WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Міжвоєнна історіографія взаємин влади і православної церкви в Україні - Курсова робота

Міжвоєнна історіографія взаємин влади і православної церкви в Україні - Курсова робота

– встановлено зв'язок між змінами в громадсько-політичному житті країни та еволюцією поглядів дослідників на роль, місце та функції православної Церкви в суспільстві, виявлено різні методологічні підходи в оцінці державно-церковних взаємин представниками різних історичних шкіл і релігійних конфесій, носіїв різних політичних уподобань;

– визначено перспективні напрямки подальшого вивчення історіографії державно-церковних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в наукових дослідженнях з історії державно-церковних взаємин в Україні, у підготовці загальних та спеціальних курсів з історії України, релігієзнавства, історіографії, історії православної Церкви у вищій і середній школі та духовних навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації відбулася у формі доповідей на наукових конференціях молодих учених "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2006 р., 2007 р.), регіональній науково-теоретичній конференції студентів та аспірантів "Європейський інтеграційний процес і Україна" (Харків, 2006 р.), VII міжнародній науково-практичній конференції "Людина, культура, техніка в новому тисячолітті" (Харків, 2006 р.), V науково-практичній конференції "Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України" (Глухів, 2006 р.), VII Багаліївських читаннях "Д. І. Багалій про стан та шляхи розвитку української культури" (Харків, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Переяславська Рада та гармонізація україно-російських відносин на сучасному етапі" (Харків, 2006 р.), міжнародній науковій конференції "Каразінські читання (історичні науки)" (Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертації знайшли відображення у п'яти авторських наукових статтях в українських фахових виданнях та у восьми тезах доповідей на регіональних та міжнародних наукових, науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та основними напрямками дослідження. Воно складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів та 11 підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури, що складає 429 позицій. Обсяг основного тексту дисертації становить 170 сторінок, загальний обсяг – 209 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, хронологічні та територіальні межі дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, вказано на його наукову новизну і практичне значення.

Перший розділ "Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження" присвячений аналізу праць, в яких висвітлена міжвоєнна історіографія державно-церковних взаємин в Україні, та характеристиці джерел.

Першийпідрозділ "Стан наукової розробки проблеми" поділяється на кілька пунктів. В них охарактеризовано загальний стан історичної науки в Україні та діаспорі у 1918 – 1939 рр., проаналізовано ставлення авторів історіографічних оглядів щодо висвітлення різних аспектів державно-церковних взаємин в Україні в міжвоєнній літературі.

Зазначається, що радянські дослідники приділили вивченню обставин хрещення Київської Русі досить велику увагу. У 1930-х – 1960-х рр. з'явилися роботи Б. Грекова, В. Мавродіна, Л. Черепніна та ін., в яких містилися загальні огляди розвитку історичної науки в СРСР, піддані критиці історичні погляди М. Покровського та деяких інших дослідників на історію Київської Русі взагалі та її хрещення зокрема. У зазначених працях відбитий хід дискусій між дослідниками та історичними школами щодо формування Давньоруської держави1.

Найбільшу увагу історіографії хрещення Київської Русі було приділено наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., у зв'язку зі святкуванням тисячоліття цієї події. Зазначеній проблемі були присвячені історіографічні статті Л. Ємелях, О. Кузьміна, С. Корольової, Є. Соколової, А. Ястребицької та В. Ісаєвої, які розглядали цю подію виключно в контексті історії Росії. При цьому вони аналізували тільки радянську літературу, залишивши поза увагою праці дослідників періоду національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр. в Україні та представників української діаспори2.

Історіографічних оглядів, присвячених вивченню міжвоєнної історіографії державно-церковних взаємин в Україні у ХІ – ХIV ст., віднайдено не було. Міжвоєнні публікації з історії взаємин світської влади і православної Церкви в Україні у ХІV – XVII ст., тобто у період перебування більшої частини українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, побіжно аналізувалися лише в історіографічних оглядах монографій В. Ульяновського, М. Харишина та В. Мордвінцева3.

Історіографія історії православної Церкви в Україні кінця XVII – XVIII ст. знайшла детальне відображення в низці робіт В. Ластовського4. Історіографія правових аспектів взаємин українських православних церковних структур і органів світської влади в період перебування українських земель у складі Російської імперії, ролі й місця православної Церкви в суспільно-політичному житті в цей період була висвітлена у роботах Г. Надтоки та І. Лимана5. А. Зінченко та О. Крижанівський надали перевагу аналізу міжвоєнної історіографії економічних аспектів державно-церковних взаємин доби самодержавства6.

Не залишилися поза увагою авторів історіографічних оглядів і публікації, присвячені вивченню історії взаємин влади і православної Церкви в Україні під час та після революційних подій 1917 р. Історіографія цих взаємин у 1917 – 1921 рр. ретельно проаналізована В. Ульяновським, в монографії якого вона поділена на світський, український конфесійний і російський православний напрямки7. Публікації радянських авторів з цієї проблеми досить повно висвітлені в монографії Т. Євсєєвої8.

Досить багато публікацій присвячено аналізу міжвоєнної історіографії взаємин радянської влади і православної Церкви. Зокрема, А. Киридон, детально проаналізувавши радянську літературу з цієї проблеми, визначила кілька пріоритетних напрямків публікацій 1920-х – початку 1930-х рр. (зокрема, розкриття основних положень Декрету про відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви, характеристика основних розколу та течій в православ'ї тощо)9.

Значної уваги надавали дослідники і аналізу літератури, присвяченій розколу РПЦ та обновленському церковно-релігійному руху. Відповідні праці, а також публікації з історії проголошення автокефалії православної Церкви в Україні, діяльності УАПЦ та її канонічності ретельно проаналізовано у дослідженнях О. Ігнатуші та С. Жилюка10.

Другий підрозділ "Джерельна база дослідження"присвячений характеристиці джерел.Основну їх масу становлять історіографічні джерела, які репрезентують весь спектр публікацій вітчизняних (українських, російських, радянських) авторів, присвячених історії державно-церковних взаємин в Україні, виданих на теренах України чи за її межами. Їх доцільно поділити на такі групи:

1. Спеціальні дослідження з історії взаємин органів світської влади і структур православної Церкви в Україні.

2. Праці загального характеру з історії православної Церкви.

3. Узагальнюючі роботи з історії України, Росії, СРСР.

4. Науково-популярна та публіцистична література.

5. Навчально-методична література: підручники, навчальні посібники, методичні вказівки, конспекти лекцій, хрестоматії з історії православної Церкви, історії України тощо.

6. Мемуари державних і церковних діячів, учасників та свідків подій, що відбувалися у сфері взаємин державної влади і православної Церкви в Україні.

Отже, історіографічні джерела дають можливість якнайповніше уявити розвиток наукової думки щодо взаємин світської влади і православної Церкви у міжвоєнний період.

Всебічному дослідженню міжвоєнної історіографії значно сприяло необхідне вивчення опублікованих історичних (документальних) джерел, в яких визначені теоретичні, ідеологічні та політичні засади головних суб'єктів державно-церковних взаємин в Україні, розкриті їх сутність та зміст. Ці джерела також можна поділити на кілька груп:

1. Документи державних органів влади: статути, закони, накази, циркуляри, декрети, інструкції, постанови, розпорядження.

2. Документи владних структур і громад УАПЦ, РПЦ, обновленських церковних об'єднань.

3. Статті, промови, доповіді радянських державних і партійних діячів, котрі безпосередньо впливали на формування державно-церковних взаємин.

Loading...

 
 

Цікаве