WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Технологія розв'язку задач інформаційною системою - Реферат

Технологія розв'язку задач інформаційною системою - Реферат

вихідноїінформації: порядок розмірів, одиниці виміру, ступінь необхідної точності, припустимі межі зміни.
При визначенні змісту і форми вихідної інформації варто забезпечити можливо більш швидке та правильне сприйняття як цифрової, так і графічної інформації, отриманої в ході вирішення. Вид подання інформації істотно впливає на слушність її інтерпретації. Невдало подана на екрані дисплея або роздрукована на принтері інформація може призвести до помилкового висновку про отриманий результат. Звичайно, що форму видачі результатів намагаються наблизити до форми документа, призначеного для практичного використання. Це дозволяє використовувати отримані результати у вигляді документів і включати їх до управлінської діяльності різноманітних органів.
Формалізація завдання - обгрунтування методу його вирішення (наприклад, метод вирішення системи рівнянь, метод обчислення усереднених значень статистичних даних та інше). При цьому розгорнутий змістовний опис завдання замінюється на згорнуту формалізовану схему, у якій певні компоненти позначені відповідними символами. У згорнутому формалізованому вигляді поставлена задача може бути подана, наприклад, узагальненою функцією виду: Y= f(Х1, Х2... . ХN), де Y - вихідний розмір, шукана функція, Х - вхідні розміри, аргументи. Формалізована схема відбиває лише сукупність змінних завдання, його вхідні та вихідні величини, але не відбиває зв'язків між ними. Завершальною ланкою формалізації завдання є побудова математичної моделі її вирішення. Модель має відбивати усі необхідні змінні та їхні взаємні зв'язки. Тільки на цих умовах можливо правильне вирішення завдання. Побудова адекватних моделей для соціально-економічних і міжнародних завдань - складний і трудомісткий процес. Це пояснюється наявністю діалектичного протиріччя між вимогами, з одного боку, відповідності опису дійсності, а з іншого, аналітичної простоти одержуваної моделі для можливості її реалізації ІС. У цьому зв'язку математичне моделювання слушно називають вузькою стежкою між болотом переускладнень і пастками переспрощень. Прагнення одержати адекватну модель досліджуваного процесу звичайно призводить до її ускладнення, у той же час прості та зручні для реалізації на комп'ютері системі моделі частіше за все погано описують реальні процеси. На практиці звичайно вибирається будь-який компромісний варіант. Відзначимо лише, що при вирішенні завдань на комп'ютері ІС найбільший інтерес для користувача являють математичні моделі різноманітних видів й рівнів складності. Для порівняно простих розрахункових завдань вони подаються формулами, системами рівнянь, нерівностей і т.д.
Головним змістом даного етапу вирішення завдання ІС є побудова алгоритму. Поняття алгоритму є одним із найважливіших не тільки в інформатиці, але й у цілій низці інших наук. Зупинимося на ньому докладніше.
У своїй діяльності людина постійно зустрічається з множиною завдань, від самих простих до дуже складних. Для вирішення багатьох із них існують визначені правила, що пояснюють виконавцю, як розв'язувати дане завдання. Ці правила людина може вивчити заздалегідь або сформулювати самостійно у процесі вирішення. Чим точніше і зрозуміліше будуть описані правила вирішення завдання, тим швидше людина опанує ними і буде ефективніше їх застосовувати.
Серед різноманітних правил особливу роль відіграють правила, що визначають деяку послідовність дій, які ведуть до досягнення необхідного результату. Їх називають алгоритмами.
Слово "алгоритм" походить від ALHORIZM - латинської форми написання імені великого математика IX сторіччя Аль-Хорезми, що сформулював правила виконання арифметичних дій. Спочатку під алгоритмами розуміли тільки правила виконання чотирьох арифметичних дій над багатозначними числами. Надалі це поняття почали використовувати взагалі для позначення дій, що призводять до вирішення поставленої задачі.
Таким чином, алгоритм - це зрозуміле і точне розпорядження (указівка) виконавцю вчинити послідовність дій, спрямованих на досягнення вказаної цілі або на вирішення поставленого завдання. Отже, навіть не вживаючи самого слова "алгоритм", ми постійно користуємося їм у своїй діяльності.
Розробка алгоритму потребує глибоких знань у даній предметній сфері, ретельного аналізу шляхів вирішення поставленого завдання, а тому здійснюється спільними зусиллями постановника завдання та фахівців з алгоритмізації і програмування. Загальна структура алгоритму вирішення завдання має базуватися на логічній послідовності переробки вхідної інформації у вихідну, що містить усі необхідні результати. Алгоритм повинний мати властиві йому характеристики, такі як визначеність, або точність, масовість, результативність і дискретність.
Визначеність (точність) алгоритму. В алгоритмі має бути однозначно і точно визначене усе, що потрібно для вирішення задачі. Якщо вирішення задачі задано у вигляді алгоритму, то для того, щоб одержати результат за заданими вихідними даними, достатньо виконувати тільки ті дії, що вказані в алгоритмі. Визначеність алгоритму гарантує можливість вирішення задачі на комп'ютері ІС.
Масовість алгоритму. Алгоритм дозволяє одержати результати для різноманітних вихідних даних, тобто припускається багатократне його використання при вирішенні однотипних завдань. Інакше витрати на його розробку і реалізацію не будуть виправдані. Широта застосування кожного алгоритму не може бути безмежною. Тому межі застосування алгоритму суворо зумовлюються.
Результативність алгоритму. Виконання алгоритму має зводитися до виконання кінцевої кількості дій за прийнятний для користувача проміжок часу. У протилежному випадку комп'ютер ІС буде виконувати розрахунки як завгодно довго без одержання кінцевого результату доки його не зупинять. Тому в алгоритмі має бути вказаний спосіб закінчення розрахунків.
Дискретність алгоритму. Кожна дія, визначена алгоритмом, має бути закінчена до того, як виконавець перейде до наступної дії (кроку). Кількість кроків, що приводять до результату, є важливою характеристикою алгоритму.
Опис алгоритму можна скласти у текстовій формі, але частіше його подають з метою наочності у вигляді блок-схеми, що є графічним зображенням процесу обчислень.
Призначення блок-схеми полягає в наочному представленні алгоритму вирішення завдання; у ній знаходить відображення технологічний процес обробки інформації на комп'ютері; крім того, вона дозволяє глибше вивчити завдання, виявити хиби в її постановці і своєчасно усунути їх, виділити типові частини структури алгоритму (рис. 2).
При упорядкуванні блок-схеми використовуються стандартні символічні позначення головних функціональних елементів обчислювального процесу: вхідні дані позначаються прямокутником, логічні умови - ромбом, введення інформації - паралелограмом і т.д.
?
Найменування Позначення Функціональне призначення
1. ПРОЦЕС
Виконання операцій або групи операцій, в результаті яких змінюються будь-які величини
2. РОЗВ'ЯЗАННЯ (ЛОГІЧНА
Loading...

 
 

Цікаве