WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Праця про Петра Могилу - Курсова робота

Праця про Петра Могилу - Курсова робота

Петро Могила присвятив велику увагу розвиткові друкарства на Україні, особливо Кисво-Почерській друкарні. І. Огієнко так оцінює його вклад в справу друкарства: "Петро Могила всі сили свої віддавав на добре урядження своєї друкарні... Він близько працює коло друкарні — править тексти по грецьких оригіналах, пише передмови, дає всьому провід і т. п... Могилян-ська доба — це найкраща доба в житті Пєчерської друкарні, доба її повного розцвіту та многоплідної праці" 219).

Також історики сучасної України високо цінять вклад Петра Могили в ділянку книгодрукування та його опіку над лаврською друкарнею. Бони пишуть: "Петро Могила стояв на чолі книговидавничої справи на Україні. У роботі лаврської друкарні він брав і безпосередню участь. П. Могила приділяв велику увагу зосередженню при друкарні найкращих учених, майстрів і художників... І в новому періоді особливу увагу приділяли художньому оздобленню книг з помітним посиленням західнього впливу, який однак не похитнув установленого в попередній період більш або менш гармонійного поєднання художніх стилів візантійського, західноєвропейського Відродження і місцевого, національного. Діяльність лаврської друкарні в період правління Петра Могили набуває значного виробничого розмаху і чіткої організації" 220).

Серед визначних видань, які появилися слов'яно-українською мовою в цей період це: "Евхарістеріон, албо вдячность" (1632), "Євангеліє Учительне" (1637). "Служебник" (1639). "Тріодіон" (1640), "Краткий Катехизис" (1645), "Великий Требник" (1646) тошо. а польською: "Mnemozyne slawy" (1633), "Exegesis" (1635), "Paterikon" (1635), "Teraturhima" (1638), "Lithos albo kamen" (1644).

Своїми численними творами перевалено на перковно-релігійні теми, П. Могила займає певне місце і в українській літературі. Крім низки передмов до "Служебників" 1629 і 1639 p., "Номоканону" (1629) "Анфологіону" (1636), "Учительного Євангелія" (1637), " Требника" (1646), П. Могила є автором проповіді "Крест Христа Спасителя" (1632), яка донині може служити зразком гомілетики та свідчити про ораторський талант автора, визначного твору полемічної літератури " Літос" (1644), "Дневника", зразки — житейської літератури та "Духовного заповіту" (1646), Аналізу деяких з цих творів подано в третьому розділі.

д) Зв'язки Митрополита Могили з Молдавією і Волощиною

Майже все своє свідоме життя П. Могила пробув поза межами своєї первісної батьківщини — Молдавії, проте він підтримував родинні, церковні і культурні зв'язки з обома румунськими князівствами: Молдавією та Волощиною. Згодом, здобувши високі становища в українській церкві, він прийшов з допомогою для Культурного піднесення румунських князівств.

За ввесь час свого перебування на Україні, наскільки відомо, II. Могила один раз відвідав Молдавію, у лютому 1645 p., коли приїхав до Яс. щоб повінчати дочку господаря Василя Лупула — Марію з Януиюм Радзівілом 221). Натомість Могила не брав участи в Яському Соборі 1642 р. Почавши з 1629 p., він був у добрих Зв'язках з молдавським митрополитом Варлаамом, який того року відвідав Могилу в Киеві.

Українсько-румунська співпраця була наслідком культурної допомоги, що її подав Петро Могила Молдавії і Волощині у формі друкарень, заснування шкіл тощо.

Про вплив українського друкарства П. Панаітеску пише: "З двох румунських князівств, Волощина, більш віддалена, перша (з 1635 р.) зазнала нього впливу; в Молдавії воєвода Василь був, на початку свого господарства, вороже наставлений до Польщі і до родини Могил, що на кілька років припізнило впровадження українських друкарень у його край" 222).

Волоський господар Матей Басараб вислав 1635 р. своїх піс-ланців до Києва з мстою купити друкарню. Могила подарував їм друкарню з усім устаткуванням і вислав свого друкаря Тимотея Вербицького та кількох помічників, які улаштували друкарню в Довгім Полі-Камполунґ 223). За два роки пізніше Могила післав другу друкарню, яку влаштовано в манастирі Ґовора.

Ці дві друкарні перевидали деякі книжки, що були видані в Україні та випустили ряд перекладів з української на румунську мову. В 1635 р., в Довгім Полі видруковано першу книгу "Требник", у передмові якого й подано історію заснування друкарні. Серед інших видань, що появилися у волоських друкарнях, слід згадати: " Анфологіон " (1643), "Літургіаріон" — Служебник (1646), "Тріодіон" (1649); всі вони наслідували українські видання. В цих друкарнях видавалися також румунські книжки: "Євангеліє учительне" (1642) і "Номоканон" або "Правіла де Ґовора" (1640) 224). Передмова до останнього це дослівний переклад Могилиного вступу.

Серед волоських діячів тільки боярин Удріште Нестурел стояв у близьких зв'язках з культурним центром у Києві; він же запрошував українських професорів з Києва 225), а згодом наслідував сучасних українських письменників.

У Молдавію, господареві Василеві Лупу, — П. Могила вислав першу друкарню в 1641 р. на якій видано першу румунську книжку "Казанії митрополита Варлаама", 1643 р. Як друкарі, так і гравери цієї Яської друкарні були українці. Митрополит Варлаам був у близьких зв'язках з митрополитом Могилою і наслідував його творчість.

Заходами Петра Могили була заснована в Яєах колегія на взірець київської. На прохання господаря Василя — Могила вислав 1640 р. до Яс кількох українських професорів на чолі з колишнім ректором колегії Софроніем Почаським, який одночасно став "старшим" відомого манастиря "Трьох Ієрархів". Українська колегія в Ясах проіснувала до 1656 p., коли, в наслідок конфлікту з грецькими чинниками вони повернулися на Україну.

Найкращу характеристику культурного впливу Києва на румунські землі подас "Історія румунської церкви", за редакцією патріярха Юстиніяна, в якій читаємо: "Від світильника культури, запаленого в Києві, дістали й ми світло, яке світитиме згодом немеркнучим промінням і в інших сусідніх православних народів. Бо друкарні Матея Басараба з Довгого Поля, Ґовори і Тер-ґовиштів, як також ті Василя Лупу з Яє були даровані Петром Могилою, або куплені румунськими господарями в Києві..." 226).

Характеристика митрополичого періоду Петра Могили

Продовжуючи свою діяльність, розпочату під час свого архимандритства, митрополит П. Могила у цьому періоді тільки поглибив її та поширив її обсяг.

На цьому етапі до попередніх ділянок додалася ще організація церковного життя із всіма відгалуженнями, включно з відбудовою старовинних церков. Ми бачили, пю реформа в цій ділянці була інтегральна, яка себе виправдала і стала основою для організації всіх інших православних церков.

Чотирнадцятирічне правління Петра Могили на київському митрополичому престолі піднесло авторитет української православної церкви до тієї міри, що вона стала значним чинником не тільки в рамках тодішньої державної формації, але почала також суперничати з найсильнішою православною церквою, а саме з грецькою. Постійна ініціятива і здійснена праця висунула київську митрополію на чолове місце серед всього православного світу. До Киева почали приїжджати на науку представники всіх народів слов'янського і православного світу. Видання книжок, а особливо "Православного ісповідання віри", примусили грецьку церкву визнати авторитет і високу компетентність українських теологів, як також рахуватися з добре зорганізованою структурою української церкви. Піднесений авторитет української православної церкви викликав зацікавлення нею з боку католицької церкви; в цей період були розпочаті й найсерйозніші заходи для знайдення зближення християнських церков.

На внутрішньому форумі легалізація православної церкви в Польщі дозволила провести в життя всі задумані реформи адміністративно-організаційного порядку, спинити наступ унії та уможливила заходи для унормування відношень до інших церков, призадуматись над можливостями реалізації "універсальної унії". Легалізація православної церкви не відбилася неґатив-но на суспільно-революційному чиннику-козаччині, а відроджена православна церква і культура стали духовною основою для реалізації козацького повстання 1648 р.

Про національну свідомість української православної церкви, зароджену в цей період, свідчить те, що в 1654 р. наступник Могили митрополит С. Косів виступив проти союзу з Росією, а українська церковна організація затримала свою незалежність ще ЗО років після втрачення політичної.

У культурній ділянці це — період розбудови шкільництва, друкарства, книговидання, літератури.

Не все, створене в цей період і приписане П. Могилі, було безпосереднім ділом Митрополита. Організувавши діяльну групу людей, т. зв. "сподвижників", Петро Могила цим підніс Україну до небувалого культурного розвитку. В цей час Україна почала випромінювати своїми церковними і культурними досягненнями на ввесь православний світ, а насамперед на Молдавію і Волощину.

Loading...

 
 

Цікаве