WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Особливості та структура систем прийняття рішень - Реферат

Особливості та структура систем прийняття рішень - Реферат

та повноваження його змінити.
Виникнення проблемної ситуації може бути пов'язане з двома різними фазами управління підприємством. У першому випадку стан підприємства віддаляється від наміченого (запланованого), що може завадити досягненню остаточної мети. У другому проблемна ситуація постає у зв'язку з майбутнім станом підприємства, який забезпечує мету, задану ОПР, а також сукупність проміжних станів, що формують найбільш ефективну траєкторію руху до остаточного стану.
Термін "прийняття рішення" увійшов до вжитку в ЗО-ті роки XX ст. А розвиток елементів теорії прийняття рішень (ТПР) в економічних системах почався лише в 50-ті роки. Тодішні дослідження були пов'язані з двома принципово відмінними напрямами у розвитку ТПР. У межах першого існували дві гілки - нормативна та дескриптивна ТПР. Перша є математичною ТПР, яка має витоки в дослідженні операцій. Це, по суті, нормативна теорія, що ґрунтується на такому припущенні: для проблемної ситуації може бути побудована замкнена математична модель. Експеримент з формальною моделлю дає змогу здійснити вибірнайкращої альтернативи на основі критеріальної мови вибору. Побудова формальних моделей пов'язана з використанням статистичного апарату прийняття рішень, методів оптимального програмування, теорії ігор. Другий напрям ("школа прийняття рішень") є результатом застосування категорій прийняття рішень у менеджменті, поєднує елементи теорії організації, економіки, соціології, моделювання організаційних процесів.
Нормативна ТПР розвивалась як математична теорія оптимальних рішень. Стрижнем її стали теорія оптимального управління системами та дослідження операцій. Нормативна ТПР ґрунтується на таких засадах:
1. Можуть бути побудовані моделі мети і критерію (критерій оцінює ступінь відповідності вибраної альтернативи поставленій меті).
2. Може бути побудована замкнена математична модель, що генерує множину допустимих альтернатив і дає змогу виділити з цієї множини кожну альтернативу. Теорія прийняття рішень формує певні принципи, які сприяють вирішенню специфічних проблем прийняття рішень, найпомітнішими серед яких є:
- наявність різних підходів до підбору допустимих стратегій;
- формальний опис переваг ОПР;
- вибір принципів компромісу за наявності суперечних інтересів ОПР;
- визначення способів раціональної поведінки ОПР в умовах різних невизначеностей;
- вибір раціональних способів використання ресурсів на основі сформованих критеріїв ефективності.
На відміну від нормативної ТПР дескриптивний напрям, який дістав назву поведінської ТПР, ґрунтується на з'ясуванні того, як ОПР здійснює процес прийняття рішень і чому саме так, а не інакше. В основі поведінської ТПР - експериментальна психологія та відповідні розділи інших наук, що вивчають когнітивні процеси (переживання суперечностей пізнання) людини. У межах цієї ТПР можна було знайти відповідь на питання "Як приймається рішення". Одночасно залишалось відкритим питання "Яким має бути рішення".
У процесі реального використання моделей і методів нормативної ТПР проявилась їх низька адекватність реальним процесам, а відповідно і віддаленість від реальних потреб вироблених рішень. Це спричинило посилення уваги до підвищення рівня системності математичних моделей. Досягти цього вдалося завдяки уведенню в модель слабкоформалізованих і неформалізованих аспектів проблемних ситуацій, до яких належать:
1. Побудова і використання багатокритеріальних моделей вибору.
2. Введення нечітких описів на основі нечітких множин.
3. Введення лінгвістичних змінних для критеріїв та відношень.
4. Здобуття рішень на моделях із залученням експертних методів, які враховують досвід фахівців та менеджерів економічної системи.
Теорія штучного інтелекту розвивала підхід до моделювання ПС, що ґрунтувалася на концепції знання і не потребувала побудови кількісних залежностей для досягнення мети від вибраних альтернатив та умов функціонування системи. Результати, одержані поведінською ТПР і теорією штучного інтелекту, дали змогу створити новий клас систем - EC. Вони дають змогу акумулювати досвід фахівців у даній ПС. Практика показала, що EC є ефективними тільки стосовно проблем, які містять обмежену множину каузальних зв'язків на елементах системи або процесу, та позбавлені значного обсягу фактографічної інформації про елементи економічної системи, процесу.
Самостійним результатом від взаємодії нормативного і дескриптивного підходів до прийняття рішень стали моделі прийняття рішень на основі функцій корисності. Основний висновок підходу до прийняття рішення з використанням цих функцій полягає в тому, що бінарному відношенню переваг R, яке має ОПР на множині альтернатив X, ставиться у відповідність монотонна функція корисності U(X), тобто для двох альтернатив х1 та х2 з того, що R(xl,x2) Ю xl>x2, маємо U(xl) > U(x2). Підхід на основі функцій корисності не набув великого поширення через громіздкість і трудомісткість побудови функцій корисності ОПР.
Самостійним напрямом у загальній ТПР є методи прикладного системного аналізу для прийняття рішень у слабкоформалізованих ситуаціях. Відповідно до нього прийняття рішення щодо складної проблеми розглядається у вигляді процесу, кожний етап якого пов'язаний або з побудовою формальних моделей, або з відображенням поведінських аспектів ОПР і формальних моделей. Проблеми, на вирішення яких орієнтований системний аналіз, характеризуються високим рівнем невизначеності цілей, умов, обмежень та інших факторів проблемної системи і зовнішнього щодо неї середовища. Системний аналіз тісно переплітається з поведінською ТПР, оскільки багато аспектів системного аналізу ґрунтується на ідеях поведінської ТПР в умовах невизначеностей.
За останні роки склалась тенденція до об'єднання усього кращого, що втілює в собі кожний з напрямів ТПР. Необхідність цього зумовлена обмеженістю вихідних
Loading...

 
 

Цікаве