WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Захист електронної інформації - Реферат

Захист електронної інформації - Реферат

спостереження.
До галузі стратегічних рішень при створенні системи комп'ютерної безпеки повинна бути віднесена розробка загальних вимог до класифікації даних, що зберігаються і обробляються в системі.
На практиці найчастіше використовуються наступні категорії інформації.
Важлива інформація - незамінима та необхідна для діяльності інформація, процес відновлення якої після знищення неможливий або ж дуже трудомісткий і пов'язаний з великими затратами, а її помилкове застосування чи підробка призводить до великих втрат.
Корисна інформація - необхідна для діяльності інформація, яка може бути відновлена без великих втрат, при чому її модифікація чи знищення призводить до відносно невеликих втрат.
Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої для частини персоналу або сторонніх осіб небажаний, оскільки може спричинити матеріальні та моральні втрати.
Відкрита інформація - це інформація, доступ до якої відкритий для всіх.
Керівництво повинно приймати рішення про те, хто і яким чином буде визначати степінь конфіденційності і важливості інформації. На жаль, в нашій країні ще не повністю сформоване законодавство, щоб розглядати інформацію, як товар та регламентувати права інтелектуальної власності на ринку інтелектуального продукту, як це робиться в світовій практиці.
Класифікація загроз безпеки.
Під загрозою безпеки розуміють потенційні дії або події, які можуть прямо чи опосередковано принести втрати - привести до розладу, спотворення чи несанкціонованого використання ресурсів мережі, включаючи інформацію, що зберігається, передається або обробляється, а також програмні і апаратні засоби.
Не існує єдиної загальноприйнятої класифікації загроз, хоча існує багато її варіантів. Приведемо перелік тем подібних класифікацій:
" по цілі реалізації;
" по принципу дії на систему;
" по характеру впливу на систему;
" по причині появи помилки захисту;
" по способу дії атаки на об'єкт;
" по об'єкту атаки;
" по використовуваних засобах атаки;
" по стану об'єкту атаки.
Загрози прийнято ділити на випадкові (або ненавмисні) і навмисні. Джерелом перших можуть бути помилки в програмному забезпеченні, виходи з ладу апаратних засобів, неправильні дії користувачів або адміністрації локальної обчислювальної мережі і, так далі. Навмисні загрози, на відміну від випадкових, прагнуть нанести шкоду користувачам (абонентам) локальної обчислювальної мережі і, в свою чергу, діляться на активні і пасивні. Пасивні загрози, як правило, спрямовані на несанкціоноване використання інформаційних ресурсів локальної обчислювальної мережі, не впливаючи при цьому на її функціонування. Пасивною загрозою є, наприклад, спроба отримання інформації, що циркулює в каналах передачі даної локальної обчислювальної мережі, шляхом підслуховування. Активні загрози прагнуть порушити нормальне функціонування локальної обчислювальної мережі шляхом цілеспрямованого впливу на її апаратні, програмні і інформаційні ресурси. До активних загроз відносяться, наприклад, порушення або радіоелектронне заглушення ліній зв'язку локальної обчислювальної мережі, вивід з ладу ЕОМ або її операційної системи, спотворення відомостей в користувацьких базах даних або системної інформації локальної обчислювальної мережі і т.д. Джерелами активних загроз можуть бути безпосередні дії зловмисників, програмні віруси і, так далі.
Основні види загроз безпеки інформації.
До основних загроз безпеки інформації відносяться:
" розкриття конфіденційної інформації:
" компрометація інформації;
" несанкціоноване використання ресурсів локальної обчислювальної мережі;
" помилкове використання її ресурсів;
" несанкціонований обмін інформацією;
" відмова від інформації;
" відмова в обслуговуванні.
Засобами реалізації загрози розкриття конфіденційної інформації може бути несанкціонований доступ до баз даних, прослуховування каналів локальної обчислювальної мережі і, так далі. В кожному випадку, отримання інформації, що є власністю деякої особи (чи групи), наносить її власникам суттєву шкоду.
Компрометація інформації, як правило, здійснюється шляхом внесення несанкціонованих змін в бази даних, в результаті чого її користувач змушений або відмовитись від неї або витратити додаткові зусилля для виявлення змін і відновлення істинних відомостей. У випадку використання скомпрометованої інформації користувач може прийняти невірні рішення з усіма наслідками, що звідси випливають.
Несанкціоноване використання ресурсів локальної обчислювальної мережі, з однієї сторони, є засобом розкриття або компрометації інформації, а з іншої - має самостійне значення, оскільки, навіть не торкаючись користувацької або системної інформації, може нанести певні збитки абонентам або адміністрації локальної обчислювальної мережі. Обсяги збитків можуть змінюватися в широких межах - від скорочення поступлення фінансових ресурсів до повного виходу мережі з ладу.
Помилково санкціоноване використання ресурсів локальної обчислювальної мережі теж може призвести до знищення, розкриття або компрометації вказаних ресурсів. Така загроза найчастіше всього є наслідком помилок програмного забезпечення локальної обчислювальної мережі.
Несанкціонований обмін інформацією між абонентами локальної обчислювальної мережі може призвести до отримання одним із них відомостей, доступ до яких йому заборонений, що по своїх наслідках рівносильно розкриттю інформації.
Відмова від інформації полягає в невизнанні адресатом чи відправником цієї інформації, фактів її отримання або відправки. Це, зокрема, може послужити аргументованим приводом до відмови однією з сторін від раніше підтриманої угоди (фінансової, торгової, дипломатичної тощо) "технічним шляхом", формально невідмовившись від неї, тим самим може нанести іншій стороні значні збитки.
Відмова в обслуговуванні - це дуже суттєва і достатньо розповсюджена загроза, джерелом якої є сама локальна комп'ютерна мережа. Подібна відмова особливо небезпечна в ситуаціях, коли затримка з наданням ресурсів мережі абоненту може привести до тяжких для нього наслідків. Наприклад, відсутність у абонента даних, необхідних для прийняття рішень може бути причиною його нераціональних або неоптимальних дій.
Основні форми захисту інформації.
В загальній системі забезпечення безпеки захист інформації відіграє значну роль. Виділяють наступні підходи в організації захисту інформації:
I. фізичні;
II. законодавчі;
III. управління доступом;
IV. криптографічне закриття.
Фізичні способи грунтуються на фізичних перешкодах для зловмисника, закриваючи шлях до захищеної інформації (строга система допуску на територію чи в приміщення з апаратурою або носіями інформації). Ці способи захищають тільки від зовнішніх зловмисників і не захищають інформацію від тих осіб, які володіють правом входу в приміщення. Нагромаджена статистика свідчить, що 75% порушень здійснюють співробітники цієї ж організації.
До законодавчих способів захисту відносяться законодавчі акти, які регламентують правила використання і обробки інформації обмеженого доступу і встановлюють міру відповідальності за порушення цих правил. Сюди ж можна віднести і внутрішньоорганізаційні методи роботи і правила поведінки.
Під управлінням доступом розуміють захист інформації шляхом регулювання доступу до всіх ресурсів системи (технічних, програмних, елементів баз даних). Регламентується порядок роботи користувачів і персоналу, право доступу до окремих файлів в базах даних і т.д.
У відповідності з встановленою класифікацією даних, користувачів, апаратури, приміщень відповідальні за безпеку розробляють багаторівневу підсистему управління доступом, яка повинна виконувати наступні завдання:
" ідентифікувати користувачів, персонал, ресурси комп'ютерної системи шляхом присвоювання кожному об'єкту персонального ідентифікатора (коду, імені, і т.д.);
" автентифікувати (встановлювати справжність) об'єкти по представлених відомостях (паролях, ключах, кодах та інших ознаках);
" проводити авторизацію (перевіряти повноваження) запитів суб'єкта у відповідності до встановленого
Loading...

 
 

Цікаве