WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизації суспільства - Реферат

Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизації суспільства - Реферат


Реферат
на тему:
Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизації суспільства
Спілкування, комунікації, обмін інформацією властиві усім живим істотам, але в особливому випадку - людині. Одержання інформації з навколишнього світу, її аналіз і генерування складають одну з головних функцій, що відрізняє людину від іншого живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому оточенні, стимулює його діяльність, визначає його поводження в конкурентній боротьбі, забезпечує його життєдіяльність.
Головним засобом приборкання інформаційних потоків служило залучення до інформаційної сфери додаткової кількості людей. Із розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігалося прискорення цього процесу. Це пов'язано з тим, що обсяги інформації постійно збільшувалися, а складність її обробки зростала. У США, наприклад, частка людей, що займаються збором, обробкою і аналізом інформації, у загальній кількості працюючих зросла за останні п'ятдесят років багаторазово і в даний час перевищила 50 %, при цьому вартість документообігу склала 100 млрд дол. на рік. І це явище є характерним для усіх промислово розвинених країн. Таке зростання багато в чому визначається і тим, що продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері, зростає набагато повільніше, ніж у тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності.
Принципові зміни відносно людини до інформації відбулися в зв'язку з новою можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованого. Комп'ютер, що відкрив для людини майже необмежені можливості в питаннях оперування інформацією, дозволив перетворити її на ресурс, від стану якого залежить розвиток економіки будь-якої країни. Поряд із енерго- і фондоресурсом необхідний і інформаційний ресурс, що визначає ступінь застосування прогресивних технологій.
Інформаційні ресурси - це сукупність інформації, що використовується в усіх сферах людської діяльності: виробництві, науці та техніці, керуванні суспільством і т.д., яка організована та обробляється спеціальним чином. У даний час це поняття широко застосовується поряд із такими поняттями як матеріальні, енергетичні і трудові ресурси.
Майже півсторіччя тому американський математик, батько кібернетики, Норберт Вінер сказав про інформацію: "Інформація є інформація, не матерія і не енергія", бажаючи підкреслити її особливу, нематеріальну сутність. Людству знадобилося 30-40 років (мить у житті цивілізацій), щоб перетворити інформацію з категорії наукової на категорію комерційну, у такий самий принциповий чинник розвитку, як сировина й енергія. Тепер, щоб заповнити запаси сировини й енергії, що зменшуються, людство гостро потребує інформації, що відкриває нові шляхи більш раціонального й ощадливого одержання засобів для підтримки своєї життєдіяльності (рис. 1).
У наш час загальновизнаною стала теза про те, що без накопичення і умілого використання інформації немислимий науково-технічний і соціальний прогрес. Інформація служить визначальним чинником розвитку міжнародної, економічної, технічної і наукової сфер людської діяльності. У сучасному складному і багатоликому світі ні одну значну міжнародну проблему не можна розв'язати без переробки величезних обсягів інформації та налагодження міжнародних комунікаційних процесів.
Звертає на себе увагу одна чудова властивість інформації: будучи акумульованою і обробленою з визначених позицій, інформація дає нові відомості, приводить до нових знань.
Інформаційні ресурси, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої й творчо активної частини працездатного населення, в останні роки зростають особливо швидко. Це зростання в останній чверті ХХ ст. досягло таких рекордних розмірів, що багато фахівців почали говорити про "інформаційний вибух" та "інформаційну революцію".
Дійсно, із початку ХХ ст. інформаційний потік збільшився приблизно в 30 разів. Щорічно у світі публікується біля 100 тис. журналів 60 мовами; 5 млн наукових статей, книг, брошур; 2250 тис. дисертацій і звітів.
Про темпи зростання науково-технічної інформації говорять такі цифри: кожної хвилини у світі публікується приблизно 222 тис. друкованих сторінок наукових текстів, кожні 1,5-2 хв. пропонується нове технічне рішення, щогодини реєструється 15-20 винаходів або відкриттів. Усе це означає, що сучасному фахівцю необхідно було б щодня прочитувати приблизно 1,5 тис. сторінок тексту, щоб не відставати від рівня сьогоднішнього дня (рис. 2).
У результаті у світі склалася ситуація, коли потік інформації, що генерується, почав випереджати можливості людства з його переробки та ефективного використання. Пояснюється це насамперед тим, що єдиним інструментом переробки інформації був і залишається людський мозок.
У промисловості розвинених країн до процесу обробки інформації включені значні людські ресурси. Адже з інформаційної маси необхідно витягнути насамперед потрібну інформацію. Крім того, інформація має бути суттєвою, точною, своєчасною. Статистика говорить про те, що розроблювач або дослідник витрачає приблизно половину свого робочого часу на пошук необхідної інформації. За даними Міністерства праці США в 1985 р. приблизно 50 % робітників та службовців країни були зайняті в галузях, що виробляють, організують зберігання, обробляють і поширюють інформацію.
Інформація забезпечує радикальну інтенсифікацію суспільного виробництва на базі використання інформаційних технологій, вихід суспільства на передові рубежі з продуктивності праці, широке впровадження безлюдних виробництв, облагороджування праці, підвищення в ній творчого елемента, перехід до сучасних моделей діяльності людей і способів життя, що відрізняється, насамперед, високим рівнем інформаційно-організаційного комфорту, доступністю й ефективністю застосування величезних інформаційних багатств. Йдеться про повне використання "глибинних" чинників соціально-економічного прогресу - резервів інформатики.
Соціальну інформатизацію не можна змішувати з комп'ютеризацією. Це різні поняття. Комп'ютеризація - насичення ринку комп'ютерною і телекомунікаційною технікою та засобами її алгоритмічного і програмного забезпечення. Чим ширше впроваджуються ЕОМ і складніші комплекси, що застосовуються, тим більшим є "опір середовища". Історично сформовані соціальні середовища (у виробництві, керуванні, науці, освіті, сфері послуг, медицині і т.д.), пристосовані для "паперової" інформатики - рутинні процеси збору, обробки, передачі, використання інформації. Заміна їх машинними технологіями, заснованими на сучасній мікропроцесорній і телекомунікаційній техніці, а в недалекому майбутньому - на штучному інтелекті, потребує радикальної перебудови усієї системи чинників й умов роботи підприємств, установ, галузей, усього господарського комплексу, особливо його керуючих підсистем.
Інформатизація припускає більш широкий підхід до комп'ютеризації, що включає перетворення усього комплексузасобів і умов розгортання інформаційних процесів - як створення відповідної технічної бази, так і модернізацію організаційно-економічних, юридичних і "людських" чинників. Іншими словами, це - цілісний процес формування нового автоматизованого інформаційного середовища як необхідної умови ефективного застосування ЕОМ, їхніх мереж, робототехнічних комплексів, банків даних тощо.
Поняття інформаційного середовища містить у собі усі чинники, що впливають на інформаційні процеси протягом усього їх життєвого циклу - від проектування до закінчення використання. Це - апаратні засоби, банки даних, програмне забезпечення, телекомунікації, рівень підготовки фахівців і користувачів, форми стимулювання, контролю, методи і засоби керування, відповідні документопотоки, процедури, регламенти, юридичні норми, штатні розклади, організаційно-економічні структури і т.п. Мова йде про програмовану зміну інформаційної основи функціонування різноманітних суспільних підсистем, заміну (у припустимих межах) "паперової" інформатики людиномашинними (діалоговими) системами, створення нових, незрівнянно більш ефективних моделей діяльності людей.
За мірою зростання масштабів комп'ютеризації та ускладнення ЕОМ головним стає не технічний елемент, а соціальний і гуманітарний. Без цього комп'ютеризація не дає належного соціально-економічного ефекту, оскільки історично сформоване "паперове" середовище з його архаїчними структурами і "книжкова" письменність користувачів не дозволяють створити цілісні інформаційні технології, а ЕОМ у такому середовищі функціонують як надарифмометри (обчислювальні системи). Звідси і народилося ключове поняття інформатики: інформаційне (точніше, машинно-інформаційне) середовище.
Програмоване створення машинно-інформаційних середовищ у різних сферах суспільної практики (виробництві, керуванні, науці, медицині, сфері послуг, оборонній сфері тощо) замість історично сформованих "паперових середовищ" (формування машинної інформатики замість "паперової" інформатики) - це і є інформатизація.
Концепція інформатизації протистоїть пануючій дотепер системотехнічній концепції, відповідно до якої майже вся увага звертається на розвиток ЕОМ (включаючи програмне забезпечення), тоді як перетворення соціально-економічних середовищ, в які впроваджуються ЕОМ, здійснюється емпірично, несистемно, поверхово. Це не просто позбавляє сенсу процес комп'ютеризації, багато в чому нівелює значення самих перспективних її напрямків, але і веде до величезної втрати матеріальних ресурсів і часу.
Loading...

 
 

Цікаве