WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Формування земських установ на Полтавщині згідно з положенням про губернські й повітові земські установи 1864 р. - Курсова робота

Формування земських установ на Полтавщині згідно з положенням про губернські й повітові земські установи 1864 р. - Курсова робота

Суд установив низку правопорушень: (а) занесення до списків виборців померлих або осіб, які не мали права голосу; (б) тиск на виборців з боку членів виборчих комісій, щоб вони віддавали свої голоси за певних кандидатів; (в) погрози виборцям з боку кандидатів у земські гласні тощо [13, с.905-907]. Але найбільш поширеним порушенням виборчого законодавства став підкуп виборців кандидатами у гласні шляхом пригощання в шинку або за допомогою дачі хабарів [13, с.903, 904].

Як наслідок - значна частина виборців під час голосування перебувала у стані сп'яніння, що давало можливість членам виборчих комісій легко маніпулювати голосами виборців й досягти бажаного результату виборів. На жаль, зазначене джерело не згадує постанову суду, прийняту по даній справі, хоча вже те, що справу в суді було розглянуто лише через два роки після вказаних подій, говорить про намагання місцевої влади приховати правопорушення, вчинені земськими чиновниками, дворянами й поміщиками.

Однак висновок стосовно того, що царський уряд не боровся з подібними зловживаннями в перебігу виборчої кампанії, був би упередженим і необ'єктивним. Наприклад, указ Сенату 1881 р. "О порядке совершения доверенностей на участие в земских выборах" з метою "устранения незаконного влияния на выборы и замещение земских должностей" передбачав установлення додаткових вимог щодо порядку нотаріального засвідчення доручень на участь у виборах. Зокрема, передбачалось, що доручення повинно бути засвідчено двома свідками й подаватися для завірення особисто вірителем [16, с.15-16]. У 80-ті роки ХІХ ст. посилився контроль губернаторів за законністю проведення виборів гласних. У 1886 р. полтавський губернатор визнав недійсними земські вибори в Пирятинському повіті після того, як земські збори затвердили результати виборів і привели до присяги новообраних гласних [7, с.3].

Через деякий час, у серпні 1886 р., надзвичайні Пирятинські повітові збори змушені були визнати факти порушення законодавства під час виборів і скасувати своє рішення про обрання гласними окремих осіб [7, с.180, 181]. Нерідко земські збори самі порушували питання про правомірність обрання гласними тих чи інших осіб, вносили свої пропозиції по вдосконаленню земської виборчої системи [10, с.151].

Однією з найважливіших причин масових порушень виборчого законодавства царський уряд вважав надання виборчих прав надто великій чисельності селян. Щоб обмежити доступ до земських виборів представників від селян і сприяти більш відповідальному ставленню чиновників до проведення виборів, постановою імператора 1883 р. були внесені зміни до статей 23, 24 і 28 Положення 1864 р., що надавали право на представництво в земських установах не тільки священникам, які володіли землею на території повіту, а й культовим установам [5, с.2]. Однак значно ефективнішим способом обмеження участі селян у виборах було використання місцевими органами влади й земськими управами адміністративних та економічних важелів впливу на виборчі перегони. Випадки порушення виборчих прав селян і козаків повітовими управами мали місце у Кременчуцькому, Костянтиноградському, Гадяцькому повітах [4, с.289].

Їх дискримінація одночасно передбачала створення оптимальних умов для обрання земськими гласними дворян. Підсумовуючи розвиток Полтавського земства за 25 років, С.Н. Велецький відзначав, що з кожним трьохріччям відсоток дворян у земських установах весь час збільшувався [2, с.136]. Об'єктивно судити про активність виборців і число представників від окремих станів, які були обрані до земств 1883 р., можна з наведеної ним таблиці [2, с.137].

Отже, найактивнішими виборцями залишаються селяни: участь у земських фактично брали близько половини виборців. Дещо нижчою була виборах активність духовенства і найнижчий показник - посередньо 20-25% - складала виборча активність дворян і міщан. Порівняно з виборами 1865 р. активність селян знизилася на 30%, а дворян - майже втричі, що свідчить про суттєве зниження інтересу останніх до участі в земських виборах. Чисельність губернських гласних від дворян збільшилася на 10% і досягнула середнього показника по Росії, а селян зменшилося більше ніж втричі. Але в Полтавській губернії, як і в цілому по Україні, порівняно з Російськими губерніями перевага поміщиків у земських установах була меншою [11, с.457].

У повітових земствах представництво від дворян і селян було майже рівним. Відомі випадки, коли в повітовому земстві дворяни й поміщики були в меншості. Як стверджує Б.Б. Веселовський, у Кременчуцькому повітовому земстві козаки й селяни в 1871 і 1880 р. отримали перемогу під час виборів і "получили в свои руки власть" [4, с.301]. Тому Кременчуцьке земство в 1881 р. активно обговорювало питання необхідності запровадження виборності голів земських зборів [3, с.214], що є яскравим свідченням його демократичної налаштованості. У 70-ті роки ХІХ ст. відбувається процес формування дворянських земських партій - об'єднання земських гласних - дворян, які гуртувалися навколо лідера і провадили певну цілеспрямовану діяльність. Такі партії щонайперше ставили перед собою за мету отримати перемогу під час виборів. Упродовж 70-х років управління Полтавським губернським земством здійснювала консервативна дворянська партія на чолі з головою губернської управи Л.П. Томарою. А під час земських виборів 1880 р. перемогу отримала помірно-прогресивна партія О.В. Заленського, який очолював губернську земську управу до 1892 р. [4, с.290]. Проте активна боротьба за членство в губернській земській управі не припинялася й тоді. На місце в управі претендувало, як правило, декілька кандидатів [8, с.82, 95]. Боротьба між дворянськими партіями за представництво в земських установах, в основному за керівні посади, велася й у повітах. Особливо активним міжпартійне протистояння було в Гадяцькому, Золотоноському, Миргородському, Кобеляцькому, Кременчуцькому та Хорольському повітах [4, с.298-301]. Прослідковується тенденція до повторного обрання у гласні, що пояснюється наступними чинниками:

1) намаганням земських управ включити до свого складу досвідчених осіб, які в минулому зарекомендували себе кваліфікованими працівниками, а також (наскільки це можливо) залишити стабільним склад земських управ;

2) бажанням дворянських партій і самих гласних бути обраними повторно.

Так, за даними С.Н. Велецького, із 357 осіб, яких обирали губернськими гласними під час перших 6-ти виборів 1865-1883 р., 197 були обрані один раз, 79 - двічі, 42 - тричі, 21 - чотири рази, 10 - п'ять разів, 8 - шість разів [2, с.139].

Висновок

Таким чином, на прикладі Полтавського земства можна стверджувати, що впродовж 80-х років ХІХ ст. царським урядом провадилася політика, спрямована на дискредитацію земської виборчої системи, встановленої Положенням 1864 р. За офіційною версією основною причиною недосконалості виборів земських гласних було надання нібито надмірного доступу до земських установ представникам від селян.

Тому задовго до прийняття "Положения о губернских и уездных земских учреждениях" 1890 р. відбувається процес обмеження виборчих прав селян і створення якомога сприятливіших умов для обрання дворян губернськими гласними, зокрема, з метою формування з числа дворян повітових і губернської управ.

Виходячи із власних інтересів, царський уряд та його адміністрація на місцях сприяли збереженню якомога стабільнішого складу земських установ за рахунок повторного переобрання на чергових виборах одних і тих же осіб - здебільшого представників від дворян.

Список літератури

1. Абрамов В. Земская избирательная система // Родина. - 1992. - № 11-12. - С.30-33.

2. Велецкий С.Н. Двадцать пять лет деятельности земства в Полтавской губернии с 1866 по 1892 год. Краткий очерк. - Полтава: Типо-литогр.Л. Фришберга, 1894. - 144 с.

3. Веселовский Б. История земства за 40 лет. - Спб.: Изд-во О.Н. Поповой, 1911. - Т.3. - 708 с.

4. Веселовский Б. История земства за 40 лет. - Спб.: Изд-во О.Н. Поповой, 1911. - Т.4. - 696 с.

5. Высочайшее повеление императора от 13.12.1883 г. "О представительстве церквей и монастырей в земских учреждениях" // Земский обзор: Орган Полт. губерн. земства. - Полтава: Тип.Н. Пигуренко, 1884. - № 1. - С.2,3.

6. Двадцатилетие русского земства // Земский обзор: Орган Полт губерн. земства. - Полтава: Тип.Н. Пигуренко, 1884. - № 1. - С.5,6.

7. Журналы Пирятинского уездного земского собрания ХХІІ очередного созыва 1886 г. и приложения к ним. - Полтава: Тип. Полт. губерн. правл., 1886. - 218 с. + 26 с.

8. Журналы Полтавского губернского земского собр. ХІХ очередного созыва 1883 года. - Полтава: Тип. Пигуренко, 1883. - 227 с.

9. Журналы Полтавского губернского земского собрания ХХІ очередного созыва 1885 года. - Полтава: Тип. Пигуренко, 1885. - 259 с.

10. Журналы Полтавского уездного земского собрания ХХ очередного созыва 1884 г. с приложениями. - Полтава: Тип.Н. Пигуренко, 1884. - 226 с.

11. Історія держави і права України: Підручник. - У 2-х т. / За ред.В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. - Т.1. - К.: Ін Юре, 2003. - 656 с.

12. Козаченко А.І. Полтавське земство. Підготовка до впровадження земських установ // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2005. - № 3 (42). - С.90-100.

13. Наше самоуправление // Рус. вест. - М.: Изд-во М. Каткова, 1885. - Т.178. - С.901-915.

14. Памятная книжка за 1874 год / Под ред. М.Н. Григорьева. - Полтава: Изд-во Полт. губерн. статист. ком-та, 1875. - 278 с.

15. Положение о губернских и уездных земских учреждениях 1864 г. // Полн. собр. законов Рос. империи. - Спб., 1867. - Т.39. - Собр.2. - Отд.3. - № 40457. - С.2-14.

16. Указ Правительствующего Сената от 11.02.1881 г. "О порядке совершенствования доверенностей на участие в земских выборах" // Земский обзор: Орган Полт. губерн. земства. - Полтава: Тип.Н. Пигуренко, 1884. - № 1. - С.15, 16.

17. Щербина Ф.А. История Полтавского земства. Дореформенный период и введение земских учреждений. - Полтава: [Б. и.], 1914. - Вып.1. - 236 с.

Loading...

 
 

Цікаве