WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Діяльність органів міліції Станіславської області в 1939-1946 роках. Історико-правовий аспект - Курсова робота

Діяльність органів міліції Станіславської області в 1939-1946 роках. Історико-правовий аспект - Курсова робота

В умовах державності України відхід від ідеологічних догм, а також доступ до значного масиву раніше недоступного для широкого кола дослідників архівного матеріалу дали можливість пошуку нових концептуальних підходів для об'єктивного висвітлення історії міліції України радянської доби. Особливість цього періоду й у тому, що з'явилася низка праць, присвячених діяльності міліції на регіональному та обласних рівнях, які відступають від концептуальних принципів загальнотеоретичного характеру і базуються на конкретно-фактологічному матеріалі, не оминаючи при цьому раніше заборонені теми. Серед них слід відзначити праці І. Андрухіва, І. Біласа, Л. Бородича, В. Вєдєнєєва, М. Войцехівського, П. Гарчева, В. Довбні, А. Кентія, Ю.Кравченка, П. Михайленка, О. Олійника, М. Поліковського, А. Француза, Б. Яроша та ін. Крім того, з'явилася низка збірників статей, спогадів, документів, художньо-документальних оповідей, нарисів з історії функціонування окремих служб міліції на теренах Дніпропетровщини, Закарпаття, Буковини, Волині.

Серед сучасних російських дослідників слід відзначити праці Ю. Антоняна, М. Семиряги, В. Жембровського та інших, в яких дається і аналіз діяльності органів міліції з ліквідації збройних формувань, а також висвітлюється становлення та функціонування кадрових апаратів радянської міліції в 1917 – 1991 рр.

В історіографії української діаспори досліджувана проблема частково висвітлена у працях С. Хмеля, Л. Шанковського, П. Ісаїва, В. Яшана та ін. Їх основний недолік полягає в тому, що події 40 – 50-х рр. на території Станіславщини висвітлюються в основному на основі пережитого, без використання архівних документів, а тому певною мірою в них присутня тенденційність та упередженість, особливо щодо участі органів міліції в придушенні національно-визвольного руху та репресіях. Окремо слід відзначити праці канадського дослідника Б. Боцюрківа, в яких на основі архівних матеріалів висвітлюється комплекс суспільно-політичних подій на теренах західних областей та роль і місце у них органів НКВС (МВС).

У дисертації використано також вітчизняні енциклопедичні й довідкові видання, словники, матеріали періодичної преси, які певною мірою торкаються досліджуваної проблеми.

Джерельну базу роботи складають матеріали центральних, обласних та відомчих архівів, збірники документів і матеріалів, статистично-довідкові матеріали, спогади учасників тих подій.

У Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГОУ) виявлено низку документів, які дозволили відтворити політику партії та уряду в правоохоронній сфері, проведенні радянізації на теренах області та організації діяльності міліції. Головну увагу приділялось опрацюванню неопублікованих документів, зокрема постанов ЦК ВКП(б) та КП(б)У, засідань політбюро, довідково-інформаційних матеріалів, відомчих партійних зборів, регіональних та обласних нарад радянсько-партійного активу і представників силових структур, виступів керівників партії та НКВС-МВС, поміщених у фонді 1 (Центральний комітет Комуністичної партії України), описи: 1, 16, 23, 24). Виявлені документи дали можливість реконструювати суспільно-політичну ситуацію на території Станіславщини в умовах радянської влади в 1939 – 1941 та 1944 – 1946 рр. та діяльність органів міліції. Так, у стенограмі пленуму ЦК КП(б)У від 22 – 24 листопада 1944 р. (оп. 1, спр. 666, оп.1) у виступі секретаря обкому М.Слоня дається аналіз ситуації та допущених радянсько-партійними органами помилок під час першої радянізації краю в 1939 – 1941 рр. Зокрема, наголошується, що не було враховано національний менталітет місцевого населення, особливості укладу життя, звичаїв і традицій, впливу релігії, сформованих в умовах австро-угорського та польського режимів. Відповідно це і призвело до труднощів та перегинів у проведенні радянізації. Крім того, дається аналіз ситуації на теренах області в умовах фашистського окупаційного режиму та в перші місяці після її звільнення, а також форм і методів боротьби з ліквідації збройного опору ОУН та УПА.

Чимало цінної інформації виявлено в справах 928, 929, 1368,1370, 2405, 2410, 2411, 2417, 2432, 2440, 3663, 4974, 4998 та ін. (ф.1, оп. 23), що дало можливість: реконструювати події у перші два повоєнні роки на території області; розкрити механізми й технологію відновлення та особливості діяльності органів міліції і її кадрового забезпечення; проаналізувати заходи з підвищення професійної, фізичної та військово-бойової підготовки й політико-виховної роботи особового складу; виявити причини порушення законності й зловживання службовим становищем окремими працівниками міліції; здійснити порівняльний аналіз соціально-матеріального забезпечення працівників міліції та інших силових структур; показати форми й методи діяльності міліції при виконанні завдань із забезпечення громадського порядку, боротьби з кримінальною злочинністю, збройними формуваннями ОУН та УПА, а також взаємовідносини з місцевим населенням та інші питання, що вперше висвітлюються в дисертації. Встановлено, що як у перший (1939 – 1941 рр.), так і в другий (1944 – 1946 рр.) періоди діяльності при залученні до органів міліції вихідців із місцевого населення мали місце надмірні підозри і недовіра, вважаючи ледь не в кожному "ворожий елемент" чи націоналіста. Відсутність тісного зв'язку міліції з місцевим населенням, по-перше, ускладнювало виконання службових завдань, а, по-друге, жорсткі дії влади та правоохоронних структур зумовлювали сприйняття їх як окупантів.

У Державному архіві Івано-Франківської області (ДАІФО) проаналізовано низку документів із фондів П-1 (Станіславський обком партії), Р-295 (Обласний виконавчий комітет), Р-584 (Обласна прокуратура), Р-785 (Обласний військкомісаріат), а також райкомів та райвиконкомів окремих районів Станіславської області. Вони в основному стосуються ролі місцевих партійно-радянських органів влади в ідейно-політичному спрямуванні та контролю за виконанням органами міліції своїх правоохоронних завдань; налагодженню тісної взаємодії між ними та місцевим населенням; створенню в населених пунктах груп охорони порядку, бригад сприяння міліції, винищувальних батальйонів; здійснення політико-виховної роботи серед особового складу органів міліції.

Другу групу джерел становлять документи відомчих архівів – Державного архіву МВС (ДАМВС), Архіву Управління МВС України Івано-Франківської області (Архів УМВСУІФО). Основне джерело документів представляють накази НКВС (МВС) СРСР, НКВС (МВС) УРСР та накази УНКВС (МВС) Станіславської області, що стосуються різних напрямів діяльності органів міліції. Зокрема, особливу цінність становлять накази НКВС СРСР від 6 листопада 1939 р. "Про організацію органів НКВС Західної України" та "Про організацію територіальної і залізничної міліції Західної України і укомплектування кадрами", з яких фактично й розпочалася історія міліції Станіславської області. Крім того, до маловідомих і особливо цінних документів можна, зокрема, віднести такі накази НКВС СРСР, НКВС УРСР та УНКВС Станіславської області, як "Про оперативно-чекістські заходи в Західній Україні" (21.09.1939), "Про запровадження єдиної системи оперативного обліку антирадянських елементів, яких виявляє агентурна розвідка" (11.10.1939), "Про проведення підготовчої роботи з паспортизації західних областей України" (29.01.1940), "Про організацію міських і районних органів НКВС в Українській РСР"(26.02.1940), "Про стан шкільно-курсової підготовки і перепідготовки начальницького складу РСМ і заходах покращення шкільно-курсової підготовки" (5.04.1940), "Про порядок заслання у віддалені північні райони СРСР членів сімей зрадників батьківщини, які здійснили втечу або переліт за кордон" (10.12.1940), "Дані про організації українських націоналістів УВО – ОУН – ОУНСД" (28.08.1944), "Про підвищення заробітної плати працівникам міліції" (18.09.1944), "Про заходи з посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідацією озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР" (9.10.1944), "Про подальші заходи боротьби з бандитизмом ОУН і УПА на території Станіславської області" (11.12.1944), "Про результати перевірки роботи відділень міліції міста Станіслава" (28.01.1946) та ін. Вони дали можливість по-новому поглянути на процеси становлення органів міліції, структурно-організаційну побудову районних та міських відділів і відділень; механізми та особливості комплектування кадрами та їх якісний склад; розкрити форми й методи організації підготовки кадрів у школах РСМ, курсах та на заняттях зі службової підготовки; простежити процес виконання завдань з охорони громадського порядку, проведення паспортизації, ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності, боротьби з кримінальною злочинністю, збройними формуваннями ОУН та УПА, а також участі міліції в репресіях проти "антирадянських елементів" та інші види діяльності.

Виявлено також документи, пов'язані з діяльністю Станіславської школи РСМ в 1940 – 1941 рр., яка готувала дільничних уповноважених, зокрема, списки начальницько-викладацького складу, курсантів першого набору, матеріали навчально-методичного забезпечення.

Важливу групу джерел становлять нормативно-правові акти, які стосуються діяльності органів міліції, поміщених у збірниках "Законів УРСР та СРСР", а також збірниках наказів, директив, циркулярів Головного управління Робітничо-селянської міліції.

Loading...

 
 

Цікаве