WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Геоінформаційні системи - Реферат

Геоінформаційні системи - Реферат


Реферат
на тему:
Геоінформаційні системи
Уявлення про прогрес у сфері оволодіння науковою інформацією і перспективах розвитку сучасної інформатики є дуже об'ємними.
У той же час, якщо у вирішенні низки задач ми, образно кажучи, наближаємося до вершин "Евереста" або до "ядра" землі, інші, лежачі посередині, ще чекають свого рішення. А ці "інші" і покликані забезпечити вільний доступ наукового співтовариства і окремих осіб до світових скарбів знань. Природно, що тут багато що робиться. Досить назвати Internet. Однак, хотілося б привернути увагу не до сучасних можливостей комунікацій і накопичення інформації, а до проблем формування реального "Форуму знань", передусім для наукового співтовариства.
На порозі XXI ст. провідним чинником успішного розвитку наукової й практичної діяльності людей у планетарному масштабі стає створення загальнодоступної інформаційної інфраструктури і ефективне використання накопичених знань ("Форуму знань"). В.І.Вернадський у роботі "Наукова думка як планетне явище", узагальнюючи тенденції розвитку початку ХХ ст., відзначив: "... людина вперше реально зрозуміла, що вона житель планети і може, повинна мислити і діяти в новому аспекті, не тільки в аспекті окремої особи, сім'ї або роду, держав або їх союзів, але і в планетному аспекті". Розглядаючи з різних боків процес еволюції біосфери в ноосферу, він підкреслював: "Науковий світогляд і дані науки повинні бути доступні найповнішій критиці всякого, критиці, вихідній з принципів наукового дослідження, що спирається на наукові істини". Ці філософські думки великого вченого визначали проблему, до розв'язання якої в повному обсязі людство ймовірно буде готове лише в ХХI ст., у ході формування реального інформаційного суспільства.
Минаюче ХХ ст. декларує створення глобальної інформаційної інфраструктури, глобальної інформаційної супермагістралі та глобального форуму (фонду) знань як центральні задачі з побудови інформаційного суспільства XXI ст. Рішення цієї задачі має перетворити світ на "глобальне село", утворення якого проф. М.Маклюен передбачав на початку 60-х рр. Це означає, що можна чекати значних змін у відносинах між людьми різних країн і народів, оскільки, якщо розвивати далі метафору про "глобальне село", сільське життя, на відміну від міського, засноване на усвідомленні своєї належності до однієї спільності людей, тобто, як би до однієї великої сім'ї та колективної відповідальності, що витікає з цього. Жителі села добре знають і розуміють один одного, колективно розв'язують проблеми, що в них виникають. Тому одночасно із створенням технологічної бази для утворення "глобального села", мають здійснюватися енергійні дії з подолання теоретичних, мовних, освітніх та інших бар'єрів, які все ще розділяють народи країн і світу на більш або менш закриті етнокультурні групи. Добре відомо, що бурхливо прогресуюча у другій половині ХХ ст. інформаційна діяльність як професійна робота зі збирання, обробки, зберігання, перетворення і передання інформації, зіткнулася наприкінці нашого століття з низкою серйозних труднощів. Вони пов'язані не тільки з рішенням численних професійних задач, а із зростанням загальних обсягів різнорідної інформації за принципом сніжного кому. У результаті ясно визначилися питання формування чітко класифікованих інформаційних потоків і масивів, механізму конструювання нових знань на базі відомих, організації реального інформаційного інтерфейсу для вчених з конкретних видів фундаментальних і прикладних досліджень. В останні 10-15 років для рішення вказаних та інших професійних задач з груп родинних наук (науки про життя, про землю та інше) вже формуються у вигляді самостійних перспективних напрямів: геоінформатика, екоінформатика, біоінформатика тощо.
Однак, існуючий досвід свідчить про те, що переростання інформаційної кількості в якість вимагає попереднього вирішення низки питань, включаючи:
- створення інфраструктури багаторівневої інтеграції різнорідних даних;
- розробку нових пошукових систем, що забезпечують подолання різних технічних, технологічних, лінгвістичних та інших бар'єрів, зведення до мінімуму інформаційного шуму, можливість прямої взаємодії різних споживачів з інформаційними масивами;
- формування сучасної системи інформаційного забезпечення фахівця на робочому місці.
Виділення пріоритетних напрямів у вивченні та освоєнні надр тісно пов'язане з проблемами раціонального використання природних ресурсів і стабільного розвитку суспільства. Подібний взаємозв'язок виразно простежується через таку інтегральну сферу знань, як геоінформатика. Ця сфера діяльності в Україні з різних причин далека від рівня сучасних вимог, у той час, як саме від неї вже найближчим часом можна чекати нових імпульсів у визначенні додаткових можливостей розвитку геологічних, геофізичних, геохімічних наук .
Таке твердження пояснюється тим, що з одного боку геоінформатика забезпечує міждисциплінарний підхід до оцінки процесів і об'єктів геологічного середовища, з іншого - взаємозв'язок з процесами розвитку природи і суспільства. Перехід від індустріального до інформаційного суспільства на межі XX і XXI ст. характеризується зростаючими вимогами до інтелектуального інформаційного інтерфейсу. У цьому аспекті стан геоінформатики в нашій країні можна визначити як прикордонний між досвідом створення різномасштабних спеціалізованих інформаційних масивів (обробка світового потоку інформації з наук про Землю, баланси запасів, кадастри корисних копалин та інше) і необхідністю формування інтегрованих інтелектуальних інформаційних продуктів і систем для дослідників (проблеми "навігації" в пошуках інформації, використання мультибаз, розвиток комп'ютерних технологій і комунікаційних мереж, експертних систем, електронних версій і моделей). У межах державних програм системи наук про Землю під керівництвом академіків А.Л.Яншина, Н.П.Лаверова, В.А.Жарікова, В.Н.Страхова, проф. О.Л.Кузнєцова, відповідальних співробітників галузі геологія була пророблена величезна робота з формування інформаційного потенціалу країни. Головна роль у цих розробках належала ВНДІ геосистем, деякі геофізичні інститути НАН України.
Для об'єктивної оцінки існуючої ситуації з розвитком вітчизняної інформатики, у тому числі і геоінформатики, потрібно враховувати, що:
- вже до початку 90-х рр. колишній СРСР відставав від розвинених країн за якісними показниками інформатизації (комп'ютери, мережі, бази даних і знань, сервіс, номенклатура інформаційних послуг) як мінімум на 10-15 років; сучасний її стан можна оцінити як кризовий;
- порядок формування інформаційних потоків, що діяв раніше, матеріального і технічного забезпечення інформаційних структур значною мірою
Loading...

 
 

Цікаве