WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Посуха загострила і проблему кормів, що негативно позначилось на тваринництві. Почався падіж худоби. Щоб цьому запобігти, було Дозволено здавати худобу на забій понад норми. Це призвело до того, Що в деяких областях план по заготівлі м'яса було перевиконано удвічі. У результаті тваринництво республіки зазнало величезних вират, компенсовувати які довелось досить довго.

У той час, коли за межі України ешелонами вивозився хліб (лише Країни Східної Європи та Францію для підтримки режимів, що там встановилися, було безкоштовно вивезено 1,7 млн. тонн зерна), у країні розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн. осіб.

Опинившись перед загрозою катастрофи, керівництво України на чолі з М. Хрущовим намагалося зменшити її масштаби за рахунок західних областей і звертанням по допомогу до Москви. У відповідь Сталін заявив Хрущову: "Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили Державні запаси". У березні 1947 р. недостатньо "твердого" Хрущова було замінено на Кагановича. Проте для проведення пасивної кампанії була надана позичка в 35 млн. пудів зерна.

Наслідками голоду стало: ускладнення і без того важкого процесу відбудови: скорочення трудових ресурсів села та його можливостей падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки по відбудові сільського господарства.

Отже, головним винуватцем третього голодомору в Україні було сталінське керівництво, яке нехтувало долею мільйонів українців заради імперських інтересів

Поряд з іншими факторами: втрати у війні, міграції населена входження до складу УРСР західноукраїнських земель, відбудова — голод 1946—1947 рр. мав значний вплив на демографів становище України.

Рівень життя та побут населення

За роки війни Україна втратила близько 3 млн. осіб на фронт (майже кожен другий призваний до лав армії) і 5,5 млн. у зоні окупації. До цього слід додати вивезених на примусові роботи 2,2 млн, із яких на батьківщину повернулося лише 800 тис, (200 тис за різних обставин не побажали повертатись).

Завершення бойових дій дало поштовх значним міграційним процесам. Поверталися до мирної праці демобілізовані з лав Радянської Армії, близько 2,2 млн. осіб. Поверталися й ті, хто був вивезених час евакуації на Схід, і ті, що знаходились на примусових роботах або в полоні за межами України. Значно впливала на міграційні процеси депортація (примусове виселення з міст постійного проживання осіб, що були визнані соціальне небезпечними). Також в Україну прибули працівники, партійні діячі з інших республік СРСР, здійснення відбудови й радянізації західних областей.

На демографічному становищі України відбились етнічні зміни що їх проводило сталінське керівництво (виселення кримська татар, німців, поляків, угорців та інших народів) та польський уряд. У результаті проведення операції "Вісла" 520 тис. українців переселилися з території Польщі в Україну.

Таким чином, через демографічні зміни 1940-х рр. населення республіки в 1951 р. становило 37,2 млн. осіб, це на 4,1 млн. менше ніж у довоєнному 1940 р.

Змінився й етнічний склад УРСР. Зменшилась кількicть таких національних меншин, як євреї, поляки, німців, натомість збільшилась частка росіян.

Суттєвий вплив на демографічні процеси мали відбудова та подальший розвиток промисловості, які прискорили процес урбанізації і сприяли скороченню кількості сільських жителів. Війна і повоєнна розруха призвели до катастрофічного падіння рівня життя населення. Не вистачало продовольства і найнеобхідніших речей. Гостро постали проблема безпритульних дітей, злочинності, житлова проблема тощо. Але на вирішення цих питань за планом четвертої п'ятирічки виділялись незначні ресурси. Це призвело до того, що на кінець п'ятирічки рівень розвитку легкої промисловості досяг лише 80 % рівня 1940 р. Це зумовило гостру нестачу наприкінці 1940-х рр. найнеобхідніших товарів. Значна частина жителів міст змушена була вести підсобне господарство, щоб забезпечити сім'ю продуктами харчування.

Як не важко було жити в містах, це не йшло в ніяке порівняння із селом. Лише у кожному п'ятому колгоспі праця на полях і фермах оплачувалася, у більшості інших колгоспів за відроблені трудодні селяни отримували мізерну плату, прожити на яку було неможливо.

Єдиним засобом виживання для селян були присадибні ділянки. Але в повоєнні роки розпочався наступ і на них. Ділянки врізалися, запроваджувалися нові податки на плодові дерева. Зі свого господарства селянин мав віддати певну кількість молока, м'яса, шерсті, яєць тощо. І тільки після сплати податків він міг продати залишки.

У 1947 р. був збільшений податок з ринкової торгівлі, а в 1948 р. у 2,5 разу був збільшений податок з присадибного господарства. Таким чином, на 1950 р. селянин сплачував податків у 4,3 разу більше, ніж у 1940 р.

Крім того, державна влада "порекомендувала" колгоспникам "продати" державі Їхню власну дрібну худобу: кіз, свиней, овець. Не бажаючи віддати за безцінь своє майно, селяни влаштували масовий забій худоби (на всій території СРСР було забито 2 млн. голів Дрібної худоби). Виїхати із села до міста було неможливо: селяни не мали паспортів - Єдиний вихід був у молодих хлопців, які відслужили армію: вони могли влаштуватися на роботу в місті.

У грудні 1947 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну карток на продовольчі й промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними Державними роздрібними цінами. Водночас зі скасуванням податкової системи було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідувати наслідки війни в фінансово-грошовій сфері та упорядкувати всю фінансову систему. Ці реформи мали неоднозначні наслідки. З одного боку, скасування карткової системи було явищем позитивним, яке свідчило про певну стабілізацію народного господарства, з іншого — ця акція, яка мала засвідчити як населенню, так і всьому світу переваги соціалізму, носила більше пропагандистський характер. Проте після 1947 р. зарплата більшої частини населення суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Унаслідок цього склалась парадоксальна ситуація: післявоєнні прилавки ломилися від делікатесів (ікра, риба, м'ясопродукти тощо), ані черг, ні особливого попиту на ці товари не було.

Незначний вплив на життєвий рівень населення мала і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебував в обігу, у відповідність до потреб господарства. 3 іншого - призвела до вилучення грошей у тих, хто заощадив певні суми. У вкладах в ощадних касах у розмірі до 3 тис. крб. обмін грошових знаків здійснювався 1:1, по вкладах від 3 до 10 тис. крб. було проведено скорочення заощаджень на третину, а понад 10 тис. крб. — дві третини. Особливо боляче реформа вдарила по селянству, воно знову було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі обмін грошей, що зберігалися у населення вдома здійснювався у розрахунку 1:10.

Таким чином, відбудова не сприяла зростанню життєвого росту населення, відклала вирішення соціальних проблем на настyпнe десятиліття.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

1) Коли почалася відбудова господарства УРСР?

2) Що ускладнювало процес відбудови?

3) Які галузі господарства відбудовувалися в першу чергу?''

4) Чим був зумовлений голод 1946—1947 рр.?

5) Яких демографічних втрат зазнала Україна?

6) Коли в основному було завершено відбудову?

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйновано економічний потенціал, значні людські втрати), завдяки героїчній і наполегливій праці ЇЇ громадян у стислий термін було відновлено промисловий потенціал. Але українцям, як і в 1930-ті рр., вдалося пережити голод, нові експерименти над селом, яке сталінський режим вирішив знищити вщент.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 13—14


 
 

Цікаве

Загрузка...