WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області - Курсова робота

Природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області - Курсова робота

3

Зміст

Вступ.

Розділ І. Природні умови Дніпропетровської області

    1. Географічне положення та географічні дослідження Дніпропетровської області

    1. Геолого морфологічна основа Дніпропетровщини.

Гідрокліматична основа

1.3 Ґрунтово – рослинний покрив та тваринний світ

Розділ ІІ. Історія виникнення та існування Січей

    1. Передумови виникнення та устрій життя на Січі

    2. Історико-географічні умови існування Томасівської Січі

    3. Історико-географічні умови існування Базавлуцької Січі

    4. Історико-географічні умови існування Микитинської Січі

    5. Історико-географічні умови існування Чортомлицької Січі

    6. Формування господарчого комплексу Нової (Підпільненської) Січі

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Актуальність теми зумовлена підвищеною цікавістю сучасних вчених, як істориків, так і географів та краєзнавців до першоджерел формування української державності. Адже Гетьманщина, її структура і функціонування є яскравим прикладом української незалежної держави, яка виникла в період національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

В сучасній освітній діяльності широку популярність набуває краєзнавство, і як наслідок – виникнення необхідності методичного напрямку - географо-історичного.

Матеріали роботи можуть бути використані одночасно на уроках історії, географії, в позакласній, факультативній роботі. Вони створюють основи для здійснення між предметних зв'язків між географією та історією.

Об'єкт дослідження: територія Дніпропетровської області, в основному Нікопольського району, на території якого знаходилося п'ять Запорозьких Січей: Томаківська, Базавлуцька, Микитенська, Чортомлицька, Нова (Підпільненська).

Предмет дослідження: природно-історичні передумови формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області. Робота ґрунтується на фундаментальних працях Д.І. Яворницького.

Гіпотеза : історія виникнення Січей на території Дніпропетровської області, їх розміщення у просторі та існування у часі обумовлено природними та історичними факторами даної території.

Мета дослідження: проаналізувати природно-кліматичні умови Дніпропетровської області та історичні передумови виникнення козацтва, з'ясувати, як географічні чинники вплинули на місцеположення Запорозьких Січей, їх формування і розвиток.

Завдання дослідження:

  1. з'ясувати, як зручність географічного положення Дніпропетровської області вплинула на заселення краю;

  2. дослідити зв'язок рельєфу, природно-кліматичних умов з місцерозташуванням Січей на території області;

  3. проаналізувати, як природно-кліматичні умови, рослинний і тваринний світ Придніпров'я зумовили основні заняття козацтва;

  4. визначити географічне положення п'яти Запорізьких Січей та територію, яку займали Запорозькі вольності;

  5. дати уявлення про історичні передумови виникнення Січей та події, які відбувались в період існування Січей;

  6. ознайомити з причинами знищення Запорозьких Січей і їх історичним значенням.

Методи дослідження: картографічний, порівняльний, історичний, робота з фондовими матеріалами, описовий.

Новизна дослідження і практична значимість роботи :Вперше проаналізовано природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області, доведено, що саме зручне географічне положення Дніпропетровщини, сприятливі природно-кліматичні умови визначили місцерозташування Січей і основні заняття запорізького козацтва. Використано комплексний підхід, поєднано географічні та історичні аспекти.

Зібрані матеріали представляють значний практичний інтерес для краєзнавців, учнів, вчителів, а також всіх, хто цікавиться природою та історією рідного краю. Нажаль з 2005 року в програмі з географії не передбачено курсу "Рідний край", тому учні знайомляться з географічними особливостями Дніпропетровської області тільки частково в курсі "Фізична географія України". Але історії українського козацтва присвячений майже весь курс "Історії України" 8 класу. Робота може використовуватися як додатковий методичний матеріал пр підготовці до уроків і позакласних заходів.

Структура роботи: робота складається із вступу, двох глав, висновків, списка літератури (35), додатків (), загальний обсяг сторінок - 62.

Розділ І. Природні умови Дніпропетровської області

    1. Географічне положення та географічні дослідження Дніпропетровської області

Сучасна Дніпропетровська область розташована на межі Середнього і Нижнього Подніпров'я, у центрі степової зони Східної Європи.

Дніпропетровська область – одна із найбільш економічно розвинених регіонів України.

Говорячи про географічне положення області, слід відрізняти дві сторони цього питання: фізико-географічну і економіко-географічну. [15].

З точки зору фізико-географічного положення, Дніпропетровська область знаходиться в південно-східній частині України, у степовій і лісостеповій фізико-географічних зонах (ліси займають 3,9% території області), по обох берегах середньої течії Дніпра. Вона розташована в середніх широтах помірного поясу, простягається з півночі на південь майже на 190км, а з заходу на схід – на 300км.

Вся територія Дніпропетровщини, правда в різній мірі, знаходиться під впливом Атлантичного океану, що помітно відбивається на кліматичних умовах області. Поряд з цим, територія області, особливо її східна частина, відчуває на собі гаряче дихання східних вітрів, які нерідко спричиняють посухи. Природні рубежі, що відділяють область від сусідніх територій, виражені слабо. [6]

Економіко-географічне положення області змінювалося під впливом зрушень в економічному і політичному житті України.

У минулому, до виходу Росії до берегів Чорного і Азовського морів, до побудови залізниць, що зв'язали Центр Росії з портами південних морів, а потім Криворіжжя з Донбасом, до початку промислового розвитку Півдня України, територія сучасної Дніпропетровської області являла собою малонаселені і слабо освоєні землі – Дике поле. Вона лежала осторонь від економічно важливих центрів і районів тодішньої Росії.

Заселення пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV – XVI століттях. Територія Дніпропетровщини входила до складу земель Війська Запорізького.

У 1783 році згідно з указом Катерини ІІ територія області ввійшла до складу Катеринославського намісництва Російської імперії. У 1802 році була створена Катеринославська губернія, до складу якої ввійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIIІ і XIX ст. швидкими темпами розвивалась промисловість і торгівля. На початку ХХ ст. Катеринославська губернія займала перше місце в Україні по концентрації промисловості. На перше січня 1900 року тут діяло вісім металургійних заводів – велетнів. У 1923-1925 роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на сім округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським і перейменовано у Дніпропетровський. У 1932 році на базі п'яти округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території ввійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів. [6]

Бурхливий промисловий розвиток Подніпров'я у ХХ ст. привів до створення на південному сході України металургійної бази, складовою частиною якої є сучасна Дніпропетровська область. Це, безумовно, змінило економіко – географічне положення Дніпропетровщини.

На території сучасної Дніпропетровської області, що становить 31,9 тис. км2 (5,3% площі України) мешкають за даними на 1 січня 2001 року, 3678 тис. чоловік (7,4% населення України). Територія області за площею більше таких країн, як Бельгія (30,5 тис.км2) , Албанія (28,7 тис.км2), Ізраїль (20,7 тис. км2). Середня щільність населення 115 чоловік на 1м2 (у середньому по Україні – 86 чоловік). Біля 84% населення мешкає в містах (у середньому по Україні – 68 %). В області проживають представники 80 національностей (українці – 72,1%).

Дніпропетровська область межує:

на півночі з Полтавською, Харківською областями;

на заході – з Кіровоградською і Миколаївською областями;

на півдні – з Херсонською і Запорізькою областями;

на сході – з Донецькою областю.

На 1 січня 2001 року область складалася з 22 адміністративних районів: Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпропетровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П'ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томакіський, Царичанський, Широківський, Юр'ївський.

Loading...

 
 

Цікаве