WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Походження назв міст і сіл - Курсова робота

Походження назв міст і сіл - Курсова робота

Назва міста Ц в і т к о в е теж пов'язана з будівництвом залізниці. У 1876 р. тут було збудовано залізничну станцію. Далі відомості суперечливі. За одними — станція названа прізвищем топографа Цвіткова, який працював на цій дільниці, за іншими — назва походить від прізвища поміщика Цвіткова, на землі якого побудовано залізницю й станцію.

Назва селища і станції Немішаєве пов'язується з прізвищем начальника південної залізниці К. С. Немішаєва. Крім суфікса присвійності -ль, давні назви міст України від власних імен утворювалися за допомогою суфіксів -їв (-ов-е) та -ин. Обидва ці суфікси живуть у нашій мові й донині, а от чоловічі імена...

Подивіться на оцей рядочок назв: Київ, Львів, Харків, Ходорів, Фастів, Чернігів... Усі вони мають форму присвійних прикметників, на що вказує суфікс -ів. Єдине ім'я, яке ми тут легко впізнаємо, це Лев, Левко (у назві Львів), інші імена видаються нам незвичними й трохи дивними. Та коли взяти до уваги, що все це міста давні, то цілком імовірно, що колишні звичні чоловічі імена протягом століть губилися або переставали бути іменами, як, скажімо, ім'я легендарного засновника Києва, князя Кия. Сьогодні кий — це палиця, а колись це, виявляється, було також і власне людське ім'я. Тепер спосіб творення назви стає прозорим: Хто володар міста? — Кий. Чий це город? — Город'ь ыіевъ. Хто живе в ньому? — ыіяне.

Місто Львів виникло в середині XIII ст. За переказами, його побудував галицький князь Данило Романович (десь приблизно 1241 р.) і назвав на честь найстаршого сина Лева, якому воно по смерті батька дісталося у спадщину. За іншими переказами, місто заснував сам князь Лев Данилович. І як би не мінялася протягом віків офіційна назва цього міста (захоплене у XIV ст. поляками місто було назване Львув (lww), 1772 р., після розподілу Польщі, місто відійшло до Австрії і було перейменовано на Лемберг (lemberg), воно було і залишилось у пам'яті народу містом Лева — сина славетного руського князя Данила Галицького.

У Львівській області є місто Ходорів, перша згадка про яке датується 1394 р. Назва походить від чоловічого імені Ходор, Ходір (так у народі вимовляли запозичене ім'я Федір, бо ф в українських словах не було). Існує переказ, за яким цей Ходор разом з трьома братами прибув з Угорщини на Русь і тут оселився. Проте це не єдина назва з цим іменем: є, крім однойменних сіл (Ходорів, Київської обл.), ще й Ходорівка, і Ходорівці, і Ходори, і Ходорків, що свідчить про поширеність цієї форми імені Федір.

Назва міста Харків має кілька тлумачень. Одне з них пов'язується з власним чоловічим іменем — Харко (зменшена форма від повного імені Харитон, запозиченого з грецької мови). Так начебто звали першого поселенця козака Харка у другій половині XVII ст. Проте місто стоїть при злитті двох річок, з яких одна теж зветься Харків (друга — Лопань). Цілком можливо, що місто дістало назву за річкою. Висловлювалося припущення, що Харків — це видозмінене шарукань — половецьке кочовище. роззшифровується ця назва так: шаруа — "скотар", кап — "стоянка". В такому разі суфікс присвійності -ів тут з'явився пізніше, коли чуже слово вирівнювалося, пристосовувалося до законів нашої мови.

Ще важче розкривається значення назви міста Чернігів. У "Повісті временних літ" місто згадується в записах 907 р. Історики кажуть, що місто було засновано ще раніше — десь у VII ст. У XI—XII ст. Чернігів був уже центром Чернігівського князівства. Вважається, що назва міста походить від чоловічого імені Черніг (ЧернЬгь), у свою чергу, утвореного від прикметника чорний. А от кому належало це ім'я чи прізвисько — сказати неможливо, оскільки давалося це ім'я місту в дуже віддалені від нас часи. Легенди й перекази пов'язують назву міста то з іменем князя Чорного, який уславився в боротьбі з хозарами; князював він десь у VII ст., то з іменем гордої княгині Чорної (за іншими переказами її звали Цорна), яка кинулася з вікна високого терема й розбилася насмерть, щоб не потрапити до рук загарбників. Ще гадають, ніби Чернігів звучало колись Сернігів — від слова серна,—бо багато їх водилося у навколишніх лісах. Указували й на те, що неподалік від міста є Чорна гора, можливо, місто дістало назву від неї. Все ж переважна більшість дослідників схиляється до думки, що назва міста походить від власного імені Черн'Ьгъ, а от кому воно належало — ми, мабуть, так ніколи й не дізнаємося.

Так само немає вірогідного пояснення до назви старовинного міста Фастів. (Вперше воно згадується в 1390 р.). Суфікс -ів свідчить, що це мав би бути присвійний прикметник, утворений від власного імені: можливо, це місце належало комусь, чиє ім'я або прізвисько було Хвасгь. Існує переказ, нібито назва міста походить від слова хвости (лисячі, мабуть), яких, кажуть, багато лишилося тут після розгрому половців. За іншим переказом, Семен Палій, ходячи містом, розповідав, що власноручно знищив аж 700 польських загарбників — хвалився, хвастав-ся цим. Обидва перекази — лише спроба пояснити уже існуючу назву (приписати назві історію).

Від чоловічого імені й назва Васильків. Воно засновано князем Володимиром Святославичем у 988 р. і названо Василево — за іменем, яке було надано князеві Володимиру після прийняття ним християнства. Як свідчать дослідники, князь Володимир у цьому місці серед лісу побудував мисливський терем і назвав новобудову — таку собі своєрідну тогочасну "дачу" — Веселеє Василево. З XII ст. місто має сучасну назву— Васильків.

Після всього сказаного можна й місто Н е с т е р і в (Львівська обл.) за аналогією розкласти на Нестор + їв і, чого доброго, прийти до висновку, що це місто належало Несторові-літописцю. А місто (раніше — Ж о в к в а) дістало назву Нестерів у 1951 р. на честь російського пілота П. М. Нестерова, який загинув біля цього міста під час першої світової війни.

А тепер повернемося до міста Миколаїв, про яке ми вже побіжно згадували.

Хоч неподалік від цього місця поселення були дуже давно (уже в VI ст. н. е. на Бузькому лимані була грецька колонія Ольвія), проте саме місто Миколаїв з'явилося порівняно недавно. Назва його — це пам'ять про штурм Очакова, який завершився перемогою російських військ 6 грудня 1788 року — в день православного свята — святого Миколая, якого вважали покровителем моряків. Проте офіційне заснування міста датують 5 серпня 1790 року — коли спустили на воду перший фрегат "Святой Николай", збудований на Миколаївській верфі. Як бачимо, за формою назва міста — начебто також присвійний прикметник, але зовсім іншого — формального, а не реального — способу творення (не "Чиє місто?").

Тепер подивимося на назви міст, які мають форму присвійних прикметників з суфіксом -їм: Ніжин, Хотин, Снятин, Пирятин, Рогатин, Козятин... Суфікс -ин тут відділити легко, а от імена — знову чудні, незнайомі, дивні.

Місто Пирятин (Полтавська обл.) вперше згадується в літописі 1154 р. як місто-фортеця. Назва, на думку дослідників, походить від чоловічого імені Пирята, скороченої форми імені київського боярина Пирогоста (XI— XII ст.). Значить: Пирогост — Пирята — Пирятин (город).

Місто Снятин (Івано-Франківська обл.) вперше згадується у 1158 р. Більшість учених вважає, що назва виникла від імені власника цих земель — воєводи Костянтина Сірославича, відомого воєначальника й боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. В літописі ім'я воєводи подається як Кснятин, скорочено, мабуть, Кснята. Гадають, що саме від цієї короткої форми імені і суфікса -ин з'явилася спочатку назва міста — Кснятин, яка пізніше

Полтавщині, село Снітинка на Київщині.

Місто Хотин (Чернівецька обл.) теж дуже давнє: існує така думка, що його заснував у І ст. н. е. цар даків Котизон (Хотизон) і що від його імені пішла назва Хотин. Проте більшість дослідників вважає, що назва міста- походить від чоловічого імені з основою хоть — ("велике бажання"); зменшена його форма — Хотимъ, повне ім'я цієї людини могло бути Хотим'Ьр'ь або Хот'Ьн'ь.

Місто Ніжин (Чернігівська обл.) уперше згадується в 1078 р. Одні дослідники ототожнюють Ніжин з літописним Нежатином (Нежатина нива), інші — з містом Уненеж (уне — "краще", нєж — скорочена форма чоловічого імені). Хоч про цю давню назву збереглося багато цікавих легенд і переказів, етимологи і її виводять із скороченої форми чоловічого особового імені, в якому був корінь -нЬг-.

Тепер ми можемо з великою мірою вірогідності вважати, що місто Гостятин належало людині або було засноване людиною на ім'я Гостята, Путятин — від імені Путята, Козятин — від імені Козята, Рогатин — від імені Рогата.

Loading...

 
 

Цікаве