WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови, причини та наслідки - Курсова робота

Геноцид голодом на Вінниччині (Поділлі) у 1932-1933 рр.: передумови, причини та наслідки - Курсова робота

Систематично, через два дні, уповноважений району разом з головою сільради заслуховували звіт старшого хлібозаготівельної бригади про виконання поставленого завдання. Кожних 5 днів райвиконкоми доповідали окружним (з 1932 р. – облвиконкому) виконавчим органам влади про результати хлібозаготівлі та настрої окремих груп селянства. У всіх селах перебували і представники кооперації, які забезпечували доставку зерна до зсипних пунктів.114

Планове ж завдання хлібозаготівельні бригади змушені були виконати за всяку ціну, аби самим не потрапити в сталінські лещата, відповідно, репресії проти селянства все більше посилювались. Кожному селянину – потенційному утримувачу хліба надходила повістка з вимогою негайно виконати план хлібоздачі. Наївні спроби ухилятися від отримання таких повідомлень-вироків або ж частково їх задовольняти не рятувало селян від обшуків, насильного вилучення всього наявного хліба, а в разі його відсутності, опису й продажу майна. В Уманській окрузі, наприклад, тільки за перших десять днів червня 1929 р. було описано і продано „з молотка" 993 господарства так званих „куркулів."115

Ударним місяцем виконання плану хлібозаготівлі в Україні ЦК КП(б)У визначив серпень, одразу після жнив, акцентуючи увагу ще й на тому, щоб обов'язково був виконаний план по продовольчих культурах, особливо - пшениці.116

Секретар ЦК КП(б)У С. Косіор у липневій 1929 р. секретній директиві „Всім окружкомам КП(б)У", поставив завдання: „Форсувати заготівлі і вивіз хліба в серпні місяці... Організувати серйозний тиск на куркульські елементи села і відкритий громадський контроль над куркульськими і заможними господарствами, які не здали лишків хліба..."117

Відповідно, Тульчинський окружком КП(б)У закликав районні парткомітети та райвиконкоми „максимально мобілізувати хлібозаготівельний апарат в серпні місяці".118

Зведена таблиця серпневих хлібозаготівель на Правобережній Україні (на Поділлі) за 1927-1930 рр. свідчить про значне зростання реквізицій селянського хліба саме після жнив (в тис. пудів):119

Округи

Заготівля в серпні 1927/28 рр.

Заготівля в серпні 1928/29 рр.

Заготівля в серпні 1929/30 рр.

Бердичівський

243

695

1272

Вінницький

160

396

1022

Кам.-Подільський

27

123

215

Мог.-Подільський

137

587

961

Проскурівський

112

352

649

Тульчинський

68

304

1043

Уманський

575

504

1367

Шепетівський

67

201

500

Безперечно, збільшення майже в десять разів плану хлібозаготівлі на початку господарського року та погашення селянами минулої заборгованості за рахунок нового урожаю практично не залишали зерна в переважній більшості селянських господарств і все глибше загострило продовольчу кризу в країні. Але, що до того було більшовицькому керівництву – план хлібоздачі виконувався.

Подібні силові методи одразу ж давали „позитивні" результати. Донесення, що їх наче фронтові зведення, кожних 5 діб готував Наркомторг УСРР засвідчували стрімке збільшення обсягів хлібопоставок: якщо з 21 по 25 травня 1929 р. державні хлібозаготівельники зібрали в українських селах 375 тис. пудів зерна, то з 26 по 31 травня (з впровадженням „нових методів") – 1975 тис. пудів.120

Реакція переважної більшості селянства до „військово-комуністичних" методів хлібозаготівельної політики, була відверто негативною. Зруйнувавши економічні основи ринкових відносин і встановивши диктат, влада поставила селянство в опозицію існуючому режиму. А небажання підкоритися волі держави ще більше посилило агресивну політику адміністративних органів. До тих, хто відмовлявся здавати хліб та чинив „опір проведенню хлібозаготівельного плану", стали масово застосовувати ст. 58 КК УСРР,121 яка за „зловмисне" ухилення від сплати податків та невиконання „загальнодержавної ваги повинностей" передбачала покарання – позбавлення волі, примусову працю, штраф подвійного розміру невиплачених платежів.

Практика застосування цієї статті кримінального кодексу, без з'ясування господарських можливостей селянського господарства, засвідчує факт позаекономічного примусу та експропріації. План хлібозаготівель не входив до виконання податку, а являв собою додатковий визиск – сумнозвісний „порядок самозобов'язання". Селянинові доводилося сплачувати податок, самообкладання та, як правило, штраф, невиконання якого завершувалося судом і досить часто - розпродажем майна на торгах.

Так, наприклад, виїзною сесією Бершадського нарсуду за ст. 58 кримінального кодексу за „злісне невиконання хлібозаготівлі, м'ясозаготівлі, єдино-сільськогосподарського податку, одноразового збору" тільки з 1-го по 8-е березня 1930 р. були осуджені:122

№ п.п.

Прізвище та ім'я

засудженого

Сільрада

Майновий стан

Міра покарання [у документі:соцзахисту]

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10

11

12.

13.

14. 15.

16.

17.

Бабій Марфа Созонова

Каретнюк Дементій Іванів

Суховій Іван Дмитрів

Подолян Денис Гаврилів

Гоменок Іван Тодосів

Чорненький Денис Антонів

Коваль Самуїл Парамонів

Мазуренко Іван Михайлів

Траченко Сава Федорів

Чечельницький Кифір Юхт.

Поліщук Григір Іванів.

Теренчик Юген Іванів

Курносий Тимофей Хтомів

Чабанок Олекса Григорів

Боровський Олекса Григор.

Овчарук Микита Олексів

Дорошевський Архип Марк.

Війтівка

Війтівка

Фльорино

Фльорино

Фльорино

Яланець

Яланець

Яланець

Баланівка

Маньківка

Маньківка

Кошаринці

Маньківка

Ольгопіль

Берізки Ч.

Берізки Ч.

Волова

куркуль

куркуль

заможник

куркуль

заможник

заможник

заможник

заможник

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

куркуль

2 роки позбавл. волі

5 р. п. волі, 700 крб.

1,5 р.п. волі, 300 крб.

7 р. п. волі, 500 крб.

1,5 р.п. волі, 500 крб.

1 р. п. волі, 150 крб.

3 р.п. волі, 150 крб.

3 р. п. волі, 750 крб.

4 р. п. волі, 500 крб.

4 р. п. волі, 300 крб.

3 р.п. волі, 300 крб.

5 р. п. волі, 700 крб.

4 р. п. волі, 700 крб.

5 р.п. волі, 2300 крб.

2 р.п. волі, 200 крб.

5 р.п. волі, 500 крб.

4 р.п. волі.

А з 1 жовтня 1930 р. по 20 березня 1931 р. нарсудом Бершадського району було осуджено більше 100 селян, з них: „За невиконання хлібозаготівель: куркулів – 17 чол., загалом на 90 років позбавлення волі та накладено штраф - 15 250 крб., заможників – 12, на 33 роки і штраф – 4 200 крб.;

за невиконання м'ясозаготівель: заможників – 8, на 10,5 років позбавлення волі, до примусової праці на 3 роки, накладено штраф – 2 100 крб.;

за несплату податків: куркулів – 14, на 54 роки позбавлення волі, штраф – 8 850 крб., заможників – 22, на 50,5 років позбавлення волі, до примусової праці на 4 р. 8 місяців, штраф – 10 200 крб.;

за невивіз лісу: заможників – 3, позбавлення волі на 3 роки, до примусової праці на 1 рік, штраф – 1 300 крб.;

за невиконання умови контрактації: заможників – 1, позбавлення волі на 2 роки, бідняків – 1, до примусової праці на 6 місяців;

за хижацьке нищення худоби: заможників – 1, до позбавлення волі на 2 роки і 8 місяців, бідняків – 4, до примусової праці на 2 роки і 5 місяців..."123

Становище стало ще більше погіршуватись у зв'язку з масовою та повною конфіскацією місцевою владою у селян, за невиконання різного роду сільськогосподарських повинностей, майна, худоби, сільськогосподарського реманенту, продуктів харчування, навіть - ікон. Зокрема, у доповідній записці Соболівському райпарткому КП(б)У про події в селі Глибочок, партактивіст Сіденко доповідав: „Сільська рада... конфіскувала в гр. Білеми К., під керівництвом члена партії, інструктора обласного виконавчого комітету т. Степанцева все майно, а саме: житлову хату (виселили його одразу), всі господарчі будівлі, робочу худобу, всі хатні речі... Характерно, що при конфіскації забирались самі негідні речі... кошики, старі рамки, фонарі, образи..."124

Loading...

 
 

Цікаве