WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Електронний журнал в системі інформаційних ресурсів бібліотеки: друга половина ХХ – початок ХХІ століття - Курсова робота

Електронний журнал в системі інформаційних ресурсів бібліотеки: друга половина ХХ – початок ХХІ століття - Курсова робота

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:

  • на широкому історичному тлі відтворено розвиток наукового журналу як важливого засобу наукової комунікації від друкованої форми з середини XVII ст. до появи електронної форми в кінці 80-х років ХХ ст.;

  • розглянуто передумови створення та визначено основні етапи розвитку електронного журналу; проаналізовано характерні ознаки та тенденції розвитку електронного наукового журналу на кожному етапі;

  • комплексно досліджено історико-бібліотекознавчі аспекти еволюції електронного журналу як документно-інформаційного ресурсу бібліотеки на всіх етапах його розвитку та досліджено основні засади управління колекціями електронних журналів у бібліотеках;

  • введено до наукового обігу новий фактичний матеріал про еволюцію електронного журналу, значну частину якого представлено іноземними мовами та в електронному форматі, що дозволяє розширити фактологічну базу українського бібліотекознавства, а також виважено застосувати в Україні вже перевірені на міжнародному рівні технології та досвід у напрямі роботи з елект-ронними журналами;

  • запропоновано дефініцію електронного журналу у контексті даного дослідження;

  • уточнені функції бібліотек з огляду на необхідність управління змінами, що спричинені появою електронного журналу, зокрема, потребою врахування технологічного (життєвого) циклу електронного журналу в бібліотеках, а також менеджменту колекцій електронних журналів у цілому;

  • розроблено технологію формування, обліку та використання електронних журналів у бібліотеках України з урахуванням комплексності взаємопов'язаних бібліотекознавчих, інформаційно-технологічних та нормативно-правових питань.

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в аналізі та узагальненні основних тенденцій розвитку електронного журналу в системі наукової комунікації; розробленні комплексу взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад управління колекціями електронних журналів у бібліотеках в умовах переходу до глобального інформаційного суспільства в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дозволяють ефективніше організовувати роботу бібліотек України з колекціями електронних журналів. Матеріали дослідження, зокрема технологічні засади роботи бібліотеки з електронними журналами, впроваджено у практичну діяльність окремих книгозбірень України, наприклад, наукової бібліотеки НаУКМА та ін. Вони використовуються також у системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців, сприяють налагодженню міжбібліотечної взаємодії на відомчому, міжвідомчому та загальнодержавному рівнях. Представлені в дисертаційній роботі матеріали, положення і висновки використовуються також у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, Київського національного університету культури і мистецтв під час читання студентам лекцій із курсів, розроблених дисертантом: "Організація цифрових та електронних ресурсів", "Електронні бібліотеки", "Інтеґровані програмні засоби автоматизації бібліотек", "Лінґвістичне забезпечення АБІС", "Моделювання АБІС"; Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України: "Управління електронними ресурсами", "Електронні видання"; НаУКМА: "Застосування принципів Болонського процесу". Матеріали, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані при написанні наукових праць, підручників і навчальних посібників з історії бібліотечної справи в цілому і з проблем створення електронних бібліотек та використання електронних ресурсів, зокрема.

Особистий внесок здобувача. Всіположення та висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації оприлюднені у виступах на наукових, науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних наукових конференціях "Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва" (Крим – 1995-2007 рр.), "Електронні ресурси в бібліотеках" (Миколаїв, 2004; Алушта, 2005-2007 рр.), "Ольвійський форум – 2007: Стратегії України в геополітичному просторі" (Ялта, 2007 р.), "Університетські бібліотеки напередодні XXI століття" (Київ, 1999 р.), "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток" (Київ, 1999 р.), "Електронні журнали – бібліотекам України" (Київ, 1999 р.), "Системна модернізація університетського менеджменту" (Дніпропетровськ, 2005 р.), "Бібліотека і книга у контексті часу" (Київ, 2006 р.), "Концепція розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в інформаційному суспільстві" (Київ, 2006 р.), "Нові інформаційні технології в освіті для всіх" (Київ, 2006 р.), "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" (Київ, 2006 р.), "Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках" (Київ, 2007 р.), Міжнародному науково-технічному семінарі "Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства" (Київ, 2007 р.) та ін.

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 15 публікаціях автора, у тому числі 8 – у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 220 стор., основний текст – 186 стор., список використаних джерел – 345 найменувань, з них – 203 іноземними мовами) – 34 стор., 6 додатків – 21 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі – "Історіографія та джерельна база дослідження" – надається визначення базових термінів дисертації, розглядається стан наукового вивчення теми та здійснюється аналіз використаних джерел. Порівнюються варіанти поняття, що вкладаються у термін "електронний журнал" різними науковцями і практиками, а також дотичних до нього термінів "електронне видання", "електронний ресурс", "електронний документ". Термінологічно обґрунтовуючи поняття "електронний журнал" як базове для дисертаційного дослідження, автор спирається на аналіз вітчизняних і зарубіжних видань загального та спеціального характеру: довідкових, монографій і підручників, статей у професійній науковій періодиці з проблем теорії комунікацій, документознавства, бібліотечної справи. В дисертації не розглядається детально історія розвитку електронного журналу з точки зору видавничої справи чи комп'ютерних технологій, оскільки це виходить за межі окреслених дослідженням рамок. Натомість дослідник зосереджується на колі історико-бібліотекознавчих проблем, що постали перед книгозбірнями в процесі стрімкого впровадження ІКТ та включення електронних ресурсів до бібліотечних колекцій.

Для відтворення цілісної картини генезису електронного журналу досліджувалося широке коло вітчизняних та зарубіжних публікацій, архівних документів, електронних матеріалів. Проведений аналіз свідчить, що спеціальні вивчення етапів розвитку електронного журналу та практичної роботи з ним у бібліотеках України не проводилися. У переважній більшості вітчизняні учені та практики лише побіжно торкаються питань термінології, окремих теоретичних узагальнень та практичних аспектів роботи з електронними ресурсами взагалі, фактичний матеріал розпорошено у значному масиві публікацій. Цим проблемам присвячено окремі статті теоретиків і практиків бібліотечної справи у фаховій періодиці України (журнали "Бібліотечний вісник", "Вісник Книжкової палати", "Бібліотечна планета", "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія", "Бібліотечний форум України"), у збірниках наукових і науково-практичних праць, матеріалів конференцій тощо. Усі вітчизняні публікації можна поділити на ті, що присвячені в цілому проблемам впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у практику діяльності бібліотек і можуть бути використані для визначення стратегій у роботі з електронними журналами, а також ті, що описують окремі аспекти діяльності в напрямі створення та використання електронних ресурсів, якщо в них навіть не йдеться конкретно про електронні журнали (наприклад, каталогізація електронних ресурсів).

Loading...

 
 

Цікаве