WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Технологія розв'язку задач інформаційною системою - Реферат

Технологія розв'язку задач інформаційною системою - Реферат

мовтретього рівня. Найбільшого поширення одержали в минулому: АЛГОЛ, ФОРТРАН - для математичних і фізичних моделей, КОБОЛ - для обробки економічної інформації. ПЛ/1 - велика і складна мова для наукових розрахунків і обробки великих масивів інформації, ПАСКАЛЬ - проста і компактна мова для обробки соціально-економічної інформації, інженерно-технічних та інших розрахунків. У навчальних цілях широко використовуються мови БЕЙСІК, ФОКАЛ та інші. Дані мови зручні та прості у користуванні.
Велике значення для розвитку програмування мало створення мови високого рівня БЕЙСІК. У даний час БЕЙСІК є одною із головних мов у програмному забезпеченні персональних комп'ютерів. Простота й універсальність мови БЕЙСІК дали можливість непідготовленим користувачам швидко і легко оволодіти нею та застосовувати її для самостійного вирішення завдань.
Мови третього рівня застосовуються на машинах 3-го і 4-го поколінь, що складають сьогодні головний фонд парку обчислювальної техніки у світі.
Четвертий рівень. Мови цього рівня максимально наближені до людської мови. Вони призначені для прямого спілкування людини та комп'ютера. Мови цього рівня будуть реалізовані в головному на комп'ютерах п'ятого покоління.
На мовах четвертого рівня можуть працювати як фахові програмісти, так і не знаючі основ програмування звичайні користувачі.
Процес написання програм за доброго знання мови програмування і наявності докладного алгоритму не є складним і займає порівняно невелику частину у загальних витратах часу на створення математичної моделі та реалізації її ІС. Труднощі виникають на етапі налагодження і дослідної реалізації програми. Вони пов'язані з необхідністю виявлення та усунення похибок, допущених на попередніх етапах. Пошук та усунення похибок являє собою складний, трудомісткий процес, що, в цілому, погано піддається автоматизації. Особливу складність тут викликає виправлення логічних похибок, допущених у ході постановки та алгоритмізації завдання. Тому даний етап потребує спільних зусиль усіх фахівців, що брали участь у постановці, розробці та рішення завдання. Найчастіше він займає до 30-40 % від загального часу автоматизації вирішення завдання.
Після введення програми до пам'яті комп'ютера ІС за допомогою дисплея або пристроїв вводу починається трансляція програми. Трансляція являє собою автоматизований переклад програми з мови високого рівня на коди машинної мови. Транслятор перевіряє наявність у програмі синтаксичних помилок. У машині зберігаються таблиці всіх команд мови високого рівня і машинні коди, що відповідають їм. Якщо користувач помилився у написанні команди, то комп'ютер видає йому повідомлення про похибку у відповідному місці програми. Трансляція при цьому припиняється. На жаль, поки комп'ютер ІС виявляє лише частину синтаксичних помилок, а логічні помилки при трансляції взагалі не можуть бути знайдені.
Програміст аналізує помилки, що виявляються, виправляє їх, вводить зміни до програми і проводить процес трансляції доки комп'ютер не повідомить про відсутність помилок у програмі.
У мовах високого рівня для забезпечення широкого застосування програмного забезпечення в різних країнах прийнято використовувати англійські слова. Це не створює великих перешкод для непрофесійного програміста, оскільки кількість службових слів у мовах високого рівня невелика, що дозволяє їх швидко запам'ятати.
Після закінчення трансляції програма записується до пам'яті комп'ютера ІС мовою машинних кодів і може по команді оператора почати виконуватись комп'ютером .
Під налагодженням програми розуміється процес усунення помилок, що виявляються в ході безпосередньої роботи програми над вирішенням поставленого завдання.
Налагодження програми починається з прорахунку контрольного варіанта, результати вирішення якого відомі заздалегідь. Контрольний варіант складається користувачем і є спрощеним варіантом вирішення завдання. Цей варіант повинний дозволити провести порівняння ручних і машинних розрахунків за можливістю на всіх головних елементах алгоритму. Іноді використовують декілька контрольних варіантів, кожний із який перевіряє окрему ділянку алгоритму, але і тоді вихідні дані беруться в спрощеному виді, зручному для ручних розрахунків.
Як правило, не буває програм, для яких контрольний варіант завдання з першого разу пройшов би на комп'ютері та були б отримані результати, що збігаються з результатами ручних розрахунків. Тому розроблювачі моделі, алгоритму і програми щоразу старанно аналізують причини похибок або видачі неправильних результатів і усувають похибки в програмі, алгоритмі та моделі. Причиною похибок може бути і невдало вибраний контрольний варіант. Тільки після того, як результати ручних і машинних розрахунків збіглися, програма вважається готовою до експлуатації.
У процесі експлуатації програми замість даних контрольного прикладу вводяться вхідні дані поставленого завдання та проводяться розрахунки.
Після налагодження програми програміст і постановник завдання складають документацію на програму, до складу якої входять: інструкція для користувача, керівництво діяльністю програміста, оператора і т.д. Контрольний варіант разом із виданими комп'ютером ІС результатами додається до опису програми. Надалі цей варіант використовується для перевірки працездатності програми перед початком досліджень і служить як зразок завдання вихідних даних і одержання результатів. Програма звичайно зберігається на магнітній стрічці або диску разом із документацією. Експлуатація програми здійснюється користувачем самостійно або за допомогою операторів ІС.
Крім написання і налагодження програми до функцій програміста також входить її супровід, тобто зміна програми в процесі експлуатації. Зміни програми відбуваються в результаті виявлення помилок, що не були виявлені у ході налагодження, або уточнення моделі і постановки завдання, що проводяться користувачами.
Процес автоматизації вирішення завдання значно скорочується, коли самий постановник завдання створює модель, алгоритм, програму, налагоджує програму за підтримкою професіонала-програміста і проводить за готовою програмою дослідження. Практична реалізація такого підходу стала можливою з появою персональних комп'ютерів, укомплектованих "дружнім" програмним забезпеченням, орієнтованим на користувача-нефахівця. Це ознаменувало новий етап в інформаційній технології - етап автоматизації персональних знань, коли сам користувач реалізує процес автоматизації вирішення завдання з початку і до кінця.
Як показала практика, цей шлях є найкращим для користувача. При цьому модель швидше реалізується на ІС, процес налагодження скорочується. У результаті в програмі допускається менше помилок, особливо схованих, що можуть бути виявлені в ході її експлуатації. У процесі автоматизації знань на професіонала-програміста припадає консультаційна допомога користувачу, розробка базових засобів і універсальні пакети програм, що полегшують процес самостійної роботи користувача.
Loading...

 
 

Цікаве