WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови, причини та наслідки - Курсова робота

Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови, причини та наслідки - Курсова робота

10 березня. Висловлюю подяку старшинам та козакам за взяття м. Брацлава і відважний бій з комуною...

14 березня. Щиро дякую козакам за те, що вони при взятті м. Теплик нашою дивізією поводились з місцевим населенням чемно...

22 березня. Панове старшини та козаки.., ми сформували бойову частину і розпочали визволення неньки України від чужинців, тому ми повинні діяти воєдино, як рідні брати...

27 березня. Звернення до червоноармійців. Ми козаки 114 повстанської Надбужанської дивізії запитуємо вас, для чого ви прийшли на Україну? Навіщо мучите наших жінок, сестер, матерів? Ми вас просимо піти геть, поки не пізно, Не заставляйте нас проливати вашу кров..."40

З повстансько-партизанським штабом, який знаходився на території Польщі і який очолював Юрій Отмарштайн, тісний звязок підтримували повстанські отамани Гальчевський, Шепель, Заболотний, Яворський, Якубенко, Кравченко, Дорошенко, Годзиківський, Харченко...41

Але селянська війна не зупинила більшовиків – втратити Україну – було смерті подібно, і, проти наростаючого опору селянства „Постійна Нарада по боротьбі з бандитизмом" (створена в лютому 1921 р.) у квітні – травні 1921 р. вводять крайньо репресивні заходи: систему заручників, систему відповідальників (відповідачів); організовують діяльність „надзвичайних трійок"; формують „летючі ескадрони", завданням яких стало переслідування повстанських загонів до їх повної ліквідації (повстанці в 1921 р. змінили тактику боротьби з червоноармійськими частинами, діючи невеликими загонами).42

Влада дала зрозуміти селянству, що на будь-який акт непокори вона відповість новими репресивними заходами.

Особливо відчутно вразили по бойовитості повстанців системи заручників, відповідачів і „надзвичайних трійок". Ці репресивні засоби були спрямовані на те, щоб ліквідувати основу, кореневу систему, яка живила повстанський рух, – вони призначалися для всього непокірного селянства України.

1.3 Єдиний сільськогосподарський податок

Важливим, насамперед, у дослідженні податкової системи більшовицької держави, є аналіз статей закону про єдиний сільськогосподарський податок 1927/28 „окладного" року, який дає змогу зробити висновок, що вже на той час норми оподаткування були значно завищеними і стрімко розорювали одноосібні селянські господарства.5

У вказаному законі читаємо: „Розділ І. Загальні твердження. П. 1. Єдиному сільськогосподарському оподаткуванню підлягає вся людність, що займається сільським господарством...

Розділ ІІ. Вирахування оподатковуваного прибутку. П.13. Прибутки кожного окремого господарства обкладувані єдиним сільськогосподарським податком, вираховуються в грошових одиницях (карбованцях і копійках)...

П. 20. Для союзних республік встановлюються такі пересічні норми прибутковості нижчепозначених джерел з десятини землі (в карбованцях)":

Союзна республіка

Засіяної десятини

Ріллі дес– ни

Сіножаті дес - ни

Городу й баштанів

Садку дес – ни

Вино- градника

Тютюну дес – ни

РСФРР

42

31

20

150

125

200

200

Укр. СРР

52

36

30

150

150

180

200

Біл. СРР

50

33

25

175

120

-

-

ЗСФРР

45

30

-

140

150

200

250

Узб. СРР

30

-

-

200

200

330

310

Турк. СРР

35

-

-

300

300

500

-

Зазначені цифрові дані засвідчують, що українське селянське господарство повинне було сплатити протягом року податок за користування сімома десятинами (одна дес. - 1,1 га)6 землі, яку вони орендували в держави,7 у розмірі 798 крб.

Переважна більшість подільських господарств були малоземельними (0,75 дес. на особу),8 тому в середньому одне господарство орендувало у більшовицької держави тільки біля 2-х дес. землі (на Вінниччині: від 1 до 2 дес. – 57 % селян, від 2 до 3 дес. – 24 %, від 3 до 4 дес. – 11 %).9 У зв'язку з цим, зазначена вище загальна грошова сума суттєво зменшувалася і для переважної більшості селянських господарств становила приблизно 200 крб. Величина суми залежала ще й від того, під яку сільськогосподарську культуру використовувалася земля селянами.

Наступна таблиця засвідчує оподаткування прибутковості однієї голови худоби та вулика.10

Союзна рес-ка

Коня, верблюда

Великої рог.худоби

Вола

Осла

Вівці й кози

Свині

Вулика (рамки)

РСФРР

20

17

13

5

1,3

6

5

Укр. СРР

25

20

15

5

1,5

7

5

Біл. СРР

22

18

13

5

1,2

7

5

ЗСФРР

15

13

13

5

2,5

5

5

Узб. СРР

15

15

13

5

3

5

5

Турк.СРР

15

12

10

5

3

5

5

Вище вказані дані таблиці свідчать, що навіть при наявності в господарстві однієї голови кожного виду худоби та рамки вулика, сільськогосподарський податок для українського господарства зростав ще на 78,5 крб. і разом з податком на землю становив до 300 крб.

Але, з кожним роком, як підтверджують архівні джерела, величина сільськогосподарського податку в Україні тільки зростала.

Вже через рік, у 1929/1930 господарському році, який започаткував масову суцільну колективізацію (колгоспи тільки у вказаному році були частково звільнені від податку на землю і повністю звільнені від податку на худобу),11 грошова сума єдиного сільськогосподарського податку для подільського одноосібного господарства відчутно зросла і становила (в карбованцях):12

Округи

Засіяної дес-ни

Ріллі дес-ни

Сіножаті дес-ни

Городу й баштанів

Садку дес-ни

Виноград- ника

Тютюну дес-ни

Проскурів. Округа

70

52

30

150

140

-

125

Кам'янец. Округа

61

50

30

150

140

160

125

Мог.-Под. Округа

62

48

30

150

140

200

125

Тульчинс. Округа

76

56

33

150

140

160

125

Вінницька Округа

78

57

30

150

140

-

125

Цифрові дані засвідчують, що найбільше сільськогосподарський податок для подільських селян виріс, в порівнянні з 1927/1928 господарським роком, на землю під посіви ярих та озимих зернових культур. Якщо у 1927/1928 господарському році з подільського селянського господарства за одну засіяну десятину держава збирала по 52 крб., то з початком суцільної колективізації на Вінниччині даний податок зріс до 78 крб., тобто, на 26 крб. Це, насамперед, поснюється намаганням більшовицької влади економічним тиском на одноосібного українського селянина досягти в найкоротші строки (1-2 роки) високих показників суцільної колективізації сільського господарства.

Loading...

 
 

Цікаве