робочої сили, грошових коштів, цінних паперів.
Під механізмом функціонування ринку розумітимемо сукупність правил та економічних законів, що регламентують процес доведення товарів від виробників до споживачів.
Економічний механізм сучасного ринку, зокрема інформаційного, являє собою єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін.
Об'єктивна сторона полягає в дії об'єктивних економічних законів, що керують товарним виробництвом і ринком через систему ринкових відносин та економічних категорій.
Суть того або іншого процесу чи явища як у природі, так і в суспільстві розкривається через основні логічні поняття, пов'язані з ним, які в економічній науці називаються економічними категоріями.
Економічна категорія - це логічне поняття, яке розкриває суть економічних явищ і процесів, економічних відносин між людьми.
Основні поняття, пов'язані з ринком: товар, гроші, ціна, пропозиція, попит, вартість тощо.
Товар - це продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення будь-яких потреб через обмін. У цьому визначенні ми бачимо дві властивості товару, дві його сторони: 1) здатність товару задовольняти ті чи інші потреби людей, його корисність, яка називається споживчою вартістю товару; 2) здатність товару обмінюватися на інший товар у співвідношенні, яке називається міновою вартістю і є формою прояву вартості товару на ринку.
Вартість - це кількісна сторона товару, вона визначається витратами праці, капіталу, фізичних і духовних сил людини, її знань, досвіду і майстерності для виготовлення даного товару. Обмін одного товару на іншій можливий за рівності цих витрат на його створення, за рівності їх вартостей.
Найважливішою категорією ринку є гроші. Гроші - це товар, який в історичному процесі розвитку обміну і форм вартості виділився з усієї маси товарів і почав відігравати роль загального еквівалента.
З появою грошей товарний обмін перетворився на товарний обіг, опосередкований грошима (Т-Г-Т).
Наступна категорія ринку - ціна товару (тариф за послугу). Ціна товару - це грошова форма його вартості (цінності). Це кількісна категорія, яка може змінюватися під впливом певних факторів, найважливішими з яких є пропозиція товарів і попит на них.
Пропозиція товарів і послуг формується на основі виробничого процесу підприємств, фірм, діяльності установ, організацій, колективів та індивідів, які створюють товари і послуги.
Попит формується на основі потреб індивідів, підприємств, фірм, держави і товариств на товари і послуги. Якщо потреби не мають ніяких економічних обмежень, то попит - це форма потреб, обмежених платоспроможністю суб'єктів споживання.
Пропозиція і попит безпосередньо впливають на формування цін і тарифів на товари і послуги. В основі цін і тарифів лежить вартість товарів і послуг, тобто ціни і тарифи коливаються навколо вартості під впливом співвідношення пропозиції товарів і послуг та попиту на них. Категорії пропозиції, попиту і ціни відображають певні ринкові відносини між виробниками і продавцями, з одного боку, споживачами і покупцями - з іншого.
Кількість економічних категорій ринку не вичерпується наведеними вище. Всі категорії загального товарного виробництва прямо або непрямо пов'язані з ринком. Усі економічні категорії не тільки розкривають сутність певних явищ і процесів, а й відображають певні виробничі відносини з виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг, у тому числі й ринкові відносини.
Усі процеси і явища, всі економічні відносини людей мають стійкі, постійні причинно-наслідкові зв'язки, які лежать в основі вимог і дії економічних законів. Отже, економічний закон - це сукупність постійних, стійких причинно-наслідкових зв'язків усередині економічних явищ, процесів і відносин, а також між ними. Ринок як живий економічний організм виникає, функціонує і розвивається на основі вимог та дії системи об'єктивних економічних законів.
Головну роль у системі законів ринку, законів товарного виробництва відіграє закон вартості. Він діє там і тоді, де і коли функціонує товарне виробництво. Зміст закону проявляється в його основних вимогах. Вони такі:
вартість товару створюється суспільно-необхідними витратами праці, капіталу, знань, фізичних і духовних сил людини в процесі суспільно-корисної діяльності;
витрати на створення товару мають відповідати суспільно-необхідним нормам. Перевищення цих норм призводить до збиткової діяльності, а зниження - до отримання більш високого прибутку;
обмін товарів і послуг відбувається на основі еквівалентності, на основі обміну рівновеликих вартостей.
Закон вартості відіграє дуже важливу роль у товарному виробництві та у функціонуванні ринку. Ця роль проявляється у функціях закону вартості.
Найважливіша функція закону вартості полягає у виконанні ролі об'єктивного регулювальника виробництва та обігу товарів і послуг. Цю функцію закон вартості виконує у поєднанні з діями законів співвідношення попиту і пропозиції, закону попиту і закону пропозиції, через механізм ринкового ціноутворення.
Оскільки ціна є грошовою формою вартості, вона постійно коливається навколо вартості під впливом попиту і пропозиції товару.
Закон попиту полягає в тому, що зв'язок між попитом і ціною - прямий, тобто чим вищий попит на певний товар, тим вища його ціна, оскільки покупці згодні заплатити вищу ціну, щоб його купити.
Закон пропозиції проявляється в оберненій залежності пропозиції товару та його ціни: чим більша пропозиція товару, чим більше даного товару на ринку, тим нижча його ціна.
Через дію цих законів (попиту та пропозиції) ціна виконує інформаційну функцію: якщо ціна товару на ринку вища за його вартість, то це інформує виробників, що товару вироблено недостатньо, що його реалізація вигідна, і вони збільшують виробництво цього товару.
Якщо ж ціна товару нижча від його вартості, то це інформує виробників, що цього товару вироблено більше, ніж необхідно для задоволення попиту на нього, що реалізація цього товару збиткова і необхідно скоротити його виробництво.
Отже, закон вартості змушує виробників скорочувати або припиняти виробництво одних товарів і збільшувати, розширювати виробництво інших. А якщо він регулює обсяг і розвиток виробництва, то, отже, він регулює й обіг товарів. Таким чином, закон вартості у взаємодії з іншими законами виконує функцію об'єктивного регулювальника виробництва та обігу товарів і послуг.
Регулюючи виробництво, закон вартості тим самим установлює й підтримує певну пропорційність товарного виробництва, в чому і полягає йогодруга функція. Цю функцію закон вартості виконує через механізм коливання цін товарів навколо їх вартості. Виробники, скорочуючи або збільшуючи виробництво тих або інших товарів, тим самим вносять зміни в структурну пропорційність товарного виробництва.
Закон вартості також стимулює підвищення продуктивності праці і розвиток продуктивних сил. Цю функцію він виконує через механізм співвідношення індивідуальної і суспільної вартості товару на ринку та отримання надприбутків.
У гонитві за надприбутками або під загрозою розорення всі виробники змушені постійно підвищувати продуктивність праці: займатися науково-технічним прогресом, впроваджувати нові та новітні знаряддя виробництва, застосовувати
Loading...

 
 

Цікаве