WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Супутникові телевізійні системи - Реферат

Супутникові телевізійні системи - Реферат


Реферат
на тему:
Супутникові телевізійні системи
США та Японією виробляється система супутникового зв'язку суперкомп'ютерів "Гігабіт нетворк", яка максимально скоротить "електронну відстань" між цими двома країнами, розширивши при цьому з'єднуючий інформаційний потік. За секунду нова система зможе "пропускати" 1 гігабіт інформації, або порядку 60 млн символів, що дає швидку передачу колосального обсягу даних. З її введенням загальна комунікаційна мережа зв'яже комп'ютери державних закладів, університетів та інших абонентів, які мають не тільки супершвидкодіючі суперкомп'ютери з колосальною пам'яттю, але й не менш сучасні ЕОМ. Велика пропускна спроможність "космічного каналу" дозволить без перекручень передавати графічні зображення різної складності, що відкриває, наприклад, можливість транслювати програми телебачення високої чіткості.
Технічно "Гігабіт нетворк" буде являти собою систему, що замикається прийомно-передавальними антенами, які за допомогою космічних комунікаційних супутників та наземних ретрансляторів будуть підтримувати постійний зв'язок між Японією та США. Комп'ютери будуть з'єднані зі стаціонарними колективними антенами за допомогою оптикопровідних кабелів. Для того, щоб підключити Японію до цієї мережі, планується створити ретрансляційний комплекс на Гавайських островах.
Компанія "Х'юз ком'юнікейшнз" планує ввести нову супутникову систему "ДиректТБ". Через невелику параболічну антену, що встановлюється на даху будинку, користувачі зможуть приймати 150 каналів телебачення.
Одночасно одна з найбільших у світі компаній кабельного телебачення "Телеком'юнікейшнз" планує вийти на американський ринок з новим декодером, який дасть можливість приймати до 540 телеканалів.
Хоча в Європі ще поки немає свого діючого супутника прямого телемовлення, але вже завершено розробку проектів штучних супутників Землі (ШСЗ), котрі планується вивести на навколоземну орбіту протягом 1995-2000 рр. Мета цього проекту - розробка менш коштовних і в той же час найсучасніших супутників нового покоління. Вони прийдуть на зміну таким ШСЗ, як TDF,TV-SAT,ТЕLЕ-Х, SВS, АSТRА. Усі ці супутники є типовими, але з різними технічними характеристиками, що терпляче чекають свого виведення на орбіту і для яких вирішені далеко не всі проблеми, зокрема фінансові.
Нині, коли французький уряд має прийняти рішення за програмою ТОР та визначити юридичну структуру інстанції, до компетенції якої ввійдуть франко-німецькі супутники ТDF/TV-SАТ, і коли в світі продовжуються "великі маневри" у сфері телебачення з високою розв'язувальною спроможністю, європейська організація із супутникового зв'язку (Євротелсат) нагадала всім про своє існування.
Спираючись на мандат близько 30 країн-членів, Євротелсат доручила інженерам розробити технічні проекти та порядок фінансування супутників прямого телевізійного повідомлення другого покоління, котрі мають змінити ті ШСЗ, рішення про створення котрих було прийнято рядом таких країн, як Франція. Німеччина, Великобританія, а також скандинавськими державами ще в той час, коли телебачення не виходило за межі національних кордонів.
Результати досліджень були представлені у Парижі всім країнам - членам Євротелсат з тим, щоб вони обміркували можливі рамки реалізації цього проекту та оптимальні характеристики супутникової системи. Європа не може дозволити собі відставання в галузі телеінформування, тим більше, що фінансові перспективи виявилися настільки багатообіцяючими, що в багатьох буквально розгорівся апетит.
Уперше ідею створення європейської системи телеінформування було висунуто ще у 1985 р. генеральним директором Євротелсат А.Карузо. Тоді він уявляв собі, що це буде система, яка має два супутники на орбіті і один - на Землі, загальною вартістю 4,5 млрд фр. Відтоді його ідея зазнала значних змін, враховуючи витрати на експлуатацію національних супутників.
Проект "Євросат" передбачає пуск на орбіту трьох супутників, один з яких - резервний. Зона їхньої дії при розташуванні на висоті 36000 км над екватором забезпечить повне охоплення території країн - членів Євротелсат. Кожен супутник має обслуговувати 14 каналів, причому сфери дії деяких з них взаємно перекриють один одного з тим, щоб задовольняти регіональні та лінгвістичні потреби. Більше того, кожен ретранслятор матиме вихідну потужність у 100-125 Ват. Для гарантування максимальної гнучкості, система "Євросат" задумана таким чином, щоб її ретранслятори могли працювати за різними схемами за командами із Землі. Це дало б змогу міняти залежно від потреб кількість каналів у кожному пакеті, забезпечити зниження у 8-10 разів плати за оренду каналів та дозволило б знайти максимальне число користувачів залежно від часу дня.
Звичайно, передачі супутників системи "Євросат" прийматимуться на антени малого діаметра, і супутники зможуть ретранслювати телевізійні програми з високим розв'язанням. Це буде телебачення завтрашнього дня із зображенням виключно високої якості.
У наш час супутників стало дуже багато: приголомшуючи телеглядача, перед яким стоїть проблема вибору, вони означають також для організаторів телебачення відносний ризикований прибуток, а це змусить їх обмежитися природними мовними регіонами. Звідси невизначеність у зв'язку з конкретним створенням європейських телепрограм і небезпека мовного чи тематичного роздрібнення.
Після п'яти років бездіяльності "рулетка" супутників розкручується знову. Протягом найближчого часу двокольоровий пейзаж, створений Іntelsat V і ЕСS F1, розпадеться на стільки нових систем, скільки в Європі налічується великих країн. Вибір належного супутника позначатиметься скоріше щасливою випадковістю, ніж раціональними намірами.
Після вдалого запуску супутника ЕСS FV один за одним з'являлися Аstra, ТDF-1, ТVSat-2, Кореrnicus, Оlympus, ВSВ, ТDF-2, потім покоління супутників ЕСS-2, Тelecom-2, причому всі вони розрізнюються за своїми технічними характеристиками і кількістю ретрансляторів. Не варто також забувати й відмінність юридичних норм і вимог до програм, що використовуються залежно від країни передачі і типології супутників, а також те, чи йдеться про пряме телебачення або подальшу ретрансляцію через наземні мережі.
Для ілюстрації складності майбутнього вибору наведемо приклад телеглядача, котрий хотів би приймати всі програми, що передаються чи ретранслюються за допомогою супутників. У 1988 р. цього можна було досягти за допомогою двох антен, або в крайньому випадку трьох у деяких районах Франції. У 90-ті рр. потрібно буде близько восьми антен, деякі з них мають бути невеликих розмірів, інші ж повинні перебільшувати півтора метри у діаметрі, причому всі антени мають з'єднуватись із складними (через відмінність використаних стандартів) електронними пристроями, які дорого коштують Отже, таким телеглядачем зможе бути лише який-небудь оператор кабельних мереж. Для масового телеглядача потрібен телемайстер з колективних антен, який зумів би забезпечити своїх замовників широким спектромпослуг. А індивідуальному телеглядачу доведеться витрачати непомірні суми, щоб задовольнити своє бажання дивитися багато програм.
Завтра для власника телекомпанії - вибір кращого супутника системи Аstra відносно до ЕСS, а також ТDF ТV-Sat відносно до Тelecom-1 або Тelecom-2, або ВSВ. Можливо, що замість двох багатомовних систем Іntelsat V або ЕСS FV з'являться так звані супутники "Ноt-Віrds" по мовних зонах: німецькій, англійській,
Loading...

 
 

Цікаве