WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Застосування інформаційних систем в управлінні - Реферат

Застосування інформаційних систем в управлінні - Реферат

політики, звичайно вказують, на які види виробництва, в першу чергу, орієнтована їхня система. Придбавши автоматизовану систему управління підприємством, організація купує не тільки програмний продукт, але і визначені методики управління підприємством. Тому, починаючи розмову про необхідність або непотрібність використання систем для автоматизації управління підприємством, фактично потрібно звернутися до питання, потрібно чи ні управляти підприємством. Але, як показує світовий досвід (а сьогодні вже і вітчизняна практика), без регулярного менеджменту, тобто добре налагодженого, документованого управління, організація не спроможна вижити в конкурентній боротьбі.
Виділяють дві домінуючі методики побудови інформаційних систем підтримки виробництва - традиційна MPR-II і JITсистеми. Можна багато сперечатися про придатність тих або інших "іноземних" методик управління в наших умовах. Просте копіювання визначеної методики, дійсно, дає, як правило, негативний результат. Обов'язково необхідно враховувати особливості і країни, і окремої організації. Причому це стосується не тільки України. Наприклад, американська компанія Harley, виробник мотоциклів Harley Davidson, теж зіткнулася з "місцевими" особливостями ведення бізнесу, коли почали впроваджувати (ще в 1978 р.) японську методику "точно - вчасно". Ця методика спрямована на зменшення складських запасів (до "нуля") за рахунок чіткого планування постачань аж до хвилин і секунд. До речі, в умовах України практично нереально організувати схему доставки "із точністю до хвилин". І якщо вітчизняне підприємство, що планувало раніше постачання "із точністю до кварталу", перейде на планування "із точністю до тижня", те для нього це і буде Just-In-Time з врахуванням "місцевих особливостей".
Те ж саме можна сказати про методики управління якістю. Не обов'язково відразу ж намагатися впровадити в себе систему якості, що відповідає стандартам ISO 9000. Але якщо вам вдасться проконтролювати весь цикл виготовлення продукції (той самий "процес"), щоб у випадку рекламації визначити, на якому етапі виник брак, із якої сировини був зроблений бракований виріб, хто постачальник, хто відповідав за складські операції, хто за транспортування, тощо, - це теж буде управління якістю з врахуванням "місцевих особливостей".
Взагалі, кожну з перерахованих вище методик можна проілюструва подібним прикладом. Більш того, їхня реалізація не є привілеєм якогось конкретного програмного продукту.
Основна цінність автоматизованої системи управління підприємством полягає в тому, що методики управління реалізовані в них в інтеграції один з одним і тому подають чітку управлінську систему, яка повинна підпорядковуватися законам управління.
Автоматизовані системи управління виробництвом.
Вибір системи для автоматизації управління виробництвом ускладнений такими причинами:
1. Для управління різними типами виробничих циклів використовуються різноманітні методики. А для деяких виробничих процесів, які знаходяться на "стиках" циклів, - різноманітні сполучення цих методик.
2. Виробничі процеси не прив'язані до визначених типів продукції. Крім того, на протяхі свого життєвого циклу продукція може пройти шлях від випуску малими серіями до масового виробництва, що, в свою чергу, вимагають зміни методик управління.
3. В рамках одного підприємства іноді можуть співіснувати різноманітні типи виробничих процесів.
4. Всі системи управління виробництвом розрізняються по набору управлінських методик і рівню їх підтримки.
Вибір ускладнюється ще й тим, що про можливість використання одних і тих самих методик управління існують зовсім полярні думки. Поряд з явними прорахунками при виборі системи, на ефективність автоматизованої системи управління виробництвом сильно впливає дисципліна користувачів, до чого деякі організації виявляються не підготовленими. Якщо на підприємстві відсутні точні і актуальні дані про складські запаси, структуру виготовлюваних виробів чи послуг, графіках роботи обладнання, тощо, тоді впровадження автоматизованих систем управління виробництвом може лише погіршити ситуацію. Тому при виборі системи недостатньо співставити використані методики з потрібними. Поряд з цим важливо оцінити готовність підприємства (інформаційну, організаційну, технічну і т.д.) їх застосувати. Для цього потрібно чітко уявляти, які процеси проходять "в глибині" автоматизованої системи управління виробництвом, яка інформація потрібна для її роботи, яку інформацію керівник може отримати від системи.
На сьогодні для планування ресурсів підприємств з серійним виробництвом використовується підхід, який дістав назву MRP II (Manufacturing Resources Planing) - планування виробничих ресурсів. Цей підхід описаний в документі "MPR Standart System", який поширюється на комерційній основі. Документ розроблений Американським товариством по контролю за виробництвом і запасами (APICS - American Production and Inventory Control Society) і містить 16 груп функцій, які повинна підтримувати автоматизована система управління виробництвом. Рівень підтримки ділиться на обов'язковим і необов'язковим (опціональний). Функціонаність системи MPR-II розробляється з потреб складального виробництва. Нічого абсолютно нового в ньому немає, оскільки самі методи управління, які складають його основу, застосовуються вже давно. Але розвиток комп'ютерної техніки дав можливість об'єднати їх в динамічну систему зі зворотнім зв'язком, який дозволяє проводити моделювання виробничого процесу для оптимального розподілу ресурсів.
Ядром системи є метод планування потреб в матеріалах MRP (Material Requirements Planing). Він з'явився ще в 70-х роках, коли виробники усвідомили важливість розмежування попиту на залежний (на сировину і інші комплектуючі, які використовуються для виробництва кінцевого продукту) і незалежний (на готову продукцію і деякі деталі і матеріали, які використовуються у виробництві). Незалежний попит достатньо стійкий (з врахуванням сезонних коливань), а залежний, навпаки, виникає в чітко визначені моменти часу (треба щось виробити - є попит на комплектуючі, нема виробництва - нема попиту). Тому для управління запасами почали застосовувати два різних підходи.
Початком
Loading...

 
 

Цікаве