WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Україна у Другій світовій війні - Курсова робота

Тема 1. Радянсько-німецькі договори й західноукраїнські землі

Мета. Охарактеризувати радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р, і таємний протокол до нього та Їх роль у розв'язанні Другої світової війни й у подальшій долі українських земель. Розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західноукраїнських земель та їх радянізації. Формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал. Виховувати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник Турченко В.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України (1939-2001), стінна карта "Україна в роки Другої світової війни".

Етапи уроку: І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

ІV. Закріплення нових знань

V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р, і таємний протокол до нього та ix роль у розв'язанні другої світової війни й у подальшій долі українських земель.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією карт)

Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їх подальший хід. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира.

На думку Сталіна союз з Англією та Францією, у кращому випадку, міг принести напружені відносини з Німеччиною (головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому — війну з нею. Союз же з Німеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і давав можливість втрутитись у нього в зручний момент. Також можна було розраховувати на припинення бойових дій з Японією, що велись на території Монгольської Народної Республіки (мнр) в районі річки Халхін-Гол (з травня 1939 р.), на яку як союзник могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбання за рахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії та Румунії. Німеччина була згодна на це, аби тільки вивести СРСР із гри та розв'язати собі руки для агресії проти Польщі, а згодом і проти країн Заходу. Зрештою Сталін схилився до союзу з Німеччиною.

Робота з документом.

Промова Й. Сталіна на засіданні політбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 р.

"Вопрос мира или войны вступает в критическую для нас фазу. Если мы заключим договор о взаимопомощи с Францией й Великобританией, Германия откажется от Польши и станет искать "модус вивенди" с западными державами. Война будет предотвращена, но в дальнейшем события могут принять опасный характер для СССР. Если мы примем предложения Германии о заключении с ней пакта о ненападении, она, конечно, нападет на Польщу, и вмешательство Франции и Англии в эту войну станет неизбежным. Западная Европа будет повергнута серьезным волнениям и беспорядкам. В этих условиях у нас будет много шансов остаться в стороне от конфликта, и мы сможем надеяться на наше выгодное вступление в войну.

Опыт двадцати последних лет показывает, что в мирное время невозможно иметь в Европе коммунистическое движение, сильное до такой степени, чтобы большевистская партия смогла бы захватить власть. Диктатура этой партии становится возможной только в результате большой войны. Мы сделаем свой выбор, и он ясен. Мы должны принять немецкое предложение и вежливо отослать обратно англо-французскую миссию. Первым преимуществом, которое мы извлечем, будет уничтожение Польши до самых подступов к Варшаве, включая Украинскую Галицию.

Германия представляет нам полную свободу действий в Прибалтийских странах и не возражает по поводу возвращения Бессарабии СССР. Она готова уступить нам в качестве зоны влияния Румынию, Болгарию и Венгрию. Остается открыть вопрос, связанный с Югославией... В то же время мы должны предвидеть последствия, которые будут вытекать как из поражения, так и из победы Германии. В случае ее поражения неизбежно произойдет советизация Германии и будет создано коммунистическое правительство. Мы не должны забывать, что советизированная Германия окажется перед большой опасностью, если эта советизация явится последствием поражения Германии в скоротечной войне. Англия и Франция будут еще достаточно сильны, чтобы захватить Берлин и уничтожить советскую Германию. А мы не будем в состоянии прийти на помощь нашим большевистским товарищам в Германии

Таким образом, наша задача заключается в том, чтобы Германия смогла вести войну как можно дольше, с целью, чтобы уставшие и до высшей степени изнуренные Англия и Франция были не в состоянии разгромить советизированную Германию. Придерживаясь позиции нейтралитета й ожидая своего часа, СССР будет оказывать помощь нынешней Германии, снабжая ее сырьем и продовольственными товарами. Но, само собой разумеется, наша помощь не должна превышать определенных размеров для того, чтобы не подрывать нашу экономику и не ослаблять мощь нашей армии.

В то же самое время мы должны вести активную коммунистическую пропаганду, особенно в англо-французском блоке и преимущественно во Франции. Мы должны быть готовым к тому, что в этой стране в военное время партия будет вынуждена отказаться от легальной деятельности и уйти в подполье. Мы знаем, что эта работа потребует многих жертв, но наши французские товарищи не будут сомневаться.

Их задачей в первую очередь будет разложение и деморализация армии и полиции. Если эта подготовительная работа будет обеспечена, это будет способствовать советизации Франции. Для реализации этих планов необходимо, чтобы война пролилась как можно дольше, и именно в эту сторону должны быть направлены все силы, которыми мы располагаем в Западной Европе и на Балканах.

Рассмотрим теперь второе предположение, то есть победу Германии. Некоторые придерживаются мнения, что эта возможность представляет для нас серьезную опасность. Доля правды в этом утверждении есть. Но было бы ошибкой думать, что эта опасность будет так близка и так велика, как некоторые ее представляют. Если Германия одержит победу, она выйдет из войны слишком истощенной, чтобы начать вооруженный конфликт с СССР по крайней мере в течение десяти лет. Ее основной заботой будет контроль за побежденными Англией и Францией с целью помешать их восстановлению. С другой стороны, победоносная Германия будет располагать огромными территориями, и в течение многих десятилетий она будет занята "их эксплуатацией" и установлением там германских порядков. Очевидно, что Германия будет занята в другом месте, чтобы повернуть против нас. Есть и еще одна вещь, которая послужит нашей безопасности. В побежденной Франции ФКП (Французская коммунистическая партия) всегда будет очень сильной. Коммунистическая революция неизбежно произойдет, и мы сможем использовать это обстоятельство для того, чтобы прийти на помощь Франции и сделать ее нашим союзником. Позже все народы, попавшие под защиту" победоносной Германии, также станут нашими союзниками. У нас будет широкое поле деятельности для развития мировой революции.

Товарищи! В интересах СССР — Родины трудящихся, чтобы война разразилась между Рейхом и капиталистическим англо-французским блоком. Нужно сделать все, чтобы эта война длилась как можно дальше в целях изнурения двух сторон. Именно по этой причине мы должны согласиться на заключение пакта, предложенного Германией, и работать над тем, чтобы эта война, объявленная однажды, продлилась максимальное количество времени. Надо будет усилить пропагандист скую работу в воюющих странах для того, чтобы быть готовыми к тому времени, когда война закончится..." [27, с. 55—57].

Запитання до документа.

1) Чим мотивував Й. Сталін необхідність зближення з Німеччиною і підписання пакту?

2) Яку мету переслідував Й. Сталін?

Розповідь учителя

Після нетривалих переговорів міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа і наркома закордонних справ СРСР Молотова 23 серпня 1939 р. у Кремлі було підписано пакт про ненапад між двома країнами. Цей документ, що увійшов в історію під назвою "пакт Молотова—Ріббентропа" передбачав зобов'язання сторін утримуватися від агресивних дій стосовно одна одної або будь-яких інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися.

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Німеччина визнавала сферою Інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Протокол передбачав поділ Польщі. Лінія поділу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян.

Таким чином, таємний протокол торкався українських земель, Що входили до складу Польщі. Віддаючи українські землі Сталіну, Гітлер удруге наче підкреслював свою незацікавленість Україною (уперше це було підкреслено діями Німеччини щодо Карпатської України, яка була передана Угорщині), хоча ще в 1938 р. "українська карта" активно розігрувалася німецьким керівництвом. Домовленості між СРСР та Німеччиною розв'язали руки останній для агресії проти Польщі й тим самим поклали початок Другій світовій війні.

Loading...

 
 

Цікаве