WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Праця про Петра Могилу - Курсова робота

Праця про Петра Могилу - Курсова робота

"Требник" Могили мав великий вплив також і на інші православні церкви: його погляди щодо законности католицького і протестантського хрищення перемогли згодом і в Росії. Це його заслуга, що в більшості православних церков не повторюється хрищення католиків і відступників.

Наскільки ця величезна книга була поширена на Україні, вказує той факт, що з нею ознайомився у XIX ст. Т. Шевченко і згодом на засланні, з нам'яти, у своему щоденнику під датою 15 липня 1857 р. записував: "В Требнике Петра Могилы есть молитва, освящающая нареченное или крестовое братство. Б новейшем Требнике эта истинно христіанская молитва заменена молитвою об изгнаніи нечистого духа из одержимого сей мнимой болезнію и о очищеній посуды, оскверненной мышью. Это даже и не языческіе молитвы. Богомудрые пастыри церкви к девятнадцатому веку стараются привыть двенадцатый век. Поздненько спохватились" 147). Шевченко протиставляє справді гуманний "чин братотворенія", вичитаний у "Великому требнику" II. Могили, забобонним поганським молитвам новіших церковних требників.

У передмові до "Требника" Могила зазначає, що завданням його є довести до одностайності* відправ чинів св. тайн і церковних обрядів (христини, вінчання, похорон тощо), бо "противники наші і лжебрати православія святого, тяжко і насильством ображають православних, безсоромно називають наших духовних неуками і невігласами в звершенні божественних таїнств і інших богослужень, закидаючи, що Русь Православна ухилилась у єресь..., що не знас числа, форми, матерії, інтенції і наслідків тайн та різно їх відправляють..." 148).

Спростовуючи всі ці закиди, П. Могила звертається до читача: "Ти маєш тепер дуже потрібну тобі книгу. Знайдеш в ній од-праву св. семи тайн церковних, що складена мною по грецьких евхологіях та старих рукописних слов'янських Требниках. Маєш в ній певну науку про те, що таке тайна, в чому сила та чинність тайни, як маєш приготовлятись до виконання тайн, як уважно та блогоговійно масш одправляти їх та подавати вірним, як навчати народ Божий, щоб приступав до тайн та відповідно поводився в різних випадках, що при тім можуть трапитися. Маєш у цій книзі живий чин і порядок різних посвячень та різних молитов і молебнів... Маєш певну науку про весь церковний порядок... " 149).

Як вже було сказано вище, в укладі "Требника" — Могила і його співробітники використали різні грецькі і слов'янські джерела, як також католицькі. Це дало привід багатьом дослідникам твердити, що "Могила до свого "Требника" брав живцем матеріял з латинських бревіярів..." 150). а ще інші посуджували його в католицизмі. П. Куліш, який усією своєю душею ненавидів Могилу за те, що останній був проти з'єднання України з Москвою, писав : " Тепер представники церковної ісрархії, з Могилою на чолі, почали навчати, що католицька церква різниться від православної тільки деякими обрядами. Ці різниці Могила всілякими способами згладжував, у виданих ним требниках, пристосовуючи православне богослужения до католицького, а щоб ще сильніше впливати на уми в дусі з'єднання нашої Руси з Польщею, поставив по всій Київщині, Сіверщині і Полтавщині так звані фігури, або розп'яття, подібні до католицьких. А поскільки московські богослужения й наспівом, і деякими формальностями відрізняються від усталеного Могилою, і фігур, чи розп'ять, по московських дорогах взагалі не було видно, то й створювалося для спостерігача таке враження, ніби руська віра цс одне, а московська — інше..." 151).

А. В. Карташев уважає, що багато чинів і молитов у "Требнику" Могили: "відкрито взяті з "Rituale" папи Павла V, який був надрукований 1637 р. в Римі хорватською мовою. Це було характерним для ідеології II. Могили, який мріяв психологічно наблизити і помирити правоелавіє з латинством. До кожного з сімох таїнств в тому "Требнику" додано обширне катехизисне пояснення в латинському розумінні. Момент перетворення Св. Дарів, обов'язково, сполучено з установленими словами Господа. Про епіклезу зовсім промовчуеться. В чин покаяння вноситься особливо латинську форму: "я прощаю і розв'язую". Справжнє зближення і з'єднання церков було близьке серцю аристократа П. Могили, а тотальна зрада, з перебігом у чужий табір, і напля-мування звідти свого минулого — було йому огидним..." 152).

Інше пояснення латинських слідів в "Требнику" подає перший більший дослідник творчости Київського Митрополита — С Рождествєнський: у своїй монографії він писав: "Правда, при тому нам можуть завважити, що в "Требнику" П. Могили с і такі погляди, які не згідні з православною наукою і прийняті в латинській церкві, а саме: про форму таїнства Євхаристії, про безумовну необхідність спітімії в таїнстві покаяння й інші. Але такі погляди перший раз з'явились у Південній Росії (Україні — А. Ж.) не в "Требнику" Могили. Вони існували тут ще раніше... Обливання допущене Могилою при хрищенні їіарівні з зануренням (дивись "Требник" П. Могили, І, стор. 61). Таким чином, якщо "Требник " Могили мас в собі кілька поглядів, які належать Римській Церкві, то цього не Слід пояснювати впливом Римського "Требника..." 153).

Переважна частина католицьких дослідників з найбільшим визнанням оцінюють обрядові праці Петра Могили. Отець М. Соловій пише: "І Служебник (1627 і 1637) Петра Могили, і інші літургійні книги його видання мали велику популярність не тільки між ноз'єдиненими православними, але також і між українцями католиками-уніятами. Уніятське видання Льва Мамонича (1617 р.) певно не заспокоїло потреб уніятських парохій, тож були в них в уживанні літургійні книги могилянської редакції. Про взаємний вплив і користування книгами нез'єдиненого православного і з'єдинсного католицького видання може служити доказом те, що у "Требнику" Петра Могили з 1646 р. зустрічаємо "Науку іереом". надруковану вперше в уніятському Служебнику Льва Мамонича з 1617 р." 154).

А. Аманн уважає "Требник" найважнішим літургічним твором митрополита Могили, в якому: "до кожного з 7 таїнств додано сбширний вступ, який цілковито дотримано в латинському дусі. Тут точно визначено "матерію" і "форму" таїнств. При тайні Євхаристії, за латинським зразком, цілковито обійдено Епіклезу, при сповіді відпущення гріхів дається в дійсний спосіб тощо " 155). Таку саму прокатолиньку тенденцію Могили в його "Требнику" відзначає і єзуїтський дослідник А. Раес 156}.

Досить докладні студії над "Требником" Могили провели французькі католицькі дослідники — теологи: М. Жюжі, А. Раес, А. Венґер.

Всі вони доводять користування латинськими джерелами, особливо про впливи "Ритуалу" Павла V на "Требник" Могили, не відмовляючи цьому творові оригинальности, досконалости, дотримання православної віронауки, а одночасно вважають його за вдалу спробу синтези між східньою і західньою теологією.

М. Жюжі у своїй солідній енциклопедичній статті про Могилу відзпачує всі новаторства, шо їх ввів автор "Требника" : момент інтенції при звершенні св. Таїнств, допущення звичайного обливання при хрищенні, відкидає практику поновного хрищення апостатів і єретиків, акт євхаристії здійснюється виголошенням слів Спасителя: "Це є тіло моє... це є кров моя...", а не через епіклезу 157). Він же також автор окремої розвідки про примирення відступників в православній церкві 158).

Сзуїт А. Раес вказує на всі обрядові зміни впроваджені "Великим Требником", які однак не порушили православного духу: "Могила і його співробітники хотіли показати католикам а головне уніятам, що православні були так само освічені як і латин-ники, та що вони можуть створити такі ж великі, такі ж точні і такої ж високої вартості! твори як і їхні противники; але щоб цього досягнути вони були примушені навчатися у латинників та позичати їхні методи, а навіть їхню мову. Могила златинщив також, або, принаймні, пристосував свій "Требник" до потреб часу і керувався у своїх виданнях зразком своїх противників..." 159).

Для авґустинця А. Венґера: "В требнику Могила пристрасно обороняє честь православної церкви і відстоює для неї прерогативу бути єдиною Церквою Христа. Тоді як пояснити факт, що він позичив у католицької церкви майже всі інструкції й цілий ряд обрядів? Могила приєднався до тез католицької теології в справі матерії і форми різних таїнств. Цим же він узгіднив практику Східньої Церкви з теологією Західньої. Там, де компроміс був неможливий, він не завагався ввести сміливі зміни..." 160). В іншій своїй праці про "Требник" А. Венґер, висуваючи заслугу Могили на відтинку екуменізму, пише: "Слід також захоплюватися цією зустріччю Заходу і Сходу в людині, яка була передвісником (екуменізму — А. Ж.) і творчість якої заслуговує на наслідування всіми тими, які нині шукають духовних зв'язків між Сходом і Заходом..." 161).

Також румунський архимандрит Т. Йонеску знаходить у "Требнику" деякі відхилення від доктрини православної церкви, поданої в літургії Св. Якова та літургії Св. Василія Великого; Йонеску пише: "Требник" допускає хрищення через окроплення як також через занурення, тільки, щоб окроплення відбулося тричі в ім'я трьох божественних осіб... "Требник" ставить також питання про момент перетворення матерії (транссубстанція-ції), який визначується в хвилину, коли священик повторює слова Спасителя: "Прийміть, споживайте...", тоді, коли православна церква відносить цей момент до Епіклсзи " 162).

Loading...

 
 

Цікаве