WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Геоінформаційні системи - Реферат

Геоінформаційні системи - Реферат

зруйнований, а сучасна стратегія інформатизації України перебуває в стадії розробки.
Разом з тим, слід зауважити, що:
- при істотному відставанні в технології збору, зберігання, обробки і передачі інформації в Україні створені і продовжують поповнюватися масштабні інформаційнімасиви;
- у науковому співтоваристві існує розуміння ролі наукової інформації, і здійснюються наполегливі кроки для пошуку виходу з критичної ситуації.
Створення системи інформаційного забезпечення досліджень з вивчення і освоєння надр передбачає рішення наступної групи науково-організаційних задач:
1. Систематизація уявлень про формування необхідних інформаційних потоків, їх кількісні та якісні характеристики щодо конкретних галузей знань. В основі цього завдання лежить формування уявлень про якість інформаційного середовища за тематичними, політематичними, проблемно-орієнтованими базами і банками даних.
2. Розробка організаційних основ формування і функціонування системи, яка передбачається не як адміністративно-керована піраміда, а як сукупність розподілених за тематичними і регіональними ознаками інформаційних полів, відкритих для користувачів.
3. Розробка методичних основ, включаючи сумісність мережевих інформаційних технологій, вимог до вводу і виводу, обміну даними, інформаційній безпеці, класифікації та індексуванню повідомлень і т.д. До числа пріоритетних завдань цієї сфери відноситься створення єдиного регістра (навігатора) інформаційних ресурсів і керівництва з внутрішнього та міждержавного обміну інформацією.
4. Визначення правової і фінансової взаємодії користувачів інформації.
Основні тенденції розвитку геоінформатики визначатимуться досягненнями в:
- теорії організації та наповнення баз даних і знань у дисциплінарному та міждисциплінарному вимірах наук про надра і геологічне середовище на міжнародному, національному і регіональному рівнях;
- розвитку ефективних методів пошуку, аналізу, узагальнення друкарської і електронної інформації з системи баз даних і знань;
- теорії комп'ютерного моделювання об'єктів, процесів, прогнозів на основі баз даних і знань.
Очевидно, що практичний розвиток геоінформатики зажадає подолання істотного відставання в технічному оснащенні інформаційних центрів і користувачів, а також засобів комунікації.
Розвиток геоінформатики як однієї з перспективних сфер наукової діяльності, передбачає створення активного інформаційного моніторингу джерел інформації, її аналіз і трансформацію в зручні для користувачів форми, перехід від довідкових інформаційних полів до систем інформаційних моделей і комплексів завдань, що забезпечують просування процесу наукових досліджень і накопичення нових знань. Так, дані про ресурси надр значною мірою відносяться до фактографічної інформації проблемно-орієнтованого характеру. Для фахівця фактографічна інформація - частина загального знання, вона потрібна як засіб звуження зони невизначеності, як шлях просування від одного рівня знання до іншого. Головним завданням проблемно-орієнтованих систем інформаційного забезпечення досліджень в оцінці ресурсів надр є побудова інформаційних моделей предметної області.
Необхідними елементами системи оцінки ресурсного потенціалу надр повинні стати:
формування і використання розподіленого автоматизованого банку даних по ресурсах надр;
- формування розподіленого автоматизованого документального фонду першоджерел на паперових, магнітних та оптичних носіях і на мікрофішах;
- формування фонду проектної документації, науково-методичних і організаційно-нормативних документів;
- інформаційне обслуговування абонентів у режимах вибіркового поширення інформації, ретроспективного пошуку, видачі копій документів;
- створення інформаційних продуктів, які висвітлюють проблеми комплексної оцінки ресурсів надр;
- підготовка оглядово-аналітичної інформації, у тому числі зарубіжних матеріалів з тематики, що розглядається.
Самостійним елементом інформаційної системи, покликаної супроводжувати фундаментальні наукові дослідження, є виробнича діяльність з інформаційного обслуговування.
Призначенням системи, на відміну від суми знань про мінеральні ресурси надр, є забезпечення структур управління, проектування, зовнішніх споживачів необхідною геоінформацією.
При проектуванні інформаційних систем, що супроводжують фундаментальні дослідження, важливим є питання створення комплексів технічних засобів, зокрема, автоматизованих робочих місць (АРМ), програмно-технічних продуктів, локальних і глобальних обчислювальних мереж, каналів зв'язку, інформаційно-вимірювальних систем і польових обчислювальних комплексів для різних методів вимірювання та рівнів зондування; організаційних структур, що забезпечують реалізацію (функціонування) геотехнологій; навчання фахівців. Надто перспективним уявляється використання технології географічних інформаційних систем (ГІС), що реалізовано за кордоном у численних ГІС. Одним з підтверджень багатофункціональності як специфічної особливості технології ГІС слід вважати таку сферу додатків, як аналіз наукових ресурсів для надання допомоги в розв'язанні проблем і виявленні потреб регіонів, територій і районів, окремих міст, а часто і районів великого міста.
Могутнім чинником розширення функцій окремої ГІС є здатність моделювання просторово-визначених певних об'єктів із залученням великої кількості ознак, значних обсягів вхідної інформації та інформації, що зберігається. Особливо ефективний процес моделювання за технологією ГІС на межах різних наукових дисциплін і наук: гірничо-геологічне, економічно-екологічне, екологічно-математичне та інші види моделювання.
З розширенням сфери застосування технології географічних інформаційних систем у світовій практиці замість спеціалізованих задач типу землекористування, складання кадастрів різноманітних об'єктів, обліку окремих видів ресурсів, аналізу мінеральної сировини системи цього класу вирішують широке коло питань шляхом введення і обробки не лише відомостей про просторовоємні ресурси (лісові, водні, мінеральні), але і даних соціально-економічного характеру про певні території та райони дистанційного зондування, результати цифрового подання картографічних зображень, інформації, отриманої внаслідок екологічного моніторингу на значних площах поверхні Землі, метеорологічних даних. В останнє десятиріччя спостерігається інтеграція геоінформаційних, картографічних і аерокосмічних технологій з побудовою та використанням комплексних банків даних текстового, факто- і картографічного характеру в сфері наук про Землю, економіку і екологію. Розвиток досліджень у сфері геоінформатики має одночасно виражений міждисциплінарний і тематичний аспекти.
Loading...

 
 

Цікаве