WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття безпеки електронної інформації - Реферат

Поняття безпеки електронної інформації - Реферат

інформації, може нанести певні збитки абонентам або адміністрації локальної обчислювальної мережі. Обсяги збитків можуть змінюватися в широких межах - від скорочення поступлення фінансових ресурсів до повного виходу мережі з ладу.
Помилково санкціоноване використання ресурсів локальної обчислювальної мережі теж може призвести до знищення, розкриття або компрометації вказаних ресурсів. Така загроза найчастіше всього є наслідком помилок програмного забезпечення локальної обчислювальної мережі.
Несанкціонований обмін інформацією між абонентами локальної обчислювальної мережі може призвести до отримання одним із них відомостей, доступ до яких йому заборонений, що по своїх наслідках рівносильно розкриттю інформації.
Відмова від інформації полягає в невизнанні адресатом чи відправником цієї інформації, фактів її отримання або відправки. Це, зокрема, може послужити аргументованим приводом до відмови однією з сторін від раніше підтриманої угоди (фінансової, торгової, дипломатичної тощо) "технічним шляхом", формально не відмовившись від неї, тим самим моженанести іншій стороні значні збитки.
Відмова в обслуговуванні - це дуже суттєва і достатньо розповсюджена загроза, джерелом якої є сама локальна комп'ютерна мережа. Подібна відмова особливо небезпечна в ситуаціях, коли затримка з наданням ресурсів мережі абоненту може привести до тяжких для нього наслідків. Наприклад, відсутність у абонента даних, необхідних для прийняття рішень може бути причиною його нераціональних або неоптимальних дій.
Основні форми захисту інформації.
В загальній системі забезпечення безпеки захист інформації відіграє значну роль. Виділяють наступні підходи в організації захисту інформації:
I. фізичні;
II. законодавчі;
III. управління доступом;
IV. криптографічне закриття.
Фізичні способи грунтуються на фізичних перешкодах для зловмисника, закриваючи шлях до захищеної інформації (строга система допуску на територію чи в приміщення з апаратурою або носіями інформації). Ці способи захищають тільки від зовнішніх зловмисників і не захищають інформацію від тих осіб, які володіють правом входу в приміщення. Нагромаджена статистика свідчить, що 75% порушень здійснюють співробітники цієї ж організації.
До законодавчих способів захисту відносяться законодавчі акти, які регламентують правила використання і обробки інформації обмеженого доступу і встановлюють міру відповідальності за порушення цих правил. Сюди ж можна віднести і внутрішньоорганізаційні методи роботи і правила поведінки.
Під управлінням доступом розуміють захист інформації шляхом регулювання доступу до всіх ресурсів системи (технічних, програмних, елементів баз даних). Регламентується порядок роботи користувачів і персоналу, право доступу до окремих файлів в базах даних і т.д.
У відповідності з встановленою класифікацією даних, користувачів, апаратури, приміщень відповідальні за безпеку розробляють багаторівневу підсистему управління доступом, яка повинна виконувати наступні завдання:
" ідентифікувати користувачів, персонал, ресурси комп'ютерної системи шляхом присвоювання кожному об'єкту персонального ідентифікатора (коду, імені, і т.д.);
" автентифікувати (встановлювати справжність) об'єкти по представлених відомостях (паролях, ключах, кодах та інших ознаках);
" проводити авторизацію (перевіряти повноваження) запитів суб'єкта у відповідності до встановленого регламенту роботи;
" організовувати роботу у відповідності із загальним регламентом;
" проколювати звернення до захищених компонентів комп'ютерної системи;
" реагувати при несанкціонованих діях (затримка чи відмова обслуговування, сигналізація).
Для захисту від несанкціонованого під'єднання до системи може використовуватися перевірка паролів. Крім цього, можуть застосовуватися засоби антивірусного захисту і контролю цілісності, контролю і управління захисними механізмами, програми відновлення і резервного збереження інформації.
Комплексний розгляд питань забезпечення безпеки знайшов відображення у, так званій архітектурі безпеки, в рамках якої розрізняють загрози безпеки, а також послуги (служби) і механізми її забезпечення.
Служби безпеки на концептуальному рівні специфікують напрями нейтралізації вже розглянутих або інших загроз. В свою чергу, вказані напрями реалізуються механізмами безпеки. В рамках ідеології "відкритих систем" служби і механізми безпеки можуть використовуватися на будь-якому з рівнів еталонної моделі: фізичному, канальному, мережному, транспортному, сеансному, представницькому, прикладному.
Перш ніж перейти до безпосереднього розгляду служб безпеки, слід звернути увагу на ту обставину, що протоколи інформаційного обміну поділяються на дві групи: типу віртуального з'єднання і дейтаграмні. У відповідності з вказаними протоколами прийнято ділити мережі на віртуальні і дейтаграмні. В перших передача інформації між абонентами організовується по віртуальному каналу і проходить в три етапи (фази): створення (встановлення) віртуального каналу, передача і знищення віртуального каналу (роз'єднання). При цьому повідомлення розбивається на блоки (пакети), які передаються в порядку їх розташування в повідомленні. В дейтаграмних мережах блоки повідомлень передаються від відправника до адресата незалежно один від одного і в загальному випадку по різних маршрутах, в зв'язку з чим порядок доставки блоків може не відповідати порядку їх розташування у повідомлені., як видно, віртуальна мережа в концептуальному плані наслідує принцип організації телефонного зв'язку, тоді, як дейтаграмна - поштовий. Ці два підходи визначають деякі розбіжності в складі і особливостях служб безпеки.
Криптографічне закриття інформації.
В комп'ютерних системах найефективнішими є криптографічні способи захисту інформації, що характеризуються найкращим рівнем захисту. Для цього використовуються програми криптографічного перетворення (шифрування) та програми захисту юридичної значимості документів (цифровий підпис). Шифрування забезпечує засекречування і використовується в ряді інших сервісних служб. Шифрування може бути симетричним і асиметричним. Перше базується на використанні одного і того ж секретного ключа для шифрування і дешифрування. Друге характеризується тим, що для шифрування використовується один ключ, а для дешифрування - інший, секретний. При цьому наявність і навіть знання загальнодоступного ключа не дозволяє
Loading...

 
 

Цікаве