WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин залпи німецького броненосця "Шлезвіг-Гольштейн" по польському прикордонному укріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу світову війну

Одночасно німецькі війська атакували польську територію з пів ночі, заходу й півдня (з території союзної Німеччині Словаччини) Офіційний Берлін представив німецькі дії як вимушену відповідь на польську агресію (провокація у Глівіце): "За наказом фюрер і головнокомандувача вермахт взяв у свої руки активний захист рейху. Виконуючи накинуте ззовні завдання покласти край польському насиллю, сьогодні вранці німецькі сухопутні військ перейшли у контрнаступ на всьому польсько-німецькому кордоні"

Упродовж першого тижня війни організований опір польської армії було зламано. Вже 3 вересня 1939 р. головнокомандувач збройних сил Польщі маршал Риз-Смігли зрозумів, що поразка неминуча. Проте окремі польські частини продовжували чинити опір, а інод навіть здобували перемоги. Так, в одному з боїв німецька 1 танкова дивізія в результаті контрудару польської бригади втратила майже третину своєї бойової техніки і була ледь не розгромлена Героїчною сторінкою польської армії стала оборона Вестерплятте коли 182 польські солдати стримували наступ переважаючих сил гітлерівців. Мужньо боронилися захисники Варшави, Львова Ті інших міст. Але героїзм польських солдатів, не міг замінити військово-технічну відсталість країни і змінити загальної страті річної обстановки. Польща програла війну. ЇЇ союзники Англія та Франція, хоча й оголосили війну Німеччині, але реальних дій які б допомогли Польщі, так і не здійснили..

Зверніть увагу!

Після початку бойових дій більшість українського населення залишилося лояльним до Польщі. Ті українці, що служили у польській армії (близько 200 тис. осіб, які переважно служили на німецько-польському кордоні) чесно виконали свій обов'язок не виявляючи чималий героїзм. За оцінками експертів кожен десятий з-поміж них загинув у бою або помер від ран, хвороб у таборі для полонених. Німеччина, розпочавши війну, намагалась втягнути в агресивних дії й СРСР з метою зробити його співучасником і своїм союзником. Кілька разів, 3, 5, 8, 12 вересня 1939 р., Гітлер звертався до Сталіна з вимогою розпочати бойові дії проти Польщі. Але радянське керівництво відповідало, що в потрібний час йому "обов'язково доведеться... почати конкретні дії. Але ми вважаємо, що цей момент поки що не настав", а "поспішність може зіпсувати справу і сприятиме згуртованості ворогів". Така позиція радянського керівництва була продиктована небажанням видаватися в очах світової громадськості агресором, воно очікувало падіння польської держави.

Вичікувальна позиція радянського керівництва спонукала німецьке командування до розв'язання "польського питання" без радянського Союзу. Німецькі,війська перетнули лінію, вказану з таємному протоколі, і присунулись далі на схід, підійшовши до Львова, Бреста, а також почали більш детально розглядати питання створення в Галичині Української держави, спираючись на ОУН, яка мала організувати антипольське повстання. Також німецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створено український легіон під командуванням Романа Сушка.

Додаткова інформація

12 вересня 1939 р. високопоставлені керівники Німеччини Ріббентроп, Канаріс, Кейтель провели засідання, на якому йшлося про можливість створення західноукраїнської держави. Через кілька днів у Відні Канаріс зустрівся з головою проводу ОУН А. Мельником. Керівник абверу наголосив на можливості створення незалежної Західної (Галицької) України. Мельник настільки повірив у це повідомлення, що навіть почав готувати список членів уряду майбутньої держави.

Тим часом структури ОУН, що діяли на території Польщі, організували серію повстань, щоб захопити міста Галичини і проголосити відновлення української держави. 10 вересня у Дрогобичі, Стрию, Бориславі, Калуші та інших містах відбулися збройні виступи бойовиків ОУН проти польської адміністрації, але захопити жодне з цих міст не вдалося. Наступний виступ був призначений на 18 вересня, але вступ загонів Червоної Армії в Галичину зірвав ці плани. Вичікувальна позиція радянського керівництва спонукала німецьке командування до розв'язання "польського питання" без радянського Союзу. Німецькі,війська перетнули лінію, вказану з таємному протоколі, і присунулись далі на схід, підійшовши до Львова, Бреста, а також почали більш детально розглядати питання створення в Галичині Української держави, спираючись на ОУН, яка мала організувати антипольське повстання. Також німецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створено український легіон під командуванням Романа Сушка.

Розповідь учителя.

14 вересня 1939 р. радянське керівництво повідомило, що Червона Армія готова розпочати бойові дії проти Польщі. Таким чином, пакт Молотова-Ріббентропа сприяв розв'язанню Другої світової війни, а західноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР. Подальша Їх доля залежала від дій Радянського Союзу.

Запитання на закріплення.

1) Який документ отримав назву "пакт Молотова—Ріббентропа"? Що передбачав таємний протокол?

2) Доля яких українських земель вирішувалася радянсько-німецькими домовленостями?

Робота з документом.

Позиція Й. Сталіна щодо початку Другої світової війни висловлена ним під час бесіди з керівниками Комінтерну (7 вересня 1939 р.)

...війна йде між двома групами капіталістичних країн (бідні й багаті стосовно колоній, сировини та ін.) за переділ світу, за панування у світі! Ми не проти, щоб вони добряче побилися і послабили один одного. Непогано, якщо руками Німеччини буде розхитано найбагатші капіталістичні країни (особливо Англію). Гітлер, сим цього не розуміючи і не бажаючи, розладнює, підриває капіталістичну систему... Ми можемо маневрувати, підштовхувати одну сторону проти іншої, щоб краще втягнулися в бійку. Пакт про ненапад у деякій мірі допомагає Німеччині. Наступний момент — підштовхувати іншу сторону... ...знищення цієї держави (Польщі) в теперішніх умовах означає, що одною буржуазною фашистською державою буде менше! Що було б поганого, якби в результаті розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну систему на нош території і населення [34, с. 18—19].

Запитання і завдання до документа.

1) Схарактеризуйте політику Й. Сталіна щодо початку Другої світової війни,

2) Які аргументи наводилися на користь ліквідації польське держави? '

"Визвольний похід" червоної армії на західноукраїнські землі

Розповідь учителя..

Коли стало зрозумілим, що поразка Польщі неминуча, радянське керівництво розпочало рішучі дії. Було створено Білоруські (командуючий М. Ковальов) і Український (командуючий С. Тимошенко, начальник штабу М. Ватутін) фронти, яким була поставлено завдання перетнути радянсько-польський кордон і взяти під контроль радянську зону впливу.

До складу Українського фронту входило 28 стрілецьких, 7 кавалерійських дивізій, 10 танкових бригад, 7 артилерійських полків резерву Головного командування (240 тис. осіб, 2300 танків 1800 гармат і мінометів). Дії військ обох фронтів прикривали 4 тис. літаків. (Серед особового складу фронту вихідці з України складало близько третини.) Поляки на радянському кордоні мали всього 25 батальйоні (12 тис. осіб).

Наступ радянських військ був настільки несподіваним для польського керівництва, що головнокомандувач польської армія Ридз-Смігла віддав наказ: "...із Совєтами бойові дії не вести, лише у випадках з їх боку роззброїти наші частини. Задачі для Варшаві й Модліна, які повинні захищатися від німців, залишаються без змін. Частини, до розташування яких підійшли Совєти, повинні вести з ними. переговори з метою виходу гарнізонів до Румунії або Угорщини [21, с. 65].

Та уникнути сутичок не вдалося. Втрати Українського фронту складали декілька сот солдатів убитими, 10 танків, 33 автомашини, 5 гармат і 2 літаки. Загалом втрати Червоної Армії під час визвольного походу" склали,795 осіб убитими, 59 зниклими безвісти, 2019 пораненими.

У полон до Червоної Армії потрапило 452,5 тис. польських солдатів та офіцерів. Більша їх частина була відпущена, а 125,4 тис. опинились у таборах (в основному офіцери). Їхня доля склалася трагічно. У квітні-травні 1940 р. в катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше — під Харковом та в інших містах понад 15 тис. осіб було розстріляно (800 з них за походженням були українці).

Наступ Червоної Армії був стрімким. Головною метою Українського фронту було якнайшвидше оволодіти Львовом. Такої мети дотримувалися й німецькі війська, які 13 вересня підступили до міста, а 18 вересня оточили місто з трьох сторін і намагалися оволодіти ним. Польські війська вчинили завзятий опір. 19 вересня 1939 р. між німецькими і радянськими частинами через непорозуміння стався бій, у якому з обох боків були втрати. Зрештою після переговорів німецькі війська були відведені від міста, а 22 вересня 1939 р. Львів зайняли радянські війська. Польський гарнізон не чинив опору радянським військам. Того ж дня у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулися спільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.

Loading...

 
 

Цікаве