WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США - Курсова робота

Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США - Курсова робота

12 грудня 1799 долі Вашингтон, як звичайно, до обіду об'їжджав свої ферми, не обертаючи уваги на огидну погоду. Ішов змішаний зі снігом дощ і дул холодний вітер. Вашингтона промок до костей і сильно змерз; коли він повернувся додому, ті пластівці снігу зависли в нього на волоссях і вода струменіла за комір. Однак, незважаючи на прохання дружини, воно не погодився перемінити плаття. На інший день він почував озноб і біль у горлі; проте, він довго возився в саду, власноручно відзначаючи дерева, що заслоняли вид на ріку: їх він розпорядився зрубати. До вечора йому стало гірше, алі він не хотів приймати ніяких мір, говорячи стривоженим домашнім, що "це пройді так саме, як прийшло". Весь вечір він провів зі своєю родиною, читаючи їй уголос, незважаючи на хрипоту, цікаві витримки з газет. Уночі лихоманка підсилилася, і пухлина в горлі не давала йому дихати. Довелося послати за доктором Крэком. Ще до прибуття його Вашингтон покаравши одному зі своїх службовців пустити йому дах; алі це не допомогло. Вашингтона сильно страждав, подих його ставало вусі сутужніше. Крэк, що прибув із двома іншими лікарями, знову вдався до кровопускання, так що в цілому було випущено 32 унції крові, що остаточно позбавило старого сил. Вашингтона відчув наближення кінця. "Я бачу, що вмираю, – сказавши він з покірністю. – Це – борг, що всі мі повинні сплатити" [4, 123]. Він просив дружину спалити його старий заповіт і залишити нового, позначеного 9 липня 1799 долі; секретареві своєму покаравши упорядкувати свої документи, листи й рахунки. Страждання його всі підсилювалися. З вираженням подяки в очах він сказавши секретареві, старавшемуся допомогти йому лягти зручніше: "Це добрі; це борг, що мі повинні платити один одному, і я сподіваюся, що коли вам знадобиться така ж допомога, те ви знайдете її". "Доктор, – звернувся він до Крэку, – смерть у міні важка, алі вмерти я не боюся". До вечора він ставши сильніше задихатися, алі лежав, не рухаючись і не скаржачись. Близько 10 часів вечора він із зусиллям промовив: "Момент настал~ Я умираю~ Поховаєте міні належним образом~ алі не раніше, ніж через три дня~ Зрозуміли?". Трохи згодом він ставши дихати вільніше, сам хотів було обмацати в собі пульс, алі рука його безсило впала. У ніч із 14 на 15 грудня 1799 долі Вашингтон померла, досягши майже 68-літнього віку. Поховали його у фамільному склепі, у Маунт-Верноне.

Тоді у Філадельфії отримано була звістка про смерть Вашингтона, конгрес негайно ж припинив засідання. Наступного дня засідання відкрилося мовою Маршалла. "Нашого Вашингтона більше не існує, – сказавши він. – Герой, патріот і мудрець Америки, людина, на який у мінуту небезпеки зверталися всі подивися, живе тепер лише у своїх великих діяннях і в серцях гаряче його що любило й засмученого народу!" Конгрес ухвалив, що під година сесії крісло спікера повинне бути обтягнуте чорним крепом і що депутати в знак жалоби повинні бути на засідання в чорних платтях. Крім того, вирішено було спорудити мармуровий пам'ятник, щоб увічнити військові й політичні діяння Вашингтона, і доручити президентові від імені конгресу написати миссис Вашингтон і виразити їй співчуття. Звістка про смерть Вашингтона швидко облетіло всю країну; всі партії на годину забули свою ворожнечу й по-братньому простягнули один однієї руки, уболіваючи про втрату людини, всі життя якого була прикладом самовідданості зазаради народного блага; людини, що на бойовище відстояли незалежність Америки й керував першими кроками молодої республіки; людини, що був "першим на війні, першим у світі й першим у серцях своїх співгромадян", якого з повним правом можна було назвати "батьком батьківщини" [11, 119].

Висновок

Дослідивши дитинство і юність Джорджа Вашингтона, його процес формування як особистості, своєрідні звички які в подальшому вплинули на його характер, той факт що він в раннім віці залишився без батьківскьої опіки, що змусило його дещо закритися від навколишньго середовища, що немогло не вплинути на формування в ньому такої риси характеру як консерватизм, ми дійшли висновку, що саме такий перебіг подій в його дитинстві змусив Вашингтона відточити в собі сильний характер, що звичайно залишився з ним на протязі всього життя. Проаналізувавши вибір Вашингтона стати військовим, можно зробити висновок що він вбачав створення незалежної держави тільки шляхом війни, але звичайно неможна не відмітити антропологічні якості Вашингтона, його манери, статуру, вміння тримати себе під контролем навіть у складних життєвих ситуаціях, тим більше в час війни. І ці його здібності, природню харизму, немогли непомітити його соратники по службі, чим заслужив він собі авторитет в армії.

Розв'язуючи задачу перебування Джорджа Вашингтона у влади, ми зіткнулися з деякими труднощами. Насамперед, його неприхильність до політичної влади, він навіть неприймав участь у передвиборній гонці, але любов народа до його персони немогла залишити Вашингтон осторонь державного керування. Він розумів що країні потрібна стабільність, і дотримування норм Конституції. Таким чином перед Вашингтоном – президентом стояла важка задача бути першим, і ми бачимо що він зміг з цією задачею справиться. І більш того на нього, як на зразок політичного ідеала рівнялися всі його наступники. З усього вище сказаного можно зробити висновок що Вашингтон був надзвичайно талановитою людиною, але неможна не згадати його помічників, соратників, адже завдяки їм він зумів наладити роботу державного апарату в такій значній по території державі,як США. Дослідивши його міжнародні звьязки, ми прослідили що пріорітетним стали відносини з Францією, яка була в напружених стосунках з ворожою для Вашингтона Англією. Джордж Вашингтон став тією людиною, яка змогла поєднати в собі усі людські чесноти, зумів обьєднати краіну, і поклав початок новій віхі в історії світу.

Таким чином, джерельна база проблеми є досить широкою: листи, військові розпорядження, щоденники, історичні твори, спогади, адмінистративні документи. Ці джерела дають змогу дослідити життєвий шлях, військову і політичну карьєру Джорджа Вашингтона.

Список використаної літератури

  1. Ф. Белламі, "Особисте життя Джорджа Вашингтона" 1951 р

  2. Генрі К. Лодж двотомник "Джордж Вашингтон, людина".

  3. Гизо.Нарис життя Вашингтона. С.-Петербург, 1863.

  4. Д. Флекснер "Джордж Вашингтон" 1942

  5. Вудро Вільсон "Джордж Вашингтон" 1896р.

  6. Бэррес Р. "Документи Американської революції" М.; 94;

  7. Cornelis de Witt.Histoire de Washington, precedee d'une etude historique sur Washington par M. Guizot. Paris, 1884.

  8. Іванов Р.Ф. "Президентство в США" М.; 91;

  9. Маркова А.Н. "Держава й керування в США" М.; 99;

  10. Paul Ford.The True George Washington. London, 1897.

  11. Американські президенти. 41 історичний портрет від Джорджа Вашингтона до Білла Клінтона /За редакцією Юргена Хайдекинга/ Переклад з немецк. Л. В. Седовой. - Ростову-на^-Дону: з Фенікс, 1997. - 640с.

  12. Мирабо Маттерникс. Франкліна, Вашингтона, Линкольн. Біографічні розповіді /Маттерникс Мирабо. - Челябінськ: Урал, 1998. - 496с.

  13. Пессен Э. Міф про бревенчатой хатину: соціальне походження американських президентів /Э. Пессен /пров. з англ. - М.: Прогрес, 1987. - 280с.

  14. Согрин В.В. Історія США. Навчальний посібник /В.В. Согрин. - Спб.: Питер, 2003. - 192с.

  15. Д. Сміт "Джордж Вашингтон" 1634р

Loading...

 
 

Цікаве