WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Соціально-політичні інформаційні системи - Реферат

Соціально-політичні інформаційні системи - Реферат


Реферат
на тему:
Соціально-політичні інформаційні системи
Серед найбільш важливих питань виділяється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, приймаючих управлінські рішення. Саме підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері стає вагомим фактором задоволення соціальних інтересів. У першу чергу це стосується соціально-політичної інформації.
Згідно з деякими даними Української Академії державного управління, одним із головних чинників посилення багатьох зовнішньо- та внутрішньополітичних конфліктів є запізніла та неадекватна реакція керівництва на зміни політичної ситуації. З одного боку, це має місце при управлінні на основі недостатньої кількості соціальних, політичних та економічних показників; з іншого боку, - за відсутності достатньо ефективної системи оперативного спостереження, що мало б компенсувати низьку інформаційну визначеність, якою характеризується більшість політичних ситуацій. У зв'язку з цим одним із стратегічних завдань для структур державної влади стає впровадження ефективних форм моніторингу політичної ситуації.
Під моніторингом, у даному випадку, ми розуміємо комплекс заходів з періодичного відстеження, подальшої аналітичної обробки та представлення інформації про зміни в політичній ситуації (ПС). Моніторинг відіграє роль своєрідного зворотного зв'язку у саморегуляції політичної системи. Періодичність вимірів може змінюватися залежно від конкретних політичних умов.
На думку одного з російських соціологів, теоретика "масової інформації" Б.А.Грушина, сполучення понять "інформація" і "соціологія" не здається несподіваним. Задовго до всякої теорії інформації було відомо, що суспільне життя на всіх рівнях соціальної організації наповнене різноманітними повідомленнями, думками, тобто різного роду інформацією.
Інструментом здійснення всього комплексу моніторингових заходів, які необхідні при прийнятті важливих політичних рішень, є моніторингова інформаційно-аналітична система (МІАС), На думку фахівців, саме такі системи дають можливість органам управління отримувати інформацію про політичну ситуацію, яка має наступні ознаки: вона не є штучно спрощеною, тобто відповідає реальній ПС; при її аналізі можуть використовуватися як якісні, так і кількісні засоби; вона дозволяє зберегти цілісність ситуації на різних рівнях її розгляду. Найчастіше МІАС виділяється як засіб інформаційно-аналітичної роботи, принципово протилежний традиційним якісним, ручним засобам обробки інформації.
Потреба у використанні моніторингових інформаційно-аналітичних систем виникає за наступних обставин:
- наявність великого інформаційного масиву і значної кількості параметрів, що відстежуються, унаслідок чого стає неефективним (або зовсім неможливим) використання традиційних, неформалізованих методів обробки емпіричних даних;
- динамічний характер досліджуваних процесів, що не залишає часу для "ручної" обробки інформації;
- багатоваріантний, імовірнісний характер розвитку подій, де має бути врахована більшість навіть статистично не значимих ліній розвитку;
- потреба в прогнозуванні зміни ситуації з розрахунком ймовірності реалізації того або іншого сценарію;
- залежність дослідника і пов'язана із цим потреба скорочення зони суб'єктивної інтерпретації.
У 1996 р. виповнилося 25 років з моменту появи першого мікропроцесора. Нові програмні технології зажадають подальшого значного збільшення продуктивності комп'ютерів. Однак уже зараз велику частину часу процесор персонального комп'ютера завантажений не більше, ніж на 5 % від своїй потужності. Розв'язати цю проблему покликана концепція "мережевого комп'ютера", що висувається компанією Oracle. Замість звичайного персонального комп'ютера пропонується мережевий термінал з невеликою пам'яттю і не дуже могутнім процесором, сполучений через мережу з великим комп'ютером, який виконує операції, пов'язані зі значним обсягом обчислень, і виступає як сховище програм. Доповненням до "мережевого комп'ютера" може бути технологія розподіленої обробки даних, що давно використовується. Задачі, що тут виконуються, розділяються на підзадачі, які розподіляються для виконання між всіма комп'ютерами мережі.
Великі потоки інформації, що надходить, зажадали нових технологій її аналізу. Серед них можна відзначити використання архітектури сховища даних (data warehouse), коштів оперативної аналітичної обробки даних, або OLAP (Online Analytical Processing), створення інформаційних систем керівника (Executive Information System), коштів підтримки прийняття рішень (Decision Support System), коштів (data mining, наприклад, нейронних мереж).
Концепція інформаційного сховища (data warehouse) є новим підходом до управління даними. Інформаційне сховище із запиту надає необхідний обсяг знань для прийняття найбільш ефективних рішень. За такого підходу дані організуються за предметним принципом і нагромаджуються з часом, що дозволяє проводити аналіз тимчасових рядів. Інформація в сховищі об'єднується в цілісну структуру за різними рівнями деталізації, що забезпечує необхідні користувачам заходи спільності. У цій концепції центральне місце посідають метадані - дані про дані. Управління метаданими забезпечує автоматизацію процесу збору і обробки інформації. При цьому в сховищі також вміщуються результати перетворення даних, їх сумаризації та верифікації. Оскільки дані з часом оновлюються, то передбачаються спеціальні процедури актуалізації даних, які знаходяться в сховищі. Їх аналітична обробка проводиться за допомогою нейронних мереж, методів класичної статистики і аналізу
Loading...

 
 

Цікаве