WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни - Курсова робота

Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни - Курсова робота

Практичне значення даної роботи полягає в тому, що вона є спробою вийти за межі шкільної програми, а узагальнення та висновки дослідження можуть бути основою для подальшої роботи над темою. Цей матеріал може бути також корисним в якості додаткового матеріалу для учнів середньої школи, які цікавляться подіями Першої світової війни.

Апробація теми. Тема виносилась на захист наукових робіт у рамках районного відділення Малої академії наук та отримала схвальні відгуки з боку викладачів історії. Заслуховувалась на відкритому засіданні факультативу "Роль НТП у розвитку людства".Виносилась для обговорення в шкільному науковому товаристві "Інтелект".

РОЗДІЛ I

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ АВІАЦІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1.1. Передумови та причини початку Першої світової війни

На початку XX століття у світі існувало декілька держав зі значним науково – технічним потенціалом, великими природними ресурсами та національними амбіціями. Серед наймогутніших на той час країн Європи та Азії були Англія, Франція, Німеччина, Австро-Угорщина, Японія, Росія. Одна з найпотужніших країн, яка грала ведучу роль у світовому економічному та політичному просторі, але знаходилась поза межами Євразії, були США. Між цими країнами існувала велика кількість економічних та політичних протиріч, що провокували напруженість у міждержавних відносинах. Відносини країн Європи перебували у рівновазі до утворення на теренах Пруссії нової прогресивної Німеччини, яка почала активно проводити політику мілітаризму та нав'язувати, й навіть диктувати Європі свої підходи. Це стало поштовхом для розвитку подій, що стали причиною розв'язання Першої світової війни. Як було вище зазначено, кожна країна мала свої претензії відносно інших держав і в зв'язку з цим проводила певні заходи. [3, c.9-10].

Всі ці амбіції та протиріччя призвели, в свою чергу, до утворення двох могутніх військово-політичних блоків, а саме - Троїстого союзу та Антанти. У склад Троїстого, а згодом Четверного союзу входили: Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, Туреччина та Болгарія. У склад Антанти входила Росія, Франція та Англія. Після утворення цих блоків не вистачало лише приводу для початку воєнних дій, проте скоро він був знайдений. Так, 28 червня 1914 року відбулася подія, яка й стала роковим приводом до початку війни, а саме - вбивство спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини в Сараєво. Це була подія, яка вплинуло на подальший хід історії.

Велику роль у Першій світовій війні беззаперечно зіграла наявність певних ресурсів на територіях воюючих країн - фінансових, природних та людських. Розглянемо розподілення сил й ресурсів кожної країни.

1) Німеччина. На той час однією з найбільш економічно розвинених держав, яка продовжувала розвиватись навіть під час ведення воєнних дій. Розвитку країни сприяли наявність ресурсів на її території та економічно вигідне географічне розташування: вихід як до Північного моря, так і до Балтійського, що сприяло розвитку воєнно-морського та торгівельних флотів, розташування майже в центрі Європи дало можливість Німеччині вести війну на 2 фронти, що стало одним з найвагоміших факторів війни.Наявність корисних копалин дало можливість розвиватись військовій техніці та промисловості країни.

2) Росія. Буланайбагатшою на людські та природні ресурси. Серед усіх країн, що брали участь в цій війні, Росія мала найбільші території. Територіальне положення держави було невигідне, оскільки, займаючи велику територію, вона мала розподіляти війська вздовж всього кордону, що послабило її позиції. Mала вихід до Балтійського моря, що давало змогу наносити майже прямі удари по Німеччині з моря. На території держави зосереджена велика кількість корисних копалин. Найголовнішою перевагою Росії у війні були майже невичерпні людські ресурси, а також те, що на початку XX століття Росія мала найвищі у Європі темпи розвитку промисловості.

3) Франція. На початку XX століття була однією з провідних країн. Розвинена промисловість, економіка, велика кількість природних ресурсів зробила Францію одним з лідерів світу. Вихід до Атлантичного океану зумовило розвиненість торгівлі і потужного воєнного торгівельного флоту. Наявність корисних копалин зумовило розвиток промисловості й науково-технічного прогресу. Франція мала одну з найбільших і найсильніших армій, що змогла показати себе якнайкраще під час війни.

4) Англія. За всіх часів залишалася королевою морів, вихід до світових вод зумовило становлення Англії як морської держави. Країна мала найпотужніший флот у світі. Англія була досить розвиненою індустріальною країною з потужною економікою і промисловістю.

5) США. Потужна індустріальна держава, мала сильну економіку і розвинену промисловість у всіх сферах. Мала невелике, але досить сильне військо, яким і скористалась під час ведення Першої світової війни. Наявність природних ресурсів була досить різноманітною, що сприяло розвитку всіх галузей промисловості.Головним козирем США було те, що вони були захищені своїм віддаленим положенням від агресії інших країн, що дало змогу спокійно переправляти війська до Європи.

6) Австро-Угорщина. Потужна європейська держава. Мала дуже вигідне географічне положення, оскільки, знаходячись в центрі Європи, мала вихід до моря, проте так і не змогла стати потужною морською державою. На території держави зосереджена достатня кількість ресурсів, що сприяло розвитку промисловості. Австро-Угорщина мала багаточисельну кваліфіковану армію, але слабкий флот, який не зміг протистояти натиску флоту країн Антанти.

Отже, наявність на територіях воюючих країн відповідних ресурсів та їх практичне використання у науково-технічному розвитку беззаперечно вплинуло на перебіг подій Першої світової війни.

1.2. Роль науково-технічного прогресу як одного з чинників та рушійної сили воєнного конфлікту

Кінець XIX століття ознаменувався швидкими темпами розвитку народного господарства майже у всіх країнах Європи, США та Японії. Такий стан розвитку справ потребував налагодження транспортних зв'язків, розробку, створення нових засобів пересування та удосконалення уже винайдених. Для цього було необхідна розвинена машинобудівельна, металургійна та інші галузі промисловості. Але тон усьому цьому задавала наука, особливо ті її підрозділи, які були пов'язані з військовими галузями. Винахід динаміту дав поштовх нарощуванню воєнних амбіцій урядів різних країн. Розвиток нафтовидобувної та нафтопереробної галузей, а також металургії сплавів логічно завершився відкриттям двигуна внутрішнього згорання. Ці два винаходи, а також використання радіозв'язку та телеграфу зробили революцію у військовій справі.

На зміну кінноті вже йшли моторизовані та бронетехнічні війська, у небі замість громіздких повітряних куль та дирижаблів з'явились маневрені літаки. Розвиток хімії дав змогу використовувати отруйні гази як вид зброї. Значно вдосконалилось стрілецьке озброєння у бік розвитку автоматичної зброї, що знайшло своє відображення у великій кількості систем кулеметів, які з'явились на початку XX століття. Хімічна галузь забезпечила цю зброю бездимними, більш потужними нітропорохами. Розвиток залізничних шляхів та паровозів, артилерії та металургії сплавів дозволив створити бронепотяги.

На зміну вітрильникам, які ще панували на початку та в середині XIX століття, завдяки паровим двигунам прийшли великі, могутні бронекрейсери, практично не залежні від зміни погоди та спроможні нести на собі велику вогняну міць багатодюймових гармат.

У цей час був також розвиватися підводний флот, з'явились перші субмарини. В артилерії перевага надається розробці великокаліберних та далекобійних гармат. Теоретичні наукові дослідження у галузі аеродинаміки видатного вченого Жуковського М. Є. підвели базу для створення та подальшого розвитку літаків як у Росії, так і в Європі. Виникає зовсім нова галузь - літакобудування.

Таким чином, розвиток науково-технічного прогресу став одним з чинників та рушійною силою воєнного конфлікту.

1.3. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій

Бурхливий розвиток воєнної техніки на початку XX століття та впровадження наукових досягнень у військову галузь кардинально змінили теоретичні основи ведення бойових дій.

Наявність шляхів сполучення, здатних за короткий термін переправляти з одного місця в інше великі військові сили та транспортувати великі об'єми матеріальних ресурсів на значні відстані, зробило можливим втягнення у бойові дії значних людських ресурсів. Якщо армія Наполеона у 1812 році нараховувала близько 1 млн. солдат і для її передислокації потрібні були місяці, то через століття за декілька днів мільйонні армії можна було перевезти на сотні кілометрів й забезпечити функціонування тисячокілометрових фронтів.

Поява вдосконаленої стрілецької та автоматичної зброї значно збільшило її знищувальну спроможність, що призвело до великої кількості втрат у живій військовій силі. Також цьому сприяв розвиток скорострільної та лабільної польової артилерії. Розвиток дальнобійної артилерії надав можливість обстрілювати глибокі тили супротивних сторін. Наочним прикладом тому є розробка німецькими військовими мортири "Велика Берта", яка стріляла 900-кілограмовими снарядами на відстань до 14 км. Все це призвело до протистояння великих військових мас ворогуючих сторін по обіч фронту, що дало поштовх до виникнення так званої "окопної" війни. Поява бронетехніки, озброєної кулеметами та гарматами, звела нанівець роль кінноти у бойових діях. Танки, які на початку сторіччя відігравали більше психологічну роль, згодом дали поштовх розвитку самохідній артилерії, чим забезпечили високу маневреність артилерійської підтримки військ .

Loading...

 
 

Цікаве