WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна на рубежі XXI століття - Курсова робота

Україна на рубежі XXI століття - Курсова робота

Парафований у столиці Бельгії і одночасно столиці Європейського союзу - Брюсселі і підписаний 14 червня 1994 р. у Люксембурзі договір - став основою рівноправного і взаємовигідного співробітництва у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Україна широким фронтом входить у західноєвропейський соціально-економічний простір.

Отже, усамостійнення України аж ніяк не означає її самоізоляції на міжнародній арені.

Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми і вимагають від неї активної участі у їх розв'язанні. Глобальні проблеми людства - це проблеми збереження миру, екологічна, енергії і сировини, рівноправних економічних міжнародних відносин, освіти та охорони здоров'я тощо.

Всі вони тісно пов'язані. Розв'язання будь-яких з них прямо і посередньо призводить до створення умов успішної реалізації Інших. Так, роззброєння, яке є однією з істотних сторін проблеми збереження миру, вивільняє великі кошти, що можуть бути використані для оздоровлення природного середовища, виробництва продуктів чи розвитку освіти.

У кінцевому підсумку позитивне розв'язання міжнародною співдружністю глобальних проблем створює умови виживання людства і збереження та розвитку цивілізації.

Як виглядає Україна на тлі деяких із названих глобальних проблем? Який її вклад у їх виникнення і розв'язання?

Проблема збереження миру і відвернення світової термоядерної катастрофи. До недавнього часу Україна як складова частина Радянського Союзу входила до наймогутнішої воєнно-агресивної системи Варшавського пакту, який був не стільки засобом стримування експансіоністських намірів НАТО, скільки фактором глобальної напруженості.

Після розпаду СРСР Україна стала четвертою у світі за кількістю боєголовок ядерною держаною (після Росії, США і Китаю). За нею ідуть лише дві держави "ядерного клубу" - Великобританія та Франція. На підході до створення ядерної зброї Ізраїль, Ірак, Пакистан, Індія, Північна Корея, ПАР. Атомний арсенал знаходиться також на території Казахстану та Білорусі.

У цих умовах підписання Україною заяви разом зі США і Росією про ліквідацію ядерної зброї (130 стратегічних ракет 55-19 і 46 ракет $5-24) як і вивезення з території України тактичних ядерних засобів,- це безпрецедентний випадок в історії людства з часу появи атомної бомби. Морально-етичний і військово-стратегічний бік цього кроку України у відверненні світової термоядерної катастрофи й у збереженні миру на усій Землі ще будуть оцінені міжнародною співдружністю.

Можливо, Україна вчинила це і за рахунок власної безпеки, адже у нинішніх умовах політичної нестабільності у сусідній Росії, розігрування імперськими шовіністичними силами кримської і придністровської геополітичних карт цю безпеку гарантувати надзвичайно тяжко.

Безпека України мас внутрішній і зовнішній аспекти. Внутрішній - це передусім міцна економіка і військово-промисловий комплекс. Економіка України в наш час перебуває у стані глибокої кризи. Поки не буде здійснено її радикального реформування, вийти з цієї кризи не вдасться.

Що ж стосується ВПК, то існує немало варіантів переведення його у цивілізоване русло розвитку при збереженні головної його функції - забезпечення надійної оборони України.

По-перше, це конверсія, тобто перехід частини промислових підприємств комплексу, де зосереджена висококваліфікована робоча сила, на випуск засобів виробництва (машини, обладнання) для інших галузей та експортних потреб і на виготовлення предметів народного споживання (особливо електроніки і електротехніки).

По-друге, "завоювання" міжнародного ринку зброї і космічної техніки. Відомо, що підприємства України виробляють найсучасніші види ракет-носіїв і танків. Однак експортери цих не зовсім мирних видів продукції, світові монополісти - США, Росія, Великобританія, Франція та ФРН - чинять шалений опір Україні. По-третє, це реформування українських збройних сил - армії, військово-морського і військово-повітряного флотів.

Відомо, що у збройних силах України знаходиться близько 600 тис. вояків,20 тис. чол. - це національна гвардія України, трохи менша кількість громадян служить у прикордонних військах.

Ядерне роззброєння України і перетворення її у без'ядерну державу матиме глобальний ефект у комплексі заходів, спрямованих на загальне світове роззброєння під егідою ООН.

У протилежному випадку, особливо коли північний сусід України буде продовжувати Імперську політику, саме послаблення безпеки України може стати стимулом до розв'язання спочатку регіональних конфліктів (за типом Карабаху), потім війни двох східнослов'янських держав і переростання її у світову термоядерну катастрофу.

Другою великою глобальною проблемою людства, до якої мас пряме відношення Україна, є екологічна, тобто проблема збереження здорового природного середовища, нормальних умов існування І розвитку "живої речовини" (за висловом Володимира Вернадського).

Ця проблема багатостороння. Глобальні і регіональні її аспекти тісно взаємопов'язані. Назвемо лише три її сторони, надзвичайно важливі для України. Це радіонуклідне забруднення території, перенос в Україну занечищених повітряних мас Західної і Середньої Європи, арідизація України.

Відомо, що ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 р. мала і мас не локальні та регіональні, а, як мінімум, загальноєвропейські, а ширше - глобальні наслідки. Після атомних вибухів у Хіросімі і Нагасакі вона остаточно підтвердила, що небезпечний не тільки "воєнний", але не меншою мірою і "мирний атом", який є принципово неконтрольованим унаслідок недосконалості техніки і технології виробництва атомної енергії.

Радіонуклідами на сотні та тисячі років заражені Волинь і Полісся, частина Поділля, водний Дніпровський басейн. Над генетичним кодом українства занесено меч смертельної небезпеки.

Якщо цей факт розглянути у ракурсі глобальних екологічних відносин, то це означає, що екологічна катастрофа в Україні - це суттєвий і застережливий фрагмент загальнолюдської, загальносвітової катастрофи.

Важливою стороною безпеки людства в наш час є екологізація виробництва у Західній і Середній Європі.

Внаслідок спалювання тут на звичайних теплових електростанціях кам'яного і бурого вугілля, мазуту і природного газу, інтенсивного розвитку хімічних і металургійних виробництв без достатнього вловлювання шкідливих викидів, перенесення їх повітряними масами на Східноєвропейську рівнину, Україна опинилась у зоні випадання т. зв. кислотних дощів. Унаслідок цього змінюються ґрунтотворні процеси, пригнічується розвиток рослинного світу, забруднюються води та повітря.

Спалювання на території України кількасотмільйонної маси органічних речовин - вугілля, газу, нафти і нафтопродуктів, торфу, деревини тощо поступово призводить і до збільшення вмісту в атмосфері вуглекислого газу. Щороку виділяється понад 600 млн. т цього газу та інших викидів. На думку багатьох учених, прискорене підвищення СО2 може вже у середині XXI ст. призвести до т. зв. парникового ефекту.

В його результаті зросте на кілька градусів температура атмосфери, що призведе до значного потепління на території нашої держави, затоплення морськими водами великої її причорноморсько-азовської частини і, що головне, до різкого збільшення кількості опадів - 1400-1600 і більше міліметрів за рік. По суті, в порівняно короткий період буде змито увесь верхній родючий шар ґрунту, замулено річкові долини, загине значна частина лісових масивів і лучної рослинності тощо. Та поки це станеться, Україні загрожує інше екологічне лихо, яке має явні глобальні форми прояву. Це її арідизація або опустелення. У світовому масштабі воно проявляється у формі наступу пустель на Степ і Лісостеп.

Великий вплив на опустелення справляє господарська діяльність людини і передусім вирубування лісів - великих акумуляторів вологи і регуляторів усіх кліматотворних процесів. За повоєнний період знищені ліси екваторіальної Африки й Америки (Амазонії), Південно-Східної Азії та російської тайги. Україна, більша частина якої лежить у Лісовій (Полісся, Карпати) та Лісостепових смугах, належить до найбільш обезлісених територій Європи (лісистість тут становить лише 14%).

Уже сьогодні ліси України виділяють до 170 млн т кисню, дають для природних водотоків 400-800 м води з кожного гектара. Збільшення лісистості України у 1,5-2,0 рази шляхом залісення еродованих земель, пустищ, гірничих розробок тощо, особливо у Лісостеповій і Степовій зонах, у яких концентрується найбільше індустріальних викидів, приведе не лише до їх зволоження і зупинить процеси опустелення, але й стане найголовнішим засобом поглинання вуглекислого газу і сповільнення парникового глобального ефекту.

Сповільнити і зупинити вплив антропогенних чинників на процес опустелення України - важлива умова виживання нашого народу і держави на початку XXI ст. Щоб здійснити це, необхідне співробітництво.

Важлива роль України і в розв'язанні інших глобальних і регіональних проблем - продовольчої, енергетичної, сировинної, освітньої і т.д. Наша держава має для цього великий інтелектуальний, праце - та природноресурсний потенціали.

Незважаючи на певну деформацію менталітету багатовіковим колоніальним гнітом, основи української народної моралі й стики зовсім не зруйновані. Як християнська нація, українство органічно сприймає сучасні загальнолюдські ідеї і способи мислення.

Використана література

  1. „Соціально-економічна географія України" за ред. Шаблія О.І., Львів.

Loading...

 
 

Цікаве