WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Уперше в 00Н українська мова прозвучала в 1960 р. під час виступу першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями.

1) Яких адміністративно-територіальних змін зазнала в результаті Другої світової війни?

2) Чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену у кінці Другої світової війни?

3) Який головний результат міжнародної діяльності УРСР?

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. УРСР вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, були міжнародне визнані західні кордони УРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 12-13

Тема 8. Повоєнна відбудова в Україні

Мета. Розкрити зміст процесу відбудови та його складність, нові злочини сталінського режиму. Показати героїзм українців у відбудові народного господарства. Прищеплювати навички порівнювати і зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду. Виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, атлас.

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

Перехід до мирного життя.

Розповідь учителя.

Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Демографічні втрати станова 17-18 мли осіб, матеріальні втрати 1,2 трлн крб., катастрофічний спад виробництва. Основною робочою силою стали жінки і підлітки.

До кінця 1945 р, було відновлено 44 % повоєнних потужностей машинобудівної 30% легкої промисловості, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Проводилися роботи по відновленню житлового фонду, відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів.

Однією з визначальних рис політичного життя України було зміцнення адміністративно-командної системи - стрижнем якої була комуністична партія. На 1 січня 1946 р, КП(б)У налічувала 320 тис членів, їх кількість зростала. Партійний апарат постійно прагнув до того, аби забезпечити свій тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.

На звільнених територіях відновлювалась діяльність органів радянської влади. У лютому 1947 р. були проведені вибори до Верховної Ради, унаслідок чого відновилась традиційна для мирного часу структура вищих органів державної влади. У грудні 1947 відбулись вибори до місцевих рад.

Водночас було скасовано органи управління воєнного часу. Реорганізовувалась система управління промисловістю і сільським господарством. У 1946 р. Раду Народних Комісарів було перейменовано у Раду Міністрів УРСР.

Підприємства й установи пореходили на нормальний режим роботи: відновлювалися 8-годннний робочий день, відпустки, скасовалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асигнування на оборону. Промисловість переходила на випуск мирної продукції.

Відбудова та її особливості в Україні

Робота з документом.

Учитель передає зміст ключових положень документа.

На зустрічі з виборцями сталінського округу Москви 9 лютого 1946 Сталін у своїй промові виділів чотири основні позиції економічного розвитку СРСР: метил — для виробництва озброєння і обладнання підприємств; паливо — для підтримки роботи заводів, фабрик, транспорту; бавовна — для виробництва обмундирування; хліб — для забезпечення армії продовольством.

Запитання.

Як ви вважаєте, після визначення такого курсу яким чином мала збуватися відбудова?

Розповідь учителя.

У березні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. Модель відбудови господарства повністю відтворювала етапи індустріалізації з усіма її недоліками. На думку експертів Радянського Союзу, для відбудови буде потрібно декілька десятиліть. Але нехтуючи потребами і можливостями людей, план передбачав менше ніж за п'ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового й сільськогосподарського розвитку й навіть його перевищити. Продуктивність праці мала зрости на 36 %. Обсяг капіталовкладень за п'ятирічку становив 65 млн. крб., що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.

Особливості відбудови в Україні

Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж у будь-якій іншій країні Європи.

Розрахунок лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. Холодна війнам робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги

При відбудові пріоритет надавався важкій промисловості та енергетиці (80 % капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7 % капіталовкладень).

Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом

Економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів СРСР за Уралом та в Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилася з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945.

Вагома роль належала адміністративно-командній системі. Саме вона дала змогу в стислий термія мобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об'єкті.

Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах - соціалістичних змаганнях, рухах передовиків та новаторів.

Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946-1947 рр.

Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.

Результати відбудовчого періоду були неоднозначними. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України: рівень виробництва якої в 1946—1950 рр. збільшився в 4,4 раз і перевищив рівень 1940 р. на 15%. Проте обсяг виробництва легккої промисловості в 1950 р. складав лише 80 % довоєнного. З іншого — ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові й побутові умови були характерними для більшості населення.

Скасування карткової системи розподілу продуктів й проведення грошової реформи в 1947 р. посилили тягар відбудови для трудящих.

Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерну платню, поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно — вільно пересуватися. Також їм доводилося сплачувати великі податки, що були накладені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праці колгоспників Сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві й ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя". За

Указом було репресовано 12 тис. колгоспників. Незважаючи на репресії та надлюдські зусилля селян на кінець п'ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Валовий збір зернових у 1950 р. складав лише 85 % довоєнного.

Голод 1946—1947 рр.

Запитання на повторення.

1) Скільки разів довелося пережити українцям голод за радянської влади?

2) Чому голодні роки називають голодоморами?

3) До яких наслідків вони призвели?

Розповідь учителя.

У повоєнний час на селі склалося вкрай несприятливе становище; за роки війни скоротились посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Але сталінське керівництво не передбачало якісь зміни на селі, а навпаки — мало стати одним з головних джерел для проведення відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р, форсовано збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю.

Навесні-улітку 1946 р. шістнадцять областей України вразила посуха. Зимові та ярові культури загинули. А там, де вони залишилися, урожайність складала 2—3 ц/га (у 1940 р. —14,6 ц/га, 1944 р, — 10,8 ц/га). Валовий збір зерна був у три рази меншим, ніж У 1940 р. Керівники деяких областей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду, прокуратури. Тільки за перший квартал 1947 р. до судової відповідальності було притягнуто 1,5 тис. керівників колгоспів, 6 тис. комуністів було притягнуто до партійної відповідальності за невиконання вказівок партії. Відновив дію "Закон про п'ять колосків", за яким було засуджено й ув'язнено тисячі селян. Селяни почали тікати від голодної смерті в більш благополучні райони (Західна Україна), міста. Щоб уникнути обезлюднення села, каральні органи почали відшукувати і повертати селян назад. Незважаючи на жорстокі репресії вдалося зібрати лише 60 % від плану хлібозаготівлі (вилучено було навіть насінний фонд).

Loading...

 
 

Цікаве