WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Драйвери. Автоматична заміна символів у тексті. Створіть таблицю - Реферат

Драйвери. Автоматична заміна символів у тексті. Створіть таблицю - Реферат


Реферат на тему:
Драйвери. Автоматична заміна символів у тексті. Створіть таблицю.
План
1. Драйвери
2. Автоматична заміна символів у тексті
3. Створіть таблицю, розмір якої 3 стовпці та 11 рядків. Внесіть наступні дані 1-ий № п/п, 2-ий - продукт, 3-ий - ціна
1. Драйвери
Кожен користувач комп`ютера рано чи пізно зіткнеться з питанням пошуку, встановлення і видалення драйверів. Буде це викликано покупкою нового пристрою, переустановкою операційної системи, бажанням підвищити швидкодію чи поліпшити інші характеристики системи - суть не важлива. У цій статті я хочу надати деякі теоретичні відомості про драйвери, а також обговорити деякі тонкості і прийоми при роботі з ними.
Драйвер - набір службових програм, що дозволяють операційній системі (ОС) працювати з тим чи іншим пристроєм комп`ютера. Його задача - обробляти запити, що надходять від прикладних і системних програм, переводити їх на мову зрозумілу фізичному пристрою, керувати процесами його ініціалізації, настроювання параметрів, обміну даними, переключенням з одного стану в інший і т.п. Драйвер дозволяє операційній системі взаємодіяти з конкретним пристроєм через загальний інтерфейс, що не враховує особливості даного пристрою. Іншими словами, драйвер транслює запити високого рівня в запити низкорівневої машинної мови, безпосередньо звертаючись до апаратних ресурсів комп`ютера.
Не для кожного пристрою потрібен драйвер. Якщо існує строгий стандарт, що описує набір команд, послідовність і тимчасові параметри операцій і інші особливості роботи з даним класом пристроїв, драйвер може і не знадобитися, тому що операційна система вже має у своєму складі всі необхідні для цього процедури. В принципі, це можна назвати й вбудованим драйвером. Приклади - клавіатура, таймер, комунікаційні порти, модем (зовнішній). Але якщо пристрій може бути замінений на інше, відмінний по своїх функціональних можливостях, то драйвер для нього потрібно буде встановлювати обов`язково.
Драйвер може міститися й у дистрибутиві операційної системи. Тоді питання його пошуку відпадає само по собі. Однак пристрої, що з`явилися після офіційного виходу ОС, зажадають встановлення окремого драйвера розробленого виробником. Крім того, набір драйверів у комплекті з ОС невеликий і охоплює тільки невелику частину найбільш розповсюджених чи цілком стандартних пристроїв.
В операційних системах Microsoft Windows драйвер складається з декількох файлів, що зберігаються звичайно в каталогах SYSTEM, SYSTEM32 і їхніх підкаталогах. Ядро драйвера зберігається у файлах з розширеннями .VXD, .DRV, .SYS і деяких інших, а додаткові процедури зібрані в динамічні бібліотеки .DLL. Крім того, до складу драйвера можуть входити файли довідки, утиліти, модулі деінсталяції і т.д.
Послідовність операцій по установці і видаленню драйвера зберігається в спеціальному інформаційному файлі .INF. З його допомогою Windows визначає тип, виробника, модель пристрою, клас драйвера, необхідні ресурси і файли. У цьому файлі також описуються операції розпакування, запуску, копіювання, видалення, перейменування файлів, додавання і видалення ключів у реєстрі і т.д. Усі .INF-файли зберігаються в каталозі INF, причому встановлювані драйвери не-Microsoft`івського походження (поставляються не в комплекті з ОС) відкладаються в окремий підкаталог INF/OTHER.
Windows вміє автоматично знаходити драйвер для пристрою. Для цього вона використовує технологію Plug&Play, точніше, її частину, що відповідає за самоідентифікацію пристрою. Зокрема, PCI-пристрої виявляються BIOS і заносяться у виді списку в спеціальну область ESCD (Extended System Configuration Data). Windows може використовувати її, а може і самостійно опитати шину PCI і довідатися в кожного пристрою коди його виробника, моделі і версії, необхідні ресурси й іншу інформацію. Далі перевіряється база даних (файли DRVDATA.BIN і DRVIDX.BIN) по усіх відомих пристроях і знаходиться необхідний .INF-файл. Якщо в каталозі .INF є нові файли, вони будуть автоматично проіндексовані і внесені в базу даних.
Варто також пам`ятати, що операційні системи Windows 98 SE і Windows 2000, так само як і їхніх нащадках, підтримують нову модель драйверів, що одержала назву WDM (Windows Driver Model). Це - спроба реалізувати повну підтримку Plug&Play і ACPI, тобто дати можливість завантажувати і вивантажувати драйвери "на ходу", без перезавантаження системи, підключати їх у виді фільтрів-розширень до стандартних драйверів Microsoft, більш гнучко керувати енергозбереженням і конфігурацією пристроїв і т.п. WDM-драйвери зберігаються в каталозі SYSTEM32/DRIVERS. Зокрема, інтерфейси нового покоління USB і IEEE-1394 (FireWire) працюють тільки під керуванням WDM-драйверів.
Як правило, функціональність кожного пристрою комп`ютера визначається його контролерами. Контролери мають вид інтегральних мікросхем, установлених на друкованій платі. Взаємодія пристрою з іншими компонентами системи зводиться до обміну даними і командами між контролером пристрою і центральним процесором (чи іншим контролером, наприклад, арбітром шини, контролером DMA і т.п.). Можна сказати, що драйвер - це програма, що дозволяє процесору "спілкуватися" з контролером.
Дуже часто розробники мікросхем (так званого чіпсета) самі пишуть драйвери для того пристрою, яким буде керувати їхній контролер. Звичайно такі драйвери називають референсними ("reference"). Вони можуть бути або загальнодоступними і викладатися в Інтернет на сайті розробники, або надаватися винятково виробникам устаткування на доробку й адаптацію. Очевидно, що в першому випадку для пристрою можна і потрібно встановлювати референсні драйвери, що обновляються набагато частіше "фірмових" і містять виправлення помилок і нові можливості. Однак при цьому можна втратити доступ до деяких функцій, специфічних для конкретного пристрою.
"Фірмові" драйвери виробника устаткування можуть бути суттєво застарілими, але при цьому враховувати якісь особливості даного пристрою, про які не знають розробники чіпсету. У будь-якому випадку завжди є зміст спробувати спочатку "референс"-драйвер (якщо він доступний для скачування), а якщо він з якоїсь причини не підійде, повернутися до "фірмових".
Як і будь-яке інше програмне забезпечення, драйвери мають свої версії. Формат версії вільний - кожен розробник сам вирішує, скільки йому потрібно цифр для нумерації й у якій послідовності вони повинні стояти. У деяких випадках все-таки є система: Windows-драйвери для найбільш цікавих на наш погляд пристроїв як ігрових відео- і звукових карт, що підтримують Direct, нумеруються певним чином. Перша цифра - номер версії операційної системи Windows. 4 = Win9x/WinNT, 5 = Win2000. Далі після крапки йде версія Direct. 12 = DX7, 13 = DX8. Останні цифри - номер версії самого драйвера. Наприклад, драйвер для відеокарт nVIDIA має версію 4.13.01.1241, що означає призначений для Win9x і Direct8, його версія - 1241.
Щоб довідатися версію драйвера, розпакуйте його до окремих .VXD і.DLL-файлів. Далі потрібно в "Провіднику" клацнути кожний з файлів (краще з розширенням .VXD)
Loading...

 
 

Цікаве