WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Палеонтологічні дослідження - Курсова робота

Палеонтологічні дослідження - Курсова робота

Які ж основні результати, отримані в цьому розділі палеонтології? Насамперед в палео-геологічному матеріалі показано, що біосфера — безупинно розвивається, як авторегулуюча система. Для її розвитку характерна циклічність різного масштабу. Було з'ясовано, що тільки зміна розмаїтості є об'єктивним критерієм стану біосфери. На основі вивчення динаміки розмаїтості виявляються різної сили кризи в історії біосфери, а детальне вивчення показує, що вони розвиваються по подібному сценарію, тобто всі етапи кризи (початок, головна фаза і фаза виходу з кризи) характеризуються своїми специфічними ознаками (симптомами), але завжди тими самими. Це дозволяє при виявленні природних трендів в еволюції біосфери більш чітко оцінити можливі наслідки антропогенних впливів.

У попередні два десятиліття в США був створений банк даних по морських організмах, що дозволив проаналізувати динаміку їхньої розмаїтості у фанерозое (від кембрію (540 млн. років) донині). Створений за останні роки в нашій країні банк даних по наземних організмах дав можливість порівняти динаміку морської і континентальної розмаїтості і показати дивну синхронність великих змін, що наводить на думку про існування глобальних причин, що впливають на біосферу в цілому. Біосферні дослідження зажадали розробки нестандартних підходів і в палеобіогеографії.

5. Палеобіогеографічний напрямок

На попередньому етапі розвитку палеобіогеографії найголовнішими питаннями були розробки принципів біогеографічного районування і саме районування. Могутнім проривом у той час було створення С. В. Мейном моделей походження флор, що заклали основу реальної історичної палеобіогеографії. Сьогодні активно ведуться дослідження зі створення моделей походження фаун. Тепер уже досить впевнено можна підтвердити висловлені раніше представлення про досить пізнє формування бореальної області через переміщення материків (континентальних плит), розташованих раніше тільки в південній півкулі. Можна також бути впевненими в тому, що згодом відбувається поступова диференціація (дроблення) біохорій (біогеографічних одиниць). Таким чином, згодом йде наростання кількості біохорій, і вони відповідно до кліматичної зональності розташовуються біполярно. Уперше зроблена спроба знайти підходи до аналізу внутрішньої структури біохорій на основі кількісних оцінок.

Було показано, що фауністичні комплекси проходять у своєму розвитку фази росту, розквіту й упадка. Фаза росту характеризується зародженням чи вселенням у регіон эврібіонтних форм. Під час фази розквіту реєструється масова поява стенобіотних форм і эндеміків. Механізм збільшення екологічної спеціалізації можна представити як дроблення екологічних ніш у результаті конкуренції за ресурсовий простір. Наступна фаза — фаза упадку пов'язана з неминучим вимиранням хитливих стенобіонтних форм. Описані фази аналогічні фазам екологічні сукцесії. Порядок чергування фаз розвитку фауністичного комплексу подібний, тому що контролюється внутрішніми механізмами, такими, як дроблення ніш, конкуренція, вимирання спеціалізованих форм, а час проходження фаз може мінятися в залежності від зовнішніх впливів. Циклічна зміна періодів космополітизму, наприклад: у ранньому силурі, пізньому девоні, ранньому карбоні, ранньому тріасі, і провінціалізму, наприклад: у ранньому ордовиці, ранньому девоні, пізній пермі, принципово прогнозована, якщо врахувати згадані авторегуляторні цикли. Крім ізоляційних механізмів, пов'язаних з палеогеографічними змінами, космополітні фауни з'являються завжди після масових вимирань, насамперед у зв'язку з вимиранням спеціалізованих форм.

6. Традиційні напрямки

Тепер зупинимося на деяких результатах традиційних напрямків досліджень у палеонтології. Поповнення зведень по розмаїтості організмів древніх епох відбувається звичайно з трьох джерел. Це, по-перше, нові надходження з конкретних регіонів, по-друге, поповнення інформації за рахунок цілеспрямованих зборів по конкретному відрізку, по-третє, цілеспрямовані збори по якій-небудь групі організмів. Найбільш могутній сплеск нової інформації з розмаїтості минулих епох відбувся в зв'язку з початком інтенсивних палеонтологічних робіт з Південної Америки, інформація з палеонтології якої була раніше вкрай убогою. Могутній потік нової інформації продовжує надходити і з Китаю.

Опис усе нових і нових викопних організмів по деяких інтервалах прямо корелює з проведенням міжнародних робіт з удосконалювання єдиної міжнародної стратиграфічної шкали. Уточнення границь, вибір стратотипів стратиграфічних підрозділів, що проводять міжнародні робочі групи, приводять до інтенсивного вивчення органічного світу суміжних інтервалів. Приведемо лише відомий приклад, пов'язаний з вибором границі кембрію і докембрія. На початку робіт (кінець 60-х) у прикордонних відкладеннях кембрію і докембрія було відомо всього 15-20 видів, а вже через 10 років були описані сотні.

Третє джерело — спеціальне вивчення якої-небудь із груп організмів. Наприклад, за останні 15 років відбувся дійсний інформаційний вибух в області вивчення історичного розвитку класу птахів. Тільки кількість відомих видів викопних птахів стала в два рази більшою, ніж було їх встановлено за попередні сто років вивчення починаючи із середини XIX століття. Був відкритий новий інфраклас птахів — энанціорніси. Значно більше ми стали знати і про інших крейдових і палеогенових птахів. Наприклад, стало відомо, що зубаті нелітаючі гесперорніси пізньої крейди жили не тільки в узбережжях Північної Америки, але й на берегах Європи й Азії.

Палеонтологія дала величезний матеріал для розробки теоретичних аспектів біології, і насамперед теорії еволюції. Необоротність еволюції, наприклад, не могла б бути показана без наявності палеонтологічного матеріалу. Останнім часом саме палеонтологічний матеріал дав можливість обґрунтовувати одну з найважливіших теоретичних концепцій. На різних групах хребетних було показано, що морфофункціональні переходи на більш високі таксономічні рівні відбувалися мозаїчно і паралельно на базі вихідної організації, риси якої зберігалися довгий час у представників нової групи.

У тому ж ключі можна розглядати і проблеми походження квіткових рослин. Раптова поява в геологічному літописі і широке поширення покритосеменних Ч. Дарвін назвав огидною таємницею, оскільки вона зовсім не в'язалася з його представленнями про поступовість еволюції. Широкий розвиток палинологічних досліджень і ретельне вивчення місцезнаходжень макроскопічних залишків флори дозволили в корені змінити ситуацію.

Висновок

Палеонтологія дала цілісну, хоча і не дуже детальну картину для всієї Землі, так що не залишилося місця для домислів про географію. Детальні дослідження багатьох, у тому числі давно відомих і бідних залишків, місцезнаходжень дозволили одержати не тільки звичайний матеріал по листю і деревині, але і численні квіти і квітоподібні органи безпосередніх попередників.

Таким чином, дослідження останнього десятиліття в палеонтології дали можливість докорінно змінити наші представлення по двох основних позиціях. По-перше, у результаті інтенсивного вивчення докембрія стало ясно, що поява високоорганізованих форм життя відбувалася набагато раніше, ніж ми звичайно собі представляли. І по-друге, розвиток робіт з вивчення історичних закономірностей еволюції біосфери (а це можливо тільки на палеонтологічному матеріалі) ясно показало, що біосфера є добре збалансованою, що циклічно розвивається авторегулюючою системою, що пережила всі зовнішні збурювання за 4,5 млрд. років існування Землі. Стало ясно, що тільки вивчення природних трендів, еволюції компонентів біосфери і симптомів криз минулого може дати реальне представлення екологічної стратегії поводження людини в умовах антропогенної кризи.

Використана література:

1. Розанов А. Ю. Що відбулося 600 мільйонів років назад. М.: Наука, 1986.

2. Розанов А. Ю., Заварзін Г. А. Бактеріальна палеонтологія // М.: Наука, 1996.

3. Сучасна палеонтологія. М.: Надра, 1988. Т. 1.

4. Сучасна палеонтологія. М.: Надра, 1988. Т. 2.

Loading...

 
 

Цікаве