WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна в умовах перебудови - Курсова робота

Україна в умовах перебудови - Курсова робота

Подібні позиції займало також об'єднання "державна самостійність України" (ДСУ), утворене у квітні 1990 р. Очолив його відомий правозахисник багаторічний політв'язень, юрист зі Львова Іван Кандиба. Членів ОУН-УПА об'єднання оголосило героями визвольної боротьби за волю і долю України, а компартію України – злочинною організацією.

До цієї групи партій примикала також і Українська народно-демократична партія (УНДП), утворена на установчому з'їзді в Києві 16–17 червня 1990 р. Вона виникла на основі Української народно-демократичної ліги, що діяла в Україні з середини 1989 р. На відміну від УНП, УХДП, ДСУ, діяльність яких обмежувалася західноукраїнськими землями, УНДП прагнула перетворитися у всеукраїнську партію. У програмних установках передбачалося досягнення незалежності України.

УНП, УНДП, деякі інші партії та організації, в тому числі Спілка незалежно української молоді (націоналістична фракція), Комітет захисту УГКЦ, незалежна профспілка "Єдність" – всього майже 20 політичних формувань національно-радикального напрямку – 1 липня 1990 р. утворили Українську міжпартійну асамблею (УМА). Об'єднання проголосило своїм завданням створення альтернативних державним структур: комітетів громадян на місцях і Національного конгресу як верховного органу влади. Скликанню Національного конгресу мала передувати кампанія реєстрації громадян УНР на основі закону про громадянство УНР, прийнятого в 1918 р. УМА оголосила, що визнає повноваження тільки тих рад, що "заявляють про свою готовність визнати над собою зверхність Національного конгресу". У політичній заяві першої сесії Міжпартійної асамблеї наголошувалося на необхідності утворення "Національних Збройних сил, Нацюнальної Служби Безпеки та Національної Поліції". На другій сесії УМА, що відбулася в жовтні 1990 р., асамблея оголосила себе найрадикальнішою національною опозицією радянській владі.

Національно-центристські партії

Національно-радикальні партії в перші місяці своєї діяльності не мали помітного впливу на населення і були нечисленними. Значно більше прихильників було у центристської партії, на правому фланзі яких перебувала Українська республіканська партія (УРП), утворена на базі УГС на з'їзді спілки у квітні 199О р. На час з'їзду партія нараховувала 2300 членів – більше, ніж будь-яка з новоутворених. Очолив її Левко Лук'яненко, юрист, котрий відбув 26 років ув'язнення. Свої осередки УРП утворила в усіх областях України. За мету вона ставила завдання побудови "Укранської незалежної Соборної держави". Союзний договір, згідно з яким Українська РСР 1922 р. увійшла до СРСР, УРП оголосила недійсним, оскільки, як вона вважала, він був підписаний незаконним урядом. Комуністичну ідеологію і практику партія засудила як антигуманну.

У середині травня відбулося нове засідання оргкомітету зі створення ДемПУ, яке прийняло Маніфест партії. У Маніфесті говорилося, що партія "закономірно прилягає до світового соціал-демократичного руху, продовжує традиції української соціал-демократії". Однак у наступних документах ДемІІУ мова про соціал-демократію вже не йде. Партія, прагнучи закріпитися серед центристських об'єднань, орієнтується більшою мірою на ліберальні, ніж на соціал-демократичні цінності. Як і інші центристські партії, ДемПУ виступила за державну незалежність України. Установчий з'їзд ДемПУ відбувся в середині грудня 1990 р., головою партії було обрано Ю. Бадзъо.

У червні 1990 р. на установчому з'їзді в Києві утворюється Українська селянська демократична партія (УСДП), яка в Декларації основних принципів оголосила себе передусім "партією фермерською". УСДІІ виступала за "незалежну самостійну Українську народну державу", економіка якої має будуватися на ринкових принципах і різноманітності форм власності. При цьому партія заявляла, що "з усіх видів власності – приватна найважливіша, бо була, є і буде рушійною силою будь-якого суспільства". УСДП – єдина з центристських партій, що взяла участь у роботі Укранської міжпартійної асамблеї (УМА). Лідером парті став письменник С. Плачинда.

Українська соціал-демократія

В умовах формування політичного плюралізму до активного громадського життя пробудилися й ті прошарки українського суспільства, які орієнтувалися на соціально-демократичні цінності. Наприкінці травня 1990 р. у Києві пройшов установчий з'їзд представників 25 соціал-демократичних партій: Соціал-демократичної партії України (СДПУ) і Об'єднаної соціал-демократичної партії України (ОСДПУ).

Термін "об'єднана" підкреслював, що партія прагне поєднати традиції як західноукраїнської, так і східноукраїнської соціал-демократії, що в основу її організаційної структури буде покладено федеративний принцип.

Члени Соціал-демократичної партії (СДПУ) заявили, що "не приймають традиційну соціалістичну ідею перестрою суспільства", рішуче відкидають термін "демократичний соціалізм". На їх погляд, "основоположною тенденцією сучасного соціал-демократичного руху є переосмислення традиційних гуманних цінностей у контексті нових тенденцій у світовій цивілізації, пов'язаних з переходом від "індустріального до комп'ютерно-інформаційного суспільства".

Екологічні об'єднання

Своєрідне місце у політичному житті України зайняла створена в кінці вересня 1990 р. Партія зелених України (ПЗУ). Оформлення партії не стало на заваді діяльності масової екологічної організації "Зелений світ", початок існування якої було покладено на з'їзді у Києві 28–29 жовтня 1989 р. Організаторами ПЗУ виступили відомі в республіці народні депутати СРСР Ю. Щербак і Л. Сандуляк. Зелені ставили за мету створення "екологічного солідарного суспільства", в якому інтереси людини, кожної соціальної та професійної групи громадян і кожної нації "гармонійно поєднувалися б з вищими біосферними законами природи". ПЗУ вважала, що "ні комуністична ідеологія, ні капіталізм не прийнятні для загалу". Необхідно шукати третій шлях, де замість протиставлення різних соціальних і національних угруповань пануватиме "принцип консолідації всього суспільства у справі захисту екологічних, політичних і духовних прав людини...". Зелені відкидають "насильство як метод досягнення поставлених цілей". В економічному житті ПЗУ вимагає законодавчого забезпечення рівноправності всіх форм власності, а в національно-державному – досягнення реальної державної незалежності України як повноправного члена ООН.

Посилення руху за закриття Чорнобильської АЕС в другій половині 90 х років в Україні і країнах Європейського співтовариства активізувало в цьому напрямку і рух зелених.

Розклад компартії України. Демплатформа

Партійно-політична диференціація суспільства негативно позначилася на становищі компартії України. У 1990–1991 рр. її покинули сотні тисяч членів. Однак і після цього в складі залишалося понад З млн чол. Але тієї монолітної єдності, яка була властива КП України раніше і яка підтримувалася жорстким придушенням будь-якого інакомислення в партії і в суспільстві, у кінці 80 х років уже не було. У січні 1990 р- в КПРС з'явилася група реформаторів, що оформилася в демократичну платформу. Головною своєю метою вона оголосила перетворення КПРС на партію парламентського типу. На загальносоюзній конференції Демократичної платформи в КПРС, що відбулася в середині червня 1990 р. більшістю голосів прийнято рішення: на ХХУІІІ з'їзді КПРС поставити ряд вимог, головними з яких були відмова від монополії однієї ідеології в партії, від комунізму як мети КПРС, право на створення фракцій. У руслі цих вимог відбувалося утворення Демплатформи в КП України. Реформаторам вдалося провести своїх делегатів на ХХУІІІ з'їзд компартії України, де вони сформулювали свої вимоги: дозволити організаційне об'єднання за платформами, здійснити деполітизацію органів КДБ, МВС, військових і управлінських державних установ. Крім того, демплатформа в КПУ виступила за реорганізацію КПРС, перетворення її в союз компартій республік. Оскільки ці вимоги були відкинуті, координаційна рада Демплатформи вирішила вийти з КПУ і утворити нову партію. Установчий з'їзд ціє партії – вона одержала назву Партія демократичного відродження України (ПДВУ) – відбувся в Києві 1–2 грудня 1990 р. У прийнятій на з'їзді Декларації ПДВУ характеризується як партія "ліводемократичної орієнтації". У питаннях національно-державного будівництва вона стояла на конфедеративних позиціях. Співголовами ПДВУ обрано В. Гриньова, О.Ємця, В. Філенка, М. Поповича, В. Хмелька, С. Лилика, О. Базилюка. Частина членів Демплатформи залишилася в КПРС, не наважуючись на повний розрив з нею або ж сподіваючись демократизувати її з середини.

Loading...

 
 

Цікаве