WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Господарство Стародавнього Китаю - Курсова робота

Господарство Стародавнього Китаю - Курсова робота

Винахід у Китаї технології одержання шовкових ниток дало поштовх до різкого підвищення рівня ткацтва. Тонка шовкова нитка вимагала зміни технології ткацької справи. Китайські майстри винайшли ткацький верстат, що працює на основі водяного колеса. До X ст. до н.е. китайський шовк став надходити в країни Заходу й у Єгипет. Китай був світовим шовковим монополістом, тому що в таємниці тримав технологію виробництва шовкових ниток і ткацтва. Лише в середні століття вдалося контрабандним шляхом вивезти гусениць шовковичного шовкопряда у Візантію. Китайці також були першими у виготовленні тканини з азбесту, що не горить у вогні. Ця тканина використовувалася для виготовлення ґнотів для ламп.

Для ремесел необхідно була сировина, що вимагало розвитку гірничорудної справи. Добували не тільки руди металів, але і вугілля. Уже в часи держави Хань у Китаї були вугільні шахти глибиною до 50 м, що мають бічні штреки. Вугілля використовувалося в майстеренях, кузнях [5].

Іншим енергоносієм був природний газ. Уперше китайці стали застосовувати природний газ у виробництві солі. З метою безпеки газ змішувався з повітрям і використовувалося як паливо для випарювання соляного розсолу. Вже в 500 р. до н.е. китайці стали вести бурові роботи в пошуках підземних соляних розчинів. У IV ст. н.е. велися бурові роботи для пошуку і видобуток газу. Спочатку копався котлован до твердої гірської породи, потім велися бурові роботи за допомогою буру з чавунною голівкою. Соляний промисел був державною монополією [3].

Газ використовувався не тільки у виробництві солі, але і для опалення. Для цього з бамбука робилися трубопроводи. Наприклад, у провінції Сичуан газ доставлявся в такий спосіб на відстань "дня шляху від колодязя".

Торгівля

Ріст обсягу надлишкового продукту призвів до появи спочатку мінової торгівлі, а потім і грошової. Розвиток внутрішньої торгівлі обумовлювався не тільки поділом сільськогосподарського і ремісничого виробництва, але і відокремленням скотарських і землеробських районів.

Слід зазначити, що в Китаї були вперше зроблені спроби по заміні металевих грошей на казначейські квитки. В епоху династії Хань у результаті постійних воєн з гунами скарбниця спорожніла й імператор став випускати грошові знаки зі шкіри рідкого білого оленя у вигляді квадратів з малюнками. Кожен квадрат дорівнював 400 тисячам мідних монет. Пізніше ця ідея була відроджена в Китаї приблизно в 800 р. н.е., коли стали друкувати грошові знаки з паперу. Для порівняння можна помітити, що в Європі перші паперові гроші з'явилися в 1601 р. у Швеції [1].

У кожному місті були ринки. Держава регламентувала торгівлю. Державними актами встановлювалися якість і ціни на товари. Ринки були строго розділені на квартали по видах товарів. За організацію і контроль роботи ринків відповідали особливі чиновники. Ринкова торгівля обкладалася державними зборами. Будучи країною з високорозвиненим ремісничим виробництвом і світовим монополістом у виготовленні ряду товарів (шовк, порцеляна), Китай вів велику торгівлю із сусідніми країнами. Китайські каравани доставляли товари в Середню Азію. Відтіля - у Сирію і Римську імперію. На сході китайці торгували з Кореєю, державами Індокитайського півострова. У Китай ввозилися дорогоцінні метали і камені, килими, коні, верблюди, мідь, корали й ін. Зовнішня торгівля була важливим джерелом доходів як державної скарбниці, так і розвитого купецтва.

Будівництво

Розвиток ремесел і торгівлі обумовлювало ріст міст. Міста створювалися як адміністративні центри, фортеці. Згодом вони ставали економічними центрами країни. Що накопичували в скарбниці засоби, що дозволяли вести великі державні будівельні роботи.

У країні велися великі роботи з будівництва іригаційних споруд. Вони були призначені не тільки для зрошення і захисту від повеней, але і як транспортні магістралі.

Але найбільш грандіозним не тільки в Китаї, але і в усьому Стародавньому світі було спорудження Великої Китайської стіни, будівництво якої почалося в IV ст. до н.е. з метою захисту північних кордонів країни від кочівників. Спочатку це були земляні вали, потім цегельні стіни і вежі. Довжина Великої Китайської стіни 3400 км, довжина бічних відгалужень 2700 км. Ширина стіни до 5 м, а висота до 12 м. У стіні побудовано 25 тис. веж [1].

Наука

Подібний рівень стану сільського господарства, ремесел і будівництва можливий був лише при дуже високому для свого часу розвитку науки і техніки.

Вже в середині II тис. до н.е. у Китаї з'являється писемність у вигляді ієрогліфів-піктограм (картинок). Окремі слова позначалися малюнками. Потім ієрогліфи стали позначати поняття.

Потреби повсякденного життя викликали появу знань в області математики. В епоху Шань китайці вже мали знання в геометрії, зокрема, вони знали властивості прямокутного трикутника і т.д.

Вже в період держави Чжоу в 842 р. до н.е. повсталі бідняки і раби взяли штурмом палац і прогнали царя і ледве не убили його сина. У III ст. до н.е. повсталі селяни захопили столицю, скинули царя з династії Цинь, а їхній проводир Лю-Бан заснував нову династію Хань. Перші правителі з цієї династії знизили податки і зменшили трудові повинності населення країни. Однак подальше посилення класового й економічного гноблення змушувало людей продавати дітей у рабство, щоб виплатити свої борги. Безземельні селяни змушені були брати під оренду землю і віддавати орендодавцю 50% врожаю. Такий високий рівень орендної плати вів до покріпачення вільних людей. Усе це викликало селянські повстання [2].

У 8 р. н.е. у результаті селянського повстання до влади прийшов ван Ман. Він провів ряд реформ: землі великих землевласників були конфісковані і перерозподілені, велике землеволодіння обмежене, продаж землі і рабів заборонявся, на ринках були установлені тверді ціни. Держава встановлювала контроль над виробництвом і торгівлею. Однак через кілька років ці реформи були скасовані. Не поліпшило положення населення країни повстання "Жовтих тюрбанів", що відбулося в 184 р. і було придушено.

Однак нерозумна експлуататорська політика правлячих кіл Стародавнього Китаю, і як її результат, - народні повстання зіпсували економічну, і, отже, військову міць держави Хань і вона упала під натиском кочівників.

Висновок

Стародавній Схід не випадково був тією частиною земної кулі, де вперше був здійснений перехід до класового суспільства, з'явилася державність. У цьому регіоні раніше інших областей північної півкулі виникли умови для розвитку людської цивілізації. У той час як майже весь європейський континент ще покривали густі ліси і лише подекуди, окремими острівцями, були розкидані стоянки первісних мисливців, на Стародавньому Сході вже починала розцвітати досить висока того часу - матеріальна культура. Усі перші значні держави, усі перші організовані суспільства виникали уздовж великих судноплавних рік – Нілу, Тигру і Євфрату, Інду, Хуанхэ. Цими цивілізаціями були шумери - жителі Межиріччя, єгиптяни з долини Нілу, жителі долини Інду і китайці. Усіх їх у першу чергу поєднує те, що вони з'явилися практично в один і той історичний період, представники цих цивілізацій мали як багато загальних, так і різних рис розвитку суспільства. Землеробство — одна з найважливіших галузей господарської діяльності стала розвиватися в Стародавніх країнах раніше і швидше, ніж в інших районах земної кулі. Цьому сприяв теплий клімат, наявність родючих річкових долин, легко оброблюваного ґрунту. Швидкий же розвиток землеробства дозволив підняти інші галузі господарства і продуктивні сили на такий рівень, що і обумовив розподіл суспільства на класи і виникнення перших держав.

Країни Стародавнього Сходу були ранніми рабовласницькими державами. Однією з найбільш чітко виражених особливостей їхнього господарського ладу було співіснування елементів господарства, властивих первіснообщинному способу виробництва, з елементами господарства, властивому класовому рабовласницькому суспільству. Пережитки первіснообщинного ладу в країнах Древнього Сходу були дуже сильні, їхня економіка була густо обплетена відносинами; характерними для первісного суспільства.

Характерною для держав Стародавнього Сходу була організація масового застосування праці, що дозволила за допомогою примітивних технічних засобів здійснювати грандіозні будівельні роботи і споруджувати чудові палаци, храми. З поширенням торгівлі з'явилися перші металеві гроші у формі мідних, срібних і золотих злитків визначеної ваги. Про значні зрушення в розвитку культури свідчили створення в країнах Стародавнього Сходу писемності, поява зачатків ряду наук (математики, астрономії, медицини).

Використана література:

1. Дж. М. Робертс: Доисторическое время и первые цивилизации. Иллюстрированная история мира в 10 томах. Том 1. – М., 1998.

2. Поляков Г. Б.: История мировой экономики. – М., 1998.

3.Тимошина Т.: Экономическая история зарубежных стран. – М., 2003.

4. "Экономическая история" Москва, изд. "Экономика" 1997 год.

5. "История экономических учений" Я.С. Ядгаров. Москва, изд. "Инфра-М" 1998 год.

4

Loading...

 
 

Цікаве