WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку української академічної історичної науки (1944–1956) - Курсова робота

Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку української академічної історичної науки (1944–1956) - Курсова робота

Згодом побачили світ наукові розвідки, здебільшого ювілейного характеру, що конкретно стосуються даного питання. Так, у 1994 р. до 60-річчя заснування Інституту археології вийшла в світ чергова праця, присвячена історії даної установи, втім, її діяльність, як і в попередніх подібних працях, розглядається досить схематично18. У 1998 р. до 60-річного ювілею Інституту історії України вийшла друком книга А.В. Санцевича19, присвячена розвитку наукових досліджень в даній установі. В окремому розділі зазначеної праці висвітлено діяльність Інституту в перше повоєнне десятиріччя в контексті аналізу ідеологічного тиску владних структур на тематику його досліджень.

Невдовзі побачила світ колективна праця, в якій досить поверхово розкрито діяльність Інституту українознавства імені І.П. Крип'якевича у повоєнний період, в т. ч. й відділів історії України та археології20. У зв'язку із 70-річним ювілеєм Інституту історії України на суд громадськості була представлена чергова колективна праця, де вже більш докладно висвітлюється розвиток та діяльність провідної історичної установи держави у 1936–2006 рр.21 Все ж таки, окремі аспекти даного питання, такі як матеріально-технічна база та фінансове забезпечення Інституту, науковцями не взято до уваги.

Дане питання знайшло своє часткове висвітлення і в низці сучасних підручників та курсів лекцій з української історіографії. Одними з найбільш ґрунтовних є праці А.П. Коцура, В.П. Коцура22 та Я.С. Калакури23. Значним позитивом вказаних робіт є чітке розкриття їх авторами сутності негативних наслідків культу особи для української історичної науки у повоєнний період. Все ж таки, у зв'язку з широким охопленням об'єкта дослідження, автори цих праць не зупинялись на докладному висвітленні розвитку академічної історичної науки у повоєнний період.

Окремо слід виокремити кілька наукових праць, присвячених розвитку вітчизняної науки (в т. ч. історичної), підготовлених представниками української наукової діаспори, такими як Д.Ф. Соловей24 та О.П. Оглоблин25. Ще за радянських часів їм вдалося більш об'єктивно показати тогочасне становище української науки, в т. ч. й історичної, в умовах компартійного диктату. Втім, автори зазначених праць за умов відсутності доступу до спеціальних джерел, зокрема архівних, не змогли у повній мірі розкрити дане питання.

Огляд та аналіз розглянутих наукових праць дає підстави стверджувати, що протягом тривалого періоду за наявності значного масиву архівних джерел не було створено спеціальних наукових праць, в яких би шляхом аналізу наукової діяльності історичних наукових установ АН УРСР комплексно розкривались всі ключові моменти розвитку академічної історичної науки у повоєнний період.

Джерельною базою дисертаційного дослідження став значний масив архівних документів, що відклались в державних архівах України та наукових архівах НАН України. Водночас було використано і певну кількість документів, опублікованих в окремих збірниках та періодичних виданнях.

Переважна більшість документів, що утворились в результаті діяльності Інституту історії, Інституту археології, Комісії по історії Вітчизняної війни на Україні, відділів історії України та археології Інституту суспільних наук та Державного історичного заповідника "Ольвія", відклались в наукових архівах цих установ та в архіві Президії НАН України. Серед них – науково-організаційна та науково-дослідна документація, а також документи про науковий кадровий склад та фінансове забезпечення цих установ.

Важливим джерелом є архівна спадщина відомих учених НАН України (у даному разі істориків та археологів), яка відклалась у Інституті архівознавства і Інституті рукопису НБУВ, а також у Науковому архіві Інституту археології НАН України. В особових фондах учених – істориків та археологів М.Н. Петровського, С.В. Юшкова, Л.М. Славіна, В.М. Даниленка, М.Ю. Брайчевського та інших відклались їх рукописи та машинописні варіанти наукових праць (що виконувались у рамках тематичних планів профільних установ), документи з наукової діяльності, епістолярна спадщина, документи, зібрані вченими, які в сукупності з іншими документами містять допоміжну інформацію щодо з'ясування низки питань розвитку академічної історичної науки.

Значна кількість документів, які стосуються розвитку академічної історичної науки, зберігається в архіві Президії НАН України. В цьому архіві відклались протоколи засідань Президії АН УРСР, окремі її розпорядження та накази, документи з питань організації наукової роботи в історичних установах. Важливим блоком документів є протоколи засідань Бюро Відділу суспільних наук АН УРСР, листування Бюро з Президією АН УРСР щодо різних питань наукової та науково-організаційної діяльності установ даного Відділу, документи стосовно проведення зборів, а також річні звіти про роботу Бюро цього Відділу. В архіві Президії НАН України відклався також значний масив документів, що стосуються відновлення та налагодження роботи історичних установ у складний повоєнний період. Велику значущість у дослідженні цього питання мають плани фінансування Академії наук та окремих її установ, зокрема плани розподілу коштів між бюджетними академічними організаціями, зведені та індивідуальні кошториси річних витрат установ АН УРСР, штатні розклади академічних установ, звіти про кількісний та якісний науковий склад, видавничі плани та звіти АН УРСР, списки наукових праць, рекомендованих до друку, тощо.

Значний обсяг інформації щодо окремих аспектів діяльності історичних установ АН УРСР репрезентують документи ЦДАВО України та ЦДАГО України. Так, у ЦДАВО України у ф. 2 "Рада Міністрів Української РСР" відклався значний масив документів, які стосуються роботи Академії наук, в т. ч. й історичних установ, зокрема щодо створення нових філій, інститутів та комісій у складі Академії наук, упорядкування їх структури, тематики науково-дослідної роботи, виділення коштів на ремонт приміщень та придбання наукового обладнання для академічних установ тощо. Значну інформаційну цінність мають документи ф. 337 "Державний плановий комітет УРСР", зокрема плани повоєнної відбудови, документи, які стосуються планування будівництва приміщень для академічних установ. Доповнюють інформацію щодо кадрового складу та наукової роботи історичних установ документи ф. 582 "Державний комітет УРСР зі статистики", зокрема річні списки наукових співробітників АН УРСР, річні звіти про роботу АН УРСР та зведені річні статистичні показники виконаної науково-дослідної роботи установами АН УРСР.

Документи, що знаходяться у ЦДАГО України і які відклались у ф. 1 "Центральний Комітет Комуністичної партії України", також дають можливість повніше дослідити розвиток академічної історичної науки. Це протоколи засідань Політбюро, Секретаріату та Оргбюро ЦК КП(б)У, ряд постанов щодо організації науково-дослідної роботи історичних установ АН УРСР, стенограми нарад істориків при ЦК КП(б)У протягом 1945–1947 рр. та листування вищого партійного органу України з АН УРСР стосовно її роботи. Крім того, тут є документи, що містять допоміжну інформацію відносно фінансування установ АН УРСР, а також значна кількість доповідних записок відповідальних працівників АН УРСР з питань діяльності історичних установ. Значну наукову цінність мають документи з питань реорганізації окремих установ АН УРСР (в т. ч. й історичних), про забезпечення виконання ними планів науково-дослідних робіт. Не менш важливими є проекти тематичних планів АН УРСР, акти обстеження стану ідеологічної та політико-виховної роботи в установах АН УРСР, а також документи про стан підготовки аспірантів і докторантів академічних науково-дослідних інститутів.

Другий розділ"Архівна спадщина історичних установ та відомих учених НАН України", що складається з двох підрозділів, присвячений характеристиці архівної спадщини профільних установ і відомих учених у галузі історичної науки, а також визначенню місця або значущості цих документів для вивчення розвитку академічної історичної науки повоєнного періоду.

Масив документів, який відклався у наукових архівах історичних установ, в архіві Президії НАН України та ЦДАВО України і ЦДАГО України відповідно до їх змісту та виду, нами поділено на три окремі групи. Перша група – це документи науково-організаційного та розпорядчого характеру: накази керівників академічних установ історичного профілю щодо їх діяльності, річні плани та звіти про їх роботу, звіти про проведення археологічних експедицій, наукових конференцій, листування історичних установ з різними організаціями з питань науково-дослідної роботи, стенограми засідань вчених рад, кошториси річних витрат, бухгалтерські звіти тощо. Такі документи є найбільш інформативними у вивченні організації науково-дослідної роботи історичних установ, а також їх кадрового потенціалу та фінансового забезпечення. Друга група – науково-дослідна документація: наукові праці співробітників історичних установ з допоміжними матеріалами, а також тези наукових доповідей та повідомлень. Саме докладний аналіз документів цієї групи дав можливість більш чітко з'ясувати науковий внесок учених – істориків та археологів в розвиток академічної історичної науки, а також оцінити рівень наукових робіт, що готувались ними в рамках тематичних планів історичних установ. Третя група – документація з особового складу: контрольні списки наукових працівників, відомості з обліку особового складу та довідки про підготовку наукових кадрів, особові справи наукових співробітників тощо. Документи цієї групи дозволяють отримати вичерпну інформацію щодо наукового кадрового складу академічних історичних установ.

Loading...

 
 

Цікаве