WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Навчальні інформаційні системи - Реферат

Навчальні інформаційні системи - Реферат

комп'ютерів і телекомунікаційних мереж як інструментів для організації зв'язку. Комп'ютерний зв'язок включає:
- електронну пошту, яка дозволяє направляти повідомлення в поштові скриньки користувачів мережі;
- телеконференції, які дозволяють направляти повідомлення всім учасникам одночасно;
- доступ до віддалених інформаційних джерел, наприклад, бібліотечних ресурсів, базам даних, серверів.
Дистанційна освіта за кордоном, особливо в Європі, зараз входить в нову, дуже важливу фазу свого розвитку. Після порівняно тривалого періоду відносної стабільності в розумінні незмінності основних технологій і методів навчання і недавнього періоду кардинальних змін, унаслідок появи нових різноманітних середовищ (відео-, комп'ютерних телекомунікацій). ДО сьогодні входить у фазу інтегрування та зближення технологій. Цей період суттєво вплине на практику навчання. Серед ключових тенденцій в розвитку ДО необхідно вказати наступні:
- одночасне розгортання (зростання різноманітності) та зближення технологій;
- зміни в стосунках між викладачами і студентами;
- зміни в стосунках між навчальними закладами;
- поява стійких тенденцій.
У 80-х рр. технології ДО, що використовувалися для створення навчальних матеріалів, їх доставки і взаємодії між викладачами і студентами, були малочисельними і примітивними. В основному, це були друковані матеріали, відео і зрідка прямі телевізійні трансляції. Для доставки використовувалась звичайна пошта, кабельне і громадське телебачення. Взаємодія здійснювалась за рахунок письмових творів, прямих консультацій по телефону, інколи за допомогою аудіозаписів.
Починаючи з середини 80-х рр. швидко зростають різноманітні інтерактивні телекомунікаційні середовища - супутникові, мікрохвильові, стисле відео-, аудіоконференції тощо. Все це робить групове навчання центром уваги в ДО.
Нові середовища дозволяють розширити традиційну аудиторію до так званої "віртуальної". У результаті контроль за часом, місцем і темпом навчання повертається навчальному закладу, але студенти отримують можливість спілкуватися один з одним.
У наш час з'явився новий тип навчальної групи - "спільнота студентів" - дякуючи асинхронності таких телекомунікаційних середовищ, як комп'ютерні конференції, електронна пошта і голосова пошта.
Оскільки ці середовища не передбачають одночасних запитань та відповіді, студенти можуть самі обирати час, місце і темп, зберігаючи можливість спілкування з іншими студентами, які в цей час працюють з іншою частиною навчального курсу або навіть проходять зовсім інші курси у межах програми. Цілі спілкування в "співтоваристві студентів" не так дидактичні, як контекстуальні, маючи на увазі принципово новий рівень спілкування, окрім передбачуваної програмою навчальної програми.
Можна очікувати появу нового типу стосунків у кінці цього чи на початку наступного тисячоліття. За мірою того, як студенти отримуватимуть доступ до великих баз даних, гіпермедійних комплексів, відео і тексту за допомогою комп'ютерних мереж, з'явиться новий тип студента - чудово пристосованого для навчання, а краще сказати, цілого "співтовариства молодих вчених". Студенти самі управлятимуть часом, місцем та темпом, широтою охоплення і послідовністю навчального матеріалу і, більше того, матимуть можливість вільно спілкуватися із однолітками та викладачами.
90-ті рр. принесли свої нововведення до стосунків між навчальними закладами. Найбільш видатний з них - мережевий відкритий університет. Передував йому Національний технологічний університет (США), який видавав дипломи, завдяки спільній роботі багатьох великих вищих навчальних закладів. Нещодавній приклад - це консорціум ступеню національних університетів, який об'єднує дев'ять солідних вищих навчальних закладів, що пропонують національну ступінь бакалавра в менеджменті. Цей консорціум був створений як результат діяльності університету Розвитку Розуму, який і досі просуває створення інших, більш спеціалізованих консорціумів у бібліотечній справі й сфері розробок систем викладання з метою присудження національних ступенів з цих спеціальностей.
Більш того, уперше в історії американської освіти спостерігається поява нових національних університетів дистанційної освіти, а також нових спеціальностей і вчених ступенів, отриманих за допомогою дистанційної освіти. Серед прикладів можна навести ступінь магістра ділового адміністратора державного університету штату Колорадо, ступінь з інформатики державного університету Чикаго, ступінь з бібліотечної справи Аризонського державного університету, магістра управління освітою університету Джорджа Вашингтона, магістра акустики Пенсільванського державного університету і, нарешті, ступінь бакалавра з ядерної фізики університету Меріленда.
Термін "дистанційна освіта" означає різні освітні моделі, для яких спільним є те, що деякі або всі викладачі та студенти, розділені у просторі. Як і всі типи освіти, різні моделі дистанційної освіти будуються на основі головних компонентів процесу навчання:
- виклад предметного змісту;
- взаємодія з викладачами;
- виконання практичних завдань.
Кожна модель дистанційної освіти використовує технології, які тим або іншим чином впливають на ці компоненти.
Різні моделі дистанційного навчання відрізняються не тільки технологіями, що ними використовуються, але і ступенем управління та відповідальності викладача і учнів. У деяких моделях викладачі та навчальний заклад зберігають свої функції повного управління процесом навчання як у випадку традиційної системи класного навчання. В інших випадках управління навчанням переходить до тих, хто навчається.
Нижче подані три моделі дистанційної освіти. Звичайно, вони не відображають усіх можливих підходів до дистанційної освіти. Однак, вони віддзеркалюють два крайні випадки і середину на континуум від управління навчанням викладачем до управління самим учнем.
Модель розподіленого класу має місце в тих випадках, коли інтерактивні телекомунікаційні технології розповсюджують курс, розрахований на один клас, на групи студентів, що знаходяться в різних місцях. Типовий результат - змішаний клас, який об'єднує традиційно і дистанційних студентів, що навчаються. Навчальний заклад і деканат контролюють успішність.
Модель самостійного навчання звільняє студентів від необхідності знаходитися в певному місці в певний час. Студенти забезпечуються набором матеріалів, що включає виклад курсу та детальну програму, і отримують можливість звертатися до співробітника факультету, який здійснює керівництво, відповідає на питання і оцінює роботу. Контакт між студентом і методистом досягається шляхом використання телефону, комп'ютерних конференцій, електронної і звичайної пошти.
Модель відкрите навчання + клас включає використання друкарського викладу курсу й інших засобів(наприклад, відеозаписів або комп'ютерних дисків), які дозволяють студенту вивчати курс з найбільш прийнятною швидкістю в поєднанні з інтерактивними телекомунікаційними технологіями для організації спілкування студентів усередині дистанційної групи.
Loading...

 
 

Цікаве