WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області - Курсова робота

Природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області - Курсова робота

У 1954 році хвилі рукотворного Каховського моря поховали під собою майже весь Томаківський острів. Досі там, на жаль, не проводили археологічних досліджень. Хтозна, які скарби лежать у землі другої Січі Запорозької – Томаківської.

В період існування Томаківської Січі боротьба козаків з шляхтою та магнатами відігравала значну роль в становленні національної самосвідомості населення. Виключно важливим також було значення козацтва у захисті південних кордонів від турок і татар. Цьому сприяло зручне розташування Томаківської Січі і природні умови о. Томаківка, які забезпечували господарську діяльність козаків. [16]

2.3. Базавлуцька Січ

Після того, як у 1593 році була розгромлена і спалена Томаківська Січ, козаки перебралися на один із островів у гирлі річки Базавлук (за 4 км від гирла). Січ за словами історика Д.Яворницького, була на острові між лиманом Бейкушем і Журавлівським. З південного боку її захищав Дівочий острів, мала надійний захист і з інших боків, була надзвичайно привабливою. Деякі історики і краєзнавці вважають, що Базавлуцька Січ існувала тут з 1594 до 1638 року. Ряд документів свідчить, що Січ у 1594 році була на острові Базавлук біля сучасного села Капулівка, який омивався річками Чортомлик, Скарбною, Павлюком, Підпільною. [33]

Д.І.Яворницький писав: "Підтвердженням того, що під о.Базавлуком потрібно розуміти острів між гирлом Чортомлика і початком Підпільної, може служити і те, що напочатку XVIII ст. самі запорожці під Базавлуком розуміли не будь-який острів посеред річки Базавлука, а саме острів-плавню біля річки Чортомлика." [32]

Ю.А. Мицик так характеризував місцезнаходження Базавлуцької Січі: "Базавлуцька Січ знаходилася на острові у гирлі ріки Базавлук, там, де до Дніпра впадали ще три річки: Чортомлик, Підпільна й Скарбна. Тепер ця територія, яка входить у межі Нікопольського району Дніпропетровської області, теж затоплена водами Каховського моря.." [16]

Назва Січі походить від назви р.Базавлук, про яку йшла мова у попередньому розділі.

Гійом Левасер де Боплан в книзі "Опис України, кілька провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичками, способом життя і веденням воєн" описував острів Базавлук і місцевість навколо нього: "Трохи нижче річки Чортомлик, десь посередині Ніпра, лежить досить великий острів з якимись руїнами. Цей острів оточений понад 10 тис. інших островів та островців, розкиданих вздовж і впоперек цілком хаотично, заплутано і не рівномірно; одні з них сухі, інші – болотисті, до того ж усі вкриті великим, як списи очеретом, який заважає бачити протоки, що їх розділяють. Саме в плутанині цих місць козаки мають свою схованку, яку називають "Військовою Скарбницею", тобто скарбом армії. Усі ці острови навесні затоплюються водою, лише місце, де знаходяться руїни, залишається сухим... Розповідають, що у військовій Скарбниці козаки заховали багато гармат, і жоден поляк не може дізнатися, де саме." [30]

"Острів Базавлук, на якому запорозькі козаки ще в 1593 році заснували столицю свого краю – Січ, лежав якраз там, де в Дніпро впадали три його праві притоки: Чортомлик, Підпільна, Скарбна. Довкола безліч дрібних річечок, озер та озерець, єриків, гаїв, лісів, в непрохідних заплутаних плавнях день у день галасувало птаство, а в річках була повна-повнява риби, в гаях, лісах та байраках – всякого звіра.

Запорозькі степи у ті часи були малолюдними, слобід майже не зустрічалося, а сиділи козаки, або як їх звали, - гречкосії, пічкури, на одміну від січовиків, маленькими хутірцями – зимівниками, котрі мостилися здебільшого по схилах балок і байраків, часом у глухих, віддалених урочищах, верхів'ях рік. Основне ж ядро козаків, або товариство, завжди стояло залогою в своїй столиці, матері Січі.

Базавлуцька Січ була оточена високим земляним валом з дерев'яним частоколом. Вал і частокол були окопані глибоким ровом. На валах здіймалися високі вежі, з бійниць яких визирали жерла гармат і дула самопалів.

А навколо Січі, або внутрішнього коша, тулився форштадт – передмістя. У передмісті запорізької столиці в нечисленній (в ті часи) слободці мешкали різні майстри, ремісники і взагалі робітний люд: шевці, зброярі, ковалі." Так описував Базавлуцьку Січ В.Чемерис у творі "Фортеця на Борисфені." [31]

Період існування Базавлуцької Січі був кульмінаційним в історії Запоріжжя. В цей час запорозьке козацтво має найбільший вплив на Україні, є авангардною силою у національно-визвольній боротьбі за незалежну Українську державу.

Свої "входини" до нової столиці козаки відзначили перемогами над Туреччиною вдалими походами на Акерман та Очаків у 1593 р.

На період існування Базавлуцької Січі припадають найважливіші морські походи козацтва, які сягнули навіддаленіших кутків узбережжя Чорного та Азовського морів. Найбільшого розмаху морські походи козаків проти Туреччини набули протягом першої чверті ХVII ст., цей період називають "добою героїчних походів". [21]

Зміцнення позицій козацтва у першій чверті XVIIст. пов'язують з іменем гетьмана Петра Конашевича, прозваного запорожцями Сагайдачним. Всій Європі Сагайдачний був відомий як активний борець проти турецької експансії.

Вірним сподвижником Сагайдачного був гетьман М. Дорошенко. Без сумніву, Дорошенко був здавна на Січі, займав посаду курінного отамана, ходив у морські походи. Слід сказати, що в листах М.Дорошенка вперше згадується посада кошового отамана, причому вона існувала поряд з урядом гетьмана й була нижчою.

Козаки відіграють значну роль у міжнародній політиці. Воюють запорожці на боці Речі Посполитої проти Швеції у Прибалтиці у 1660-1603 рр. Тут на латвійських та естонських землях відзначився козцький гетьман Самійло Кішка. Не встигла завершитися війна в Прибалтиці, як на Січі з'явився Лжедмитрій І, закликаючи козаків допомогти йому в поході на Москву. Запорожці відіграли вирішальну роль у переможному переході Лжедмитрія на Москву. [9]

Чимало важливих сторінок вписали козаки в історію Тридцятилітньої війни в Європі, які, до речі, тривалий час замовчувалися в пожовтневій історіографії. Вже на початку війни у 1616-1620рр. запорожці виступали на боці Католицької ліги, з боями пройшли Словаччину, Трансільванію, Угорщину, Чехію, Моравію, Східну Австрію, войували під Віднем, ходили походами у Північну Італію, Францію тощо. Як свідчать документи, вони вдосконалювали тактику оборони з допомогою возів, воюючи на боці шведського короля, тобто билися і під прапорами протестантів.

У 1620 році польське військо зазнало тяжкої поразки під Цецорою. Дорого коштувало небажання Жолкевського звернутися за допомогою до козаків.

У 1621 році під Хотином у Молдавії об'єднані польсько-литовські і козацькі війська перемогли могутні сили султана Османа ІІ і кримського хана. Значну роль у перемозі над ворогом зіграли козаки, що відзначали і учасники подій з інших європейських країн. Тоді військом запорожців керував визначний полководець гетьман Петро Сагайдачний .[11]

Базавлуцька Січ була також головною базою під час селянсько-козацьких повстань під керівництвом Северина Наливайка (1594-1596 рр.), Марка Жмайла (1625р.), Тараса Федоровича (1630р.), Івана Сулими (1635р.), Павла Павлюка, Дмитра Гуні, Якова Острянина (1637-1638рр.), жорстоко придушених каральними військами Речі Посполиттої. Зазначимо, що запорізькі козаки брали також учать у Селянській війні в Росії на початку XVII століття. [19]

Оскільки Базавлуцька Січ стала в очах феодалів Речі Посполитої головним джерелом неспокою, уряд останньої вчинив цілу низку запобіжних заходів для приборкання "сваволі", тобто для придушення антифеодальної та визвольної боротьби українського народу. Укріплення Базавлуцької Січі за наказом уряду Речі Посполитої було зруйновано, Січ була перенесена з гирла Базавлука на менш захищений природою півострів Микитин Ріг (нині Нікополь,Дніпропетровської області) під контроль урядових військ.

Перенесенню Січі сприяли не тільки історичні, але й природні фактори. Низовини в долині річки Базавлук, де була розташована Базавлуцька Січ, навесні заливалися водою і слабко сприяли економічному розвитку Січі. До того комарі, малярія негативно впливали на здоров'я її мешканців. Слід зауважити і те, що на період Базавлуцької Січі припадають найважливіші морські походи проти турків і татар на Чорному та Азовському морях, в яких брали участь 80 – 200 запорозьких чайок. А в Базавлуцькій Січі відповідного лісу для будівництва козацького флоту не було. А тут ще й надто неспокійна річка Базавлук, яка й залити могла і знищити людей, худобу, будівлі. [21]

Loading...

 
 

Цікаве