WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Засоби підготовки текстових документів - Реферат

Засоби підготовки текстових документів - Реферат

for Windows, Frame Maker for Windows, Page Maker for Windows. Однак освоєння дорогих і складних в експлуатації "настільних типографій" вимагає значного часу. Тому їх недоцільно використовувати тим спеціалістам, яким потрібно тільки інколи швидко і красиво підготувати документацію, лист або оголошення. Продукти другої підгрупи переважно не призначені для підготовки поліграфічної продукції. Всі пакети даної категорії орієнтовані на початківця і користувача, який лише зрідка займається підготовкою документів. Найпоширенішими в цій підгрупі є пакети Microsoft Publisher, Pageplus for Windows. Очевидний параметр оцінки рівня настільної видавничої системи - її ціна. Ціна деяких систем професійного рівня в десятки раз перевищує ціну пакетів, умовно віднесених до другої підгрупи.
2. Основні функції текстових процесорів.
Етапи підготовки текстових документів.
Умовно можна виділити такі етапи підготовки текстового документу:
" набір тексту;
" редагування введеної інформації;
" форматування;
" друк;
" збереження і ведення архіву текстів.
Кожен з етапів складається з послідовного виконання багатьох операцій. Набір операцій визначається конкретним програмним продуктом, вибраним для підготовки документу.
Набір тексту.
Набір тексту відбувається в основному з клавіатури. Текст розташовується в спеціально відведеній області екрану - текстовому вікні або робочій області. Решта екрану відводиться під службову область. Розміри цих частин залежать від конкретного програмного продукту. Місце на екрані, на якому з'являється наступний символ, тобто позиція вводу відслідковується спеціальним знаком - курсором. В службовій області завжди знаходиться інформація про розташування курсору. Вигляд курсору залежить від програмного продукту. Переважно це знак підкреслення, прямокутник, вертикальна лінія. Будь-яка система підготовки текстових документів забезпечує два режими вводу: вставка або режим з заміщенням. Режими перемикаються за допомогою клавіатури (переважно клавішею ). При цьому може змінюватися форма курсору. Можливість легкого виправлення помилок зменшує вимоги до уваги користувача і тим самим підвищує швидкість набору тексту, а значить, збільшує імовірність вводу помилкового символу. Для стирання одного або декількох символів використовують клавіші або . При натисканні клавіші стирається символ в позиції курсору, а при натисканні клавіші стирається символ зліва від курсору. Текстові процесори використовують так звані "м'які" і "жорсткі" розділювачі. При натисканні клавіші вводиться символ "жорсткого" пропуску. Крім цього символу в тексті можуть бути "м'які" пропуски - пропуски, внесені текстовим процесором для автоматичного вирівнювання довжини текстових рядків. Термін "м'які" вказує на те, що при необхідності текстовий процесор знищує зайві або вставляє додаткові "м'які" пропуски, на відміну від "жорстких", які автоматично не видаляються з тексту. Аналогічно трактується поняття "м'який" і "жорсткий" кінець рядка. "Жорсткий" признак кінця рядка створюється при натисканні користувачем клавіші для фіксування введеного абзацу тексту. Текстовий процесор не може його автоматично знищувати чи переміщувати в інше місце. Перехід на новий рядок в межах абзацу відбувається автоматично після заповнення біжучого рядка до кінця. Ширина рядка (сторінки) і відступи від країв задаються користувачем.
Коли вся відведена для тексту область на екрані заповнюється, система підготовки текстів автоматично зсуває текст. При цьому верхній рядок тексту щезає, а знизу з'являється порожній рядок для подальшого вводу тексту. Цей процес називається прокруткою або скроллінгом. Створений на етапі набору текст документу в подальшому може змінюватися. При традиційній технології підготовки документів з допомогою звичайної друкарської машинки внесення навіть незначних змін в текст призводило до передруковування якщо не всього, то значної частини документу. Користувач має можливість вносити зміни в документ, не роздруковуючи його. Крім того, передача текстових матеріалів може відбуватися як передача файлів даних.
Редагування введеної інформації.
Текстові процесори підтримують такі основні функції редагування:
" вставка фрагменту тексту;
" видалення фрагменту тексту;
" переміщення фрагменту тексту;
" копіювання фрагменту тексту;
" пошук і контекстну заміну.
Під фрагментом тексту розуміють область тексту, вказану користувачем (виділену, помічену) користувачем. Мінімальний розмір фрагменту - один символ, максимальний - весь текст документу. Виділення фрагменту документу є важливим принципом роботи систем підготовки текстів. Для того, щоб зробити якусь дію над уже існуючою частиною документу (видалити, скопіювати в буфер, змінити тип або розмір шрифту, вид вирівнювання, величину відступів, тощо), її спочатку треба виділити, а вже потім з виділеним фрагментом можна здійснювати будь-які операції.
Додавання одного або декількох символів здійснюється в режимі вставки. Для цього курсор розташовують в тому місці документу, куди вводитиметься додатковий фрагмент тексту і здійснюють ввід. Індикація режимів вставки або заміни відображається в рядку статусу службової області вікна. Якщо включений режим заміни, то введені символи заміщують раніше введений текст. В процесі вводу або видалення текст автоматично переміщається в межах абзацу зі збереженням заданого типу вирівнювання.
Текстові процесори дозволяють видаляти будь-які фрагменти тексту. Для цього фрагмент тексту, призначений для видалення, потрібно виділити. Видалення можна зробити двома способами:
" просто видалити виділений фрагмент (як правило, клавішею );
" "вирізати" виділений фрагмент, який при цьому поміщається у спеціальний буфер для тимчасового зберігання, звідки його можна вставляти в інше місце документа або в інші документи (якщо текстовий процесор підтримує багатовіконний режим одночасної роботи з декількома документами). Вмістиме тимчасового буфера залишається незмінним до поміщення в нього нового фрагмента.
Копіювання фрагменту тексту здійснюється за подібною схемою:
" фрагмент тексту повинен бути скопійований в буфер; при цьому сам фрагмент залишається в документі;
" курсор поміщається в позицію, починаючи з якої повинен бути вставлений фрагмент тексту;
" вмістиме буфера вставляється в текст.
Перенесення фрагменту тексту здійснюється за подібною схемою, з тою різницею, що ділянка тексту повинна бути не скопійована а "вирізана" в буфер.
Переважно для копіювання фрагментів тексту текстові процесори використовують системний буфер пам'яті. В цьому буфері може зберігатись один фрагмент тексту. Текстовий процесор Word 2000 має свій власний буфер, в якому можуть одночасно зберігатись 12 різних фрагментів тексту, кожен з яких можна вставити у потрібному місці документу.
Сучасні системи підготовки текстів підтримують техніку drang-and-drop роботи маніпулятора мишки. Це техніка не потребує тимчасового буфера для операцій копіювання і переміщення фрагментів тексту. Однак в цьому випадку копіювання виділеного фрагменту можливе тільки один раз, тоді як зберігання інформації в тимчасовому буфері дозволяє використати фрагмент тексту для копіювання стільки разів, скільки це необхідно.
Текстові редактори дозволяли проводити пошук і заміну слів чи комбінації символів у всьому документі. Сучасні текстові процесори крім того забезпечують ще й можливість пошуку і заміни форматування символів та абзаців, пошук фрагментів тексту, оформлених певним стилем, пошук спеціальних символів: символів абзацу, полів, малюнків і т.п.
Форматування тексту.
Сучасні засоби
Loading...

 
 

Цікаве