WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Урядові та парламентські інформаційні системи - Реферат

Урядові та парламентські інформаційні системи - Реферат


Реферат
на тему:
Урядові та парламентські інформаційні системи
Органи управління всіх рівнів, будь-які господарські суб'єкти, установи, суспільні об'єднання, окремі громадяни формують для забезпечення своєї діяльності (виробничої, управлінської, наукової, просвітницької, організації побуту та відпочинку і т.д.) інформаційні ресурси, що розрізнюються між собою за обсягом (від вибірки з декількох довідників до величезних бібліотечних фондів і систем баз даних) та за способами організації й подання інформації.
Суспільний інтерес і основний об'єкт державної інформаційної політики являють собою, передусім, інформаційні ресурси, призначені для обслуговування "зовнішніх" користувачів (тобто суб'єктів, не пов'язаних безпосередньо з їх формуванням), а також інформаційні ресурси, що використовуються для вирішення завдань державного управління. Такі інформаційні ресурси формуються й експлуатуються різного роду інформаційними організаціями і підрозділами: державними, муніципальними та приватними. Державні інформаційні організації підпорядковані всім відомствам і регіональним адміністраціям.
Однотипні за формами інформаційної діяльності організації часто об'єднуються за наявності єдиного методичного керівництва, загальних нормативних документів, налагодженою (різною мірою) системою інформаційних потоків і становлять чотири основні державні інформаційні системи, що мають міжвідомчий універсальний характер. Це бібліотечна мережа, архівний фонд, державна система статистики і державна система науково-технічної інформації (ДСНТІ). Зараз почала складатися і система правової інформації, покликана об'єднати неефективно функціонуючі відомчі та регіональні системи інформування про нормативно-правові акти.
Для багатьох комплексних завдань державного і господарського управління, особливо на муніципальному та територіальному рівнях, необхідне об'єднання різноманітних відомостей, що збираються організаціями різних відомств, які відносяться до певних дільниць місцевості, об'єктів або суб'єктів, тобто побудова кадастрів і регістрів. Побудова єдиної системи державних кадастрів і регістрів України, що ведеться на єдиній географічній інформаційній основі відповідно до єдиних правових, технологічних і економічних норм, могла б створити вельми важливий особливий вигляд державних інформаційних ресурсів міжгалузевого характеру. Однак у більшості випадків роботи, що проводяться відомствами зі створення державних кадастрів, не узгоджені між собою в організаційних, методологічних, інформаційних і функціональних аспектах.
При існуючому підході до формування державних кадастрів і регістрів вже на етапі збору виникає дублювання інформації, яке на подальших етапах технологічного циклу призводить до багаторазового введення одних і тих самих даних в бази даних різних відомств та організацій і дублюванню при зберіганні. У той же час така технологія не гарантує повноту необхідних даних для кожного конкретного відомства. Неузгодженість форматів, що зберігаються в різних системах даних, термінів і технологій їх оновлення, використання різних лінгвістичних засобів призводять до неоднозначності та суперечності, що міститься в інформаційних системах різних відомств інформації та неможливості її спільного використання.
У більшості випадків практично відсутній національний рівень кадастрових систем, що порушує узгодженість розвитку систем регіональних інформаційних ресурсів, не дозволяє оперативно використати порівняну (за семантичними і технологічними параметрами) інформацію з різних регіонів. Це перешкоджає створенню єдиного інформаційного простору країни і створює інформаційну основу для відцентрових тенденцій в економіці та політиці.
Відсутність єдиної системи державних кадастрів і регістрів є серйозним структурним недоліком системи українських інформаційних ресурсів.
Крім інформації зі спеціалізованих інформаційних організацій, підрозділів і систем, ключову роль у забезпеченні роботи будь-яких органів, організацій і підприємств відіграють їх власні інформаційні ресурси, що створюються безпосередньо у ході їх основної діяльності та управління підприємством. Такі інформаційні ресурси звичайно використовуються тільки в межах певних технологічних процесів і управлінських завдань (часто такі інформаційні ресурси називають "вбудованими"). Вони представлені в основному у вигляді інформаційних файлів різних автоматизованих систем управління (АСУ), систем управління виробництвом (АСУВ), технологічними процесами (АСУТП) і т.д., робочих картотек, комплектів технічної та конструкторської документації, прейскурантів, калькуляцій та ін.
Аналогічні за принципами використання "вбудовані" інформаційні ресурси формуються в органах влади і управління різних рівнів, на підприємствах і в організаціях сфери матеріального виробництва, організаціях соціальної сфери, установах культури, освіти, організаціях, пов'язаних з охороною здоров'я, житлово-комунальним, побутовим обслуговуванням населення. Державне управління і регулювання процесів формування і використання всіх цих видів інформаційних ресурсів здійснюється, в основному, через відомчі і територіальні системи управління відповідними галузями.
Незважаючи на те, що вбудовані інформаційні ресурси використовуються в основному "всередині" окремих організацій, багато які з них являють значний суспільний інтерес через те, що можуть служити джерелом інформації для інших організацій і підприємств (звичайно пов'язаних між собою технологічно), а також громадян (частіше ресурси органів влади і управління, організацій соціальної сфери).
Більшість державних органів і організацій, що володіють інформаційними ресурсами, які містять відомості, що цікавлять масового користувача, не спеціалізуються на ведені масового інформаційного обслуговування і не мають відповідних технологічних, кадрових, організаційних і фінансових можливостей.
На основі державних інформаційних ресурсів, що мають суспільний інтерес, необхідно формувати їх модифіковані версії, що містять лише відкриту, цікаву масовому користувачеві інформацію, технологічно і організаційно легко доступну для громадян, ЗМІ і незалежних комерційних інформаційних служб, що використовують її для вироблення інформаційних
Loading...

 
 

Цікаве