WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Антифашиський Рух Опору в роки Великої Вітчизняної війни на території України - Курсова робота

Антифашиський Рух Опору в роки Великої Вітчизняної війни на території України - Курсова робота

З квітня 1942 року на території дистрикту Галичина діяли осередки Звйонзека одвету. Ця організація була складовою частиною АК, але з метою безпеки мала власну мережу зв'язку і власні виконавчі структури. Її завданням було проведення саботажно-диверсійної діяльності і репресивних акцій у відповідь на дії німців на території Генерал-Губернаторства і приєднаних до Рейху земель.

На території Східної Галичини 1942 році були створені Батальйони Хлопські. У зв'язку з малочисельністю документів важко відтворити хід об'єднавчої акції між загонами БХ і АК та назвати точну кількість бехівців, які увійшли до складу АК. Відомо лише, що 14 квітня 1943 року у місті Львові на зборах представників Узгоджувальної комісії польських партій окружної комендатури БХ і АК було прийнято рішення про надання допомоги радянським партизанським загонам і про налагодження з ними співпраці. Тривалий час організаційну незалежність від АК на Львівщині зберігали ендеми та їхнє збройне формування – Національна організація воскова.

З військових організацій, організацій військового характеру, партій та політичних угрупувань, свої відділи організовували зокрема: БХ, НОВ, НСЗ,, ЗЙ, КН, ОВ-КБ, ООБ, ПОЗ, Унія, ЗОР, ТОВ, КОП, ПЛАН, ЗСП, "Меч і Плуг", "Збройне визволення", СОБ, ГЛ-ВРН, БО "Схід", Шаре шереги. Деякі з них користувалися широкою підтримкою серед місцевого населення. Найбільшим впливом володіли БХ, сформовані у восьмий округ Волинь та девятий округ Львів з Львівським, Станиславівським, Тернопільським підокругами. З національних організацій НОВ мала львівський округ, на правах обшару, натомість до територіальної структури НЗС входив Чотирнадцятий південно-східний округ, який фактично був ошаром та П'ятнадцятий волинський округ. У Львові організовували свої округи СОБ, ОВ-КБ, ЗЙ. Чисельність вищезгаданих організацій складала кілька тисяч. У результаті об'єднавчого процесу переважна частина з них увійшла до складу АК.

Поряд з військовою вертикаллю підпільної польської держави, свій адміністративний і виконавчий комітет у 51 повіті мали Окружні делегатури уряду на Волині та у Львові. Вони тісно співпрацювали з ЗВЗ-АК і політичними угрупуваннями СЛ, СН, ППС.

Основними завданнями Командування львівського обшару і волинського округу була підготовка до загального повстання. Згідно розроблених оперативних звітів №54 і №154 львівський обшар і волинський округ, що були висунені назовні повстанської бази, готувалися до того, щоб у зоні прикриття провести посилену диверсійну операцію і виступити проти українських зазіхань захопити Волинь і Східну Малопольщу зі Львовом. Додатково утворено райони і диверсійні центри для дій у час повстання. У 1943–1944 роках проведено понад 100 акцій на ешелони, залізничні рейки і мости.

Вершиною діяльності Армії Крайової стала операція "Буря". Спочатку вона планувалася, як посилена диверсійна операція проти відступаючих німецьких відділів. В дійсності перетворилася на збройне повстання, яке розвивалося поетапно зі сходу на захід. Його мета – заявити про прагнення боротися з німцями та самооборона у випадку нищення населення відступаючими силами ворога. Щодо Червоної Армії було заборонено вдаватись до збройних дій, за винятком самооборонного характеру. Політичне завдання "Бурі" – це представити радянській владі загони АК, як законних господарів даної території, як представника підпільної польської держави та польського уряду в екзині.

У січні 1944 року, округ Волинь першим з-поміж східних округів приступив до здійснення операції "Буря". Відділи АК спільно діючи з радянськими частинами у січні та лютому взяли участь у боях за Клесів, Сташів, Рівне.

Основний тягар акції взяла на себе 27 ма Волинська дивізія піхоти АК під командуванням підполковника "Оліви", яка налічувала близько 7 тис. чоловік. Маючи у своєму розпорядженні полкові з'єднання "Громада" майора Яна Шатковського "Коваля" під Ковелем та "Основа" капітана Казімєжа Жняка "Гарди" під Володимиром-Волинським, захопила територію приблизно 430 кв. км. Між залізничною лінією Ковель – Холм і шосе Луцьк – Водимир – Волинський, її західним кордоном був Буг, східним – спершу лінія Стир – Стохід, згодом річка Турія.

У другій половині березня дивізія встановила контакти з Червоною Армією і уклала попередню військову угоду. Отримала наказ розгорнути свої дії в районі Туриська, Олеська, Любомля та Володимира-Волинського, з метою відволікти радянські відділи, які тоді наступали на Ковель. Провела ряд агресивних дій, зокрема, наступ на Голоби, брала участь у здобутті Туриська і вела бої за захоплення мостів у Туропині і під Капітулкою.

З перших днів квітня 27 ма дивізія безперервно знаходилася на передовій лінії фронту. З'єднання "Громада" захищало ділянку фронту по лінії Замлиння – Штунд – Чмикос – Пустинка – Ставочки – Ставки – Оволочин.

Після того, як одиниці німецької армії перейшли до контрнаступу, становище дивізії погіршало. Невдачею закінчилися спроби з'єднання групи "Основа" та 56 го полку кінної піхоти захопити Володимир-Волинський та наступ "Громади" та 54 го полку кінної піхоти на Олесько, Ставочки, Овлочин. За цих обставин дивізія зайняла нові бойові позиції на північному краю Мосурських лісів і на півдні від Стенжариць до Лісок. В середині квітня рішучий наступ німецьких бронетанкових дивізій та піхоти призвели до того, що вона опинилася поза лінією фронту. Оточена з усіх сторін вела важкі бої, у ході яких загинув командир дивізії. Під час пробивання під Ягодином через залізничну лінію Холм – Любельський – Ковель, дивізія зазнала великих втрат і була частково розпорошена. Перебуваючи у Шацьких лісах вела боротьбу з угорцями та німцями. 21 травня вирвавшись з кільця вирішили перейти фронт на Прип'яті. 27 травня на радянську сторону пробилося з'єднання "Гарди", втративши 120 чоловік. За період від січня до червня 27 ма Дивізія провела понад 100 боїв, різних за масштабом.

На початку березня 1944 року був наказ розпочати операцію "Буря" в інспекторатах: Тернопіль, Золочів, Бережани тернопільського округу, інспектораті Коломия Станиславівського округу, які опинилися в прифронтовій зоні. 7–9 березня проведено координовану диверсійну операцію на шляхах Тернопіль – Красне, Тернопіль – Потутори, Броди – Красне, під Теребовлею. Виведено з дії 16 поїздів. У Тернополі зупинено 5 евакуаційних ешелонів. Здійснено ряд засідок на дорогах і руйнування телекомунікаційної мережі. Проведено бої у Тернополі і Микулинцях, надана допомога радянським відділам у боях за Броди. У квітні фронт зупинився на річці Стрий. Дії по здійсненню операції "Буря" призупинились до липня.

В окроєному львівському обшарі, поділеному на три підокруги, підготовка до відновлення "Бурі" тривала декілька місяців. Головне завдання – захоплення Львова. 14 липня розпочався контрнаступ Українського фронту.

Тернопільський підокруг відбудовував 12 ту дивізію піхоти. В районі Бережан, Підгайців, Монастириськ було сформовано 51 з'єднання пп. пор. Антонія Фандеровського "Ванна", в районі Золочева, Зборова, Буська 52 з'єднання пор. Міхала Хорвата "Кміціца". В обводі Бережани приєдналась 51 компанія пп. пор. Зігфрида Шинальського "Трика". 52 з'єднання пп. кап. Мечислава Ліпи "Міхури" вивело з рейок чотири поїзди, зірвало три мости, захопило велику кількість полонених. Вело бої в селах Вороняки, Білий Камінь, а на шосе Зарваниця – Фільварки розбило транспортну колону, захопило залізничну станцію Золочів. Спільно з відділами 3 Броньової армії брало участь в оточенні німців в районі місцевостей Підгірці, Сасів, Ушня, Князі, Ламкі, Гологори.

Станиславівський округ організував 11 дивізію піхоти, поділену на три полкові з'єднання: відділи 48 пп. в районі Станіславова і Лукова, відділи 49 пп. в районі Надвірної-Біткова, відділи 53 пп. в районі Дашави – Моршина, Стрия, Стебника. "Буря" почалася на початку серпня. Було виведено щонайменше 5 німецьких залізничних транспортів, в Калуші розброєно німців, в районі Борислава, Дрогобича забезпечено технічне устаткування свердловин. Поблизу Борислава, Дрогобича, Стрия, Самбора дійшло до спільних дій з Червоною Армією. Найбільші сили зосередилися у львівському під окрузі. Найбільші сили зосередилися у львівському під окрузі. Перша рота 40 пп. капітана Фридерика Стауба "Проха" наступала на відступаючі німецькі транспортні колони, спільно з радянськими військами захищала Свиж і захопила Бібку. У Старому Селі владу перебрали польські загони майора Анатоля Савицького "Млота", де вони зорганізували оборону і допомагали радянським військовим частинам. 17 липня забезпечували праве крило 29 моторизованої бригади 4 Броньової армії, яка вела важкі бої з оточеними німецькими відділами в районі Винників. Впродовж чотирьох днів перебувала на передовій лінії фронту в районі Пасіки-Коп'ятинь. 26 компанія пп. пор. Яна Адамовського "Британа" вела бої в районі Кулиголови – Коморово. Здобуті в німців схеми мінних полів над Дністром передали радянській стороні. Рота 26 пп. полковника Зенона Кучерського "Лєха" діяла вздовж шосе Львів – Перемишль. 26 липня вступила до Мостиськ, де залишилась до прибуття радянського війська. Декілька диверсійних актів здійснено на залізниці Львів – Перемишль.

Loading...

 
 

Цікаве