WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Використання операційної системи Linux при створенні локальних мереж - Реферат

Використання операційної системи Linux при створенні локальних мереж - Реферат

термінальний режим. Ви можете використовувати dip подібно до будь-якої термінальної програми, що пише та читає з послідовної лінії. Щоб вийти з цього режиму натисніть `Ctrl-]'.
8.3.2.3 Команда get
get - встановлення змінних для dip. Найпростішим шляхом є присвоєння змінній значення константи - як це описано в наведеному вище прикладі. Також ви можете інтерактивно присвоювати значення змінній через запрошення користувачеві використовуючи замість числа ключове слово ask :
DIP> get $local ask
Enter value for $local:
Третім методом є присвоєння значення змінній з віддаленого хоста. На перший погляд дивно, але це може бути корисним у деяких випадках : інколи SLIP сервер не дозволяює вам використовувати вашу власну IP адресу для з'єднання через SLIP, а буде кожного разу присвоювати вам кожного разу іншу адресу коли ви входите в систему, друкуючи деяке повідомлення що інформує вас відносно присвоєної вам адреси. Якщо ви побачите щось типу ``Your address: 193.174.7.202'', ви повинні вставити такі стрічки у ваш скрипт :
wait address: 10
get $locip remote
8.3.2.4 Команда print
За допомогою цієї команди можна виводити текст на консоль dip-а з якої його було запущено. Будь яка з змінних dip-а може бути використана в команді print. Наприклад :
DIP> print Using port $port at speed $speed
Using port cua3 at speed 38400
8.3.2.5 Змінні
dip розпізнає тільки наперед означений набір змінних. Імена змінних завжди починаються з символа доллара та мусять бути написані в буквами нижньому регістрі.
Змінні $local та $locip описують ім'я та IP адресу локального хоста. При присвоєнні значення $local імені хоста dip автоматично присвоює значення змінній $locip. І навпаки при присвоєнні спочатку значення $locip.
$remote та $rmtip описують те ж саме для віддаленого хоста. $mtu описує число MTU для з'єднання.
Тільки цим п'ятьом змінним можна прямо присвоювати значення використовуючи команду get. Всі інші змінні можуть бути встановлені тільки через відповідні команди, але можуть використовуватися в команді print; це - $modem, $port та $speed.
$errlvl - змінна, що описує результат роботи попередньої команди. Значення 0 означає успшне завершення, усі інші - помилку.
8.3.2.6, Команди if та goto
Команда if є командою умовного переходу. Її синтаксис такий
if expression goto label
Де expression повинен бути простим порівнянням між одною з змінних $errlvl, $locip чи $rmtip та цілим числом. Оператором порівняння може бути одним з : ==, !=, , =.
Команда goto продовжує виконання скрипта починаючи з наступної після мітки стрічки. Мітка повинна починатися з початку лінії і завершуватися символом двокрапки.
8.3.2.7 send, wait і sleep
Ці команди допомагють описати простий chat скрипт в dip. send посилає аргумент в послідовну лінію. Змінні не підтримуються, але розпізнаються всі С-подібні символьни послідовності такі як n та b. Символ тильда (~) - замінюється на послідовність ввід/перевід стрічки (Return/newline).
Першим аргументом команди wait є символьна стрічка. Команда сканує весь вхідний потік з послідовної лінії поки не зустріне цю стрічку. В стрічці не може бути символів "пусто" (space). Також ви можете задати другий аргумент для команди - це максимальний час за який повинна бути сприйнята стрічка; якщо ж стрічка сприйнята не буде то в $errlvl повернеться це число.
Команда sleep може бути використана для затримки на певний інтерал часу, вираженого в секундах, наприклад для очікування успішного завершення будь-якої вхідної послідовності (login sequence).
8.3.2.8 mode і default
Ці команди використовуються для встановлення послідовної лінії в режим SLIP та конфігурування інтерфейсу.
Команда mode - остання команда що виконується dip-ом перед переходом в режим демона. Якщо помилка не трапляється, то команда не повертається.
Команда mode вимагає ім'я протоколу як аргумент. На зараз dip підтримує SLIP та CSLIP як діючі імена. Біжуча версія dip не підтримуєadaptive SLIP.
Після включення режиму SLIP на послидовній лінії, dip виконує ifconfig для конфігурування інтерфейсу як point-to-point лінку, та route для встановлення маршруту до віддаленого хоста.
Якщо, крім того ж, перед командою mode dip виконає команду default, то буде створено default маршрут на це SLIP з'єднання.
8.4 Робота в режимі сервера
Встановлення вашого клієнта SLIP було тяжкою частиною. Тепер про конфігурування вашого хоста як SLIP сервера, що є набагато простішим.
Одним з шляхів для цього є використання dip в режимі сервера, який в цьому випадку досягається як diplogin. Основним конфігураційним файлом є /etc/diphosts, в якому описані імена входів та пов'язані з ними адреси. Також ви можете використовувати sliplogin (перенесено з BSD), який підтримує велику кількість гнучких конфігураційних схем що дозволяє вам виконувати скрипти оболонки кожен раз при під'єднанні чи роз'єднанні. На зараз версiя sliplogin - бета.
Обидві програми вимагають щоб ви встановили вхід для SLIP клієнта. Для прикладу: щоб дозволити використовувати SLIP Arthur Dent з dent.beta.com, ви повинні завести вхід на dent добавивши таку стрічку у ваш файл passwd :
dent:*:501:60:Arthur Dent's SLIP account:/tmp:/usr/sbin/diplogin
Після цього ви повинні встановити пароль для dent використовуючи passwd.
Тепер при вході dent в систему dip буде запускатись як сервер. Находить Из того, если он является indeed permitted к use SLIP, это будет выглядеть user name В /etc/diphosts. Цей файл деталізує права доступу та параметри з'єднання для кожного SLIP користувача. Просте входження для dent повинно виглядати приблизно так :
dent::dent.beta.com:Arthur Dent:SLIP, 296
Перше (поля розділяються двокрапкою) поле - ім'я користувача що повинне відповідати його імені в passwd. В другому полі може бути описаний додатковий пароль (див. нижче). Третє - ім'я чи IP адреса викликаючого хоста. Далі - інформаційне поле (коментарій) без спеціального призначення. Наступне поле описує параметри з'єднання. Це розділений комою список що описує протокол (на зараз SLIP та CSLIP) та очікуване MTU.
При вході dent в систему, diplogin бере інформацію відносно нього з файлу diphosts, і, якщо друге поле не пусте, друкує запрошення для ``external security password''. Стрічка введена користувачем порівнюється з (нешифрованим) паролем з diphosts. Якщо вони не співпадають то спроба входження відкидаеться.
В іншому випадку diplogin конвертує послідовну лінію в SLIP або CSLIP режим та встановлює інтерфейс і маршрутизацію. Це з'єднання буде активне допоки користувач не від'єднається або модем не втратить несучої. Тоді diplogin поверне послідовну лінію в нормальний режим та завершить роботу.
Diplogin потребує привілегій суперюзера. Якщо ви не можете запустити dip з правами root, ви повинні скопіювати dip в diplogin замість лінка. В цьому випадку diplogin-у можна безпечно робити setuid без впливу на dip.
Loading...

 
 

Цікаве