WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Прогнозування розвитку технологій. Структура технологічних систем - Реферат

Прогнозування розвитку технологій. Структура технологічних систем - Реферат


Реферат
на тему:
Прогнозування розвитку технологій. Структура технологічних систем
Прогнозування розвитку технологій
Технологія є одним з найбільш інертних ланцюгів суспільної системи , тому що вона пов'язана з послідовним характером свого розвитку. Кожний новий технологічний рівень на своєму розвитку створення базується на достатньо високій попередній технології. Послідовний характер технологічного розвитку виражається також принципом "технологія породжує технологію". Кожний новий технологічний процес для свого забезпечення потребує інший новий технологічний процес. Наприклад, потреби індустрії обробки даних вимагають виробництва потужних комп'ютерів, засобів зв'язку, периферійного обладнання. Комп'ютери, в свою чергу, вимагають виробництва сучасних інтегральних схем, плат і т.д.
При науковому аналізі розвитку технологій необхідно враховувати наступні основні положення:
1. Існування та розвиток будь-якої технології здійснюється в єдності з навколишнім середовищем (матеріальним чи соціальним). Це означає, що технологія, або її окремі види, повинні не тільки підтримуватися іншими технологіями і бути з ними сумісними, але повинен бути забезпечений їх збалансований розвиток.
2. Існуюча технологія включає елементи конкуруючої, підтримуючої та доповнюючої технології. Наприклад, хоча різні інформаційні технології слідували в історії одна за одною, але не можна сказати, що чергова технологія повністю витіснила іншу.
3. При аналізі реально діючих технологій важливо виділити головну технологію.
Перелік цих основних положень показує, що при науковому аналізі технологій необхідно дати відповідь на наступні запитання:
- чи раціональна та ефективна технологія в цілому;
- чи необхідно змінювати окремі її операції та процедури;
- чи збалансовані операції доповнюючої та підтримуючої технології;
- чи має технологія можливості для подальшого розвитку;
- що потрібно зробити для подальшого розвитку технологій.
Можливо запропонувати, що розвиток будь-якої конкретної технології, як самоорганізуючої системи, має тріадність фаз:
1. Фаза А - повільна фаза пошуку нових шляхів, яка проходить шляхом множини випадкових та різноманітних досліджень;
2. Фаза В - фаза накопичення критичної маси структур нового типу та формування їх системної взаємодії (фаза перехідна по своєму значенню та темпу розвитку);
3. Фаза С - фаза швидкого розвитку структур нового типу, поки вони не досягнуть своєї максимальної гілки еволюційного розвитку.
При цьому кожна наступна фаза рівномірно прискорюється відносно попередньої, тому в логарифмічному масштабі темп еволюції не прискорений, а постійний.
В загальному випадку розрізняють сім етапів розвитку технологій:
1. Наукові відкриття;
2. Лабораторні дослідження;
3. Розробка виробничих зразків;
4. Дослідне впровадження;
5. Широке розповсюдження в певній галузі господарства;
6. Застосування в інших галузях;
7. Соціальні та економічні результати впровадження нововведень.
При технологічному прогнозуванні необхідно вважати, що технологія являє собою сукупність методів обробки, виготовлення, зміни етапу, властивостей та форми різноманітних матеріалів. В цьому плані технологія безпосередньо пов'язана з розвитком науки та техніки і основана на сучасному базисі знань. Слід зауважити, що процеси трансформації, зміни технологій (особливо інформаційних), а також загальні тенденції розвитку та вдосконалень технології вивчені далеко недосконало.
В останні роки швидко розвивається методологія системного підходу до аналізу розвитку технологій. З'явилися нові поняття та визначення важливі для виявлення суті складних динамічних систем. Наприклад, розвиваються поняття ризайленсу та стабільності складних систем на прикладі економічної системи. Поняття ризайленс визначає стійкість (опір) до зміни відношень в межах системи і є мірою можливості даної системи чинити опір змінам. Поняття стабільності характеризує властивість системи повертатися в стан рівноваги і чим менше флуктуація (коливання системи), тим більш стабільна система. Дуже цінним моментом таких понять є те, що ризайленс та стабільність можна вимірювати.
Крім того, розроблені нові види системного аналізу технологій: технологічне прогнозування, індикатори науково-технічного процесу, системи оцінок нових технологій і т.д. При технологічному прогнозуванні важливе значення має поняття життєвого циклу технології. Цей цикл має різні види діяльності: дослідження, експериментальні розробки, проектування, розповсюдження, використання та заміну технологічних систем.
При проведенні аналізу технологій методом аналогій, необхідно враховувати середовище та оточуючі технології. Реально існуюча технологія існує у вигляді трьох компонент: конкуруюча, підтримуюча та доповнююча технології.
При проведенні прогнозування розвитку технологій необхідно враховувати багато альтернативних способів виконання однієї й тієї ж функції (конкуруючі технології).
Так як жодна область технології не може існувати ізольовано, кожна з них є частиною тісного взаємопоєднання різних областей технологій, що забезпечують та підтримують її, наприклад, виробництво, технічне забезпечення, програмне забезпечення, живлення енергією та транспортними засобами. Оскільки підтримуючі технології відіграють дуже важливу роль, їх необхідно уважно розглядати при аналізі технологій.
Кожна технологія повинна не тільки підтримуватися іншою, але й спілкуватись з доповнюючими технологіями і бути з ними сумісними. Область технології, що розглядається, отримує будь-які продукти (сировину, енергію і т.д.) від деякої частини технологічного оточення. В свою чергу вона поставляє якусь продукцію цьому оточенню. В інформаційних технологіях, які характеризуються проникненням їх в усі сфери людської діяльності, існують технології дуже складної структури.
Структура технологічних систем
Для прогнозування, проектування, розробки та впровадження сучасних технологій принципове значення мають результати їх системного аналізу. Ефект від впровадження складних технологій визначається не тільки ступенем наукової новизни технології (ідеями, методами, засобами, принципами), а і наявністю спеціальних знань (організаційного забезпечення) про способи використання засобів та методів ведення технологічного процесу.
При проектуванні та впровадженні будь-якої конкретної технології виникає необхідність розглядати її як структуру (систему), яка включає наступні три компоненти:
1. Технічні засоби - "тверда" частина технологічних систем (hardware), наприклад, в технологічних інформаційних системах - це комп'ютери та канали зв'язку.
2. Алгоритми, програми та професійні знання проведення відповідного технологічного процесу - "м'яка" частина технологічних систем (software). В комп'ютерних системах - це інформаційно-методичне забезпечення персоналу та програмно-аналітичне забезпечення ЕОМ.
3. Спеціалізованеорганізаційне забезпечення, що реалізує принцип та функцію організації даної технології (огgware). В інформаційних системах - це спеціально спроектовані організаційні структури управління технологічними процесами (контроль виконання, прийняття рішення і т.д.) Розвиток технологій характеризується не тільки процесом постійної заміни функцій людини, але і процесом підвищення та поповнення ролі людини як об'єкта та суб'єкта соціального управління. Прикладом може служити розвиток робіт по створенню організаційно-аналітичних центрів (ІАLS). З'явившись на початку як перелік інструкцій по організації робіт на ІАLS, організаційне забезпечення обчислювального процесу із зростанням технічних можливостей комп'ютерів поступово перетворилось в самостійний компонент технології обробки даних.
Організаційне забезпечення повинно створити необхідні умови для використання майстерності фахівців та виконання взаємодії технології з іншими суміжними системами. На макрорівні організаційне забезпечення являє собою мережу економічних та правових нормативних документів (ціна, стимули до праці, організація і т.д.). на мікрорівні організаційне забезпечення включає процедури управління, генерацію рішень, навчання фахівців тощо.
Таким чином, приведені три компоненти системної структури технології необхідно розглядати в їх тісній взаємодії та взаємовпливові.
Loading...

 
 

Цікаве