WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Поразка Німеччини у Першій світовій війні - Курсова робота

Поразка Німеччини у Першій світовій війні - Курсова робота

У результаті революції розпочався процес реорганізації і перебудови політичних партій: виникли Німецька національна народна партія, Демократична партія, Християнсько-демократична народна партія та ін. Профспілки добилися підписання угоди з підприємцями, згідно з якою узаконювалися профспілки, створювалися фабзавкоми, запроваджувався 8-годинний робочий день. Загальнонімецький з'їзд Рад у грудні 1918 р. прийняв рішення про проведення виборів до Національних зборів. Після передачі їм верховної влади в країні повинна була призупинитись діяльність рад.

Проти такого розвитку подій рішуче виступили ліві радикальні сили соціал-демократії, які реорганізували свою групу "Спартак" у "Союз Спартак" і розпочали підготовку до створення комуністичної партії. Відбувся Установчий з'їзд Комуністичної партії Німеччини (КПН). Програма КПН проголошувала завдання здійснення соціалістичної революції і встановлення диктатури пролетаріату. Молода компартія виступила за бойкот виборів до Національних зборів, відмовилася від роботи у профспілках, вважаючи їх реформістськими. Тим часом у країні спалахнула гостра боротьба радикальних, центристських і реакційних сил. Були придушені революційні виступи робітників у ряді міст, заарештовані та убиті вожді компартії Карл Лібкнехт і Роза Люксембург. Компартія перейшла на нелегальне становище.

Вибори до Національних зборів не дали переваги жодній політичній партії. На цьому революція практично завершилася. Проте революційний рух тривав. У квітні 1919 р. праві та незалежні соціал-демократи проголосили в Баварії соціалістичну республіку. Новий уряд, очолюваний комуністами, розпочав націоналізацію банків, встановив систему розподілу продовольства, створив Червону армію. Разом з тим уряд не конфісковував землі поміщиків, залишив фабрично-заводські комітети, обрані ще до революції. Радикальні дії радянської влади в Баварії викликали протидію з боку центральної влади, і 1 травня радянську республіку в Баварії було повалено..

У липні 1919 р. Національні збори Німеччини схвалили Веймарську конституцію, згідно з якою країна проголошувалася парламентською республікою. Законодавча влада належала рейхстагу і ландтагам 18 земель. Вибори в рейхстаг проходили раз в чотири роки на основі загального виборчого права, яке надавалося чоловікам і жінкам з 20 років. Конституція гарантувала недоторканність приватної власності, проголошувала громадянські свободи. Нова конституція була значним кроком вперед порівняно з довоєнною конституцією Німеччини. Президент — голова СДПН Фрідріх Еберт — одержав широкі права. Він призначав уряд, представляв країну на міжнародній арені, був верховним командувачем збройними силами, мав право на розпуск парламенту.

4. ПОРАЗКА НІМЕЧЧИНИ ТА її СОЮЗНИКІВ

Навесні 1918 р. здавалося, що перевага на боці Німеччини та її союзників. У березні Антанта мала на Західному фронті 181 дивізію, а Німеччина — 193. Приблизно рівним було технічне оснащення армій воюючих сторін. Проте це не відображало дійсного становища. Ще до Брестського миру відбувалося братання німецьких і російських солдат. В армії і на флоті Центральних держав почалися відкриті виступи проти війни. На кораблях і у військових частинах обирались революційні комітети.

Позиції Німеччини і її союзників постійно послаблювалися. Із вступом у війну США її величезні ресурси використовувались для потреб армії Антанти. Якщо на січень 1917 р. англійська армія нараховувала 1,5 млн. чоловік, то на кінець року — до 5 млн.. Разом з тим США постійно збільшували свій контингент військ у Європі.

У 1918 р. армії1 союзників, посилені американськими військами-і значною кількістю бойової техніки, перейшли в наступ. Розпалася коаліція центральноєвропейських держав. Австрія звертається до союзників з пропозицією про мир. Нищівний удар коаліції центральних держав було завдано на Балканах. Турецька армія остаточно була розгромлена в Сирії та Палестині. Туреччина підписала перемир'я на умовах капітуляції. Доля Туреччини спіткала й іншого союзника Німеччини — Австро-Угорщину. Італія розпочала наступ проти австро-угорської армії. Угорські, чеські, південнослов'янські, українські і румунські солдати відмовилися виступати на передові позиції. У листопаді було підписано угоду про капітуляцію.

Капітуляція союзників зробила становище союзників Німеччини абсолютно безнадійним. Разом з тим у таборі Антанти виявилися серйозні суперечності з питання умов перемир'я з Німеччиною. Франція добивалася знищення військової і економічної могутності Німеччини. Англія і США не хотіли посилення Франції в Європі та були заінтересовані в Німеччині як противазі Франції та оплоті боротьби проти більшовицької Росії. Суперечності між союзниками доходили до того, що США погрожували підписанням сепаратного миру.

Врешті-решт союзники дійшли згоди і 5 листопада передали Німеччині умови перемир'я, за якими остання повинна була очистити всі території, захоплені нею у Франції, Бельгії, Люксембурзі, вивести свої війська із Австро-Угорщини, Румунії, Туреччини і з африканських володінь. Німеччина повинна була передати союзникам значну частину зброї, військової техніки.

11 листопада 1918 р. у Компьєнському лісі (Франція) між Німеччиною, з одного боку, і США, Англією, Францією та іншими державами — з іншого, було підписано перемир'я. В 11 годин пролунав перший залп артилерійського салюту в 101 постріл, який сповіщав про закінчення Першої світової війни.

Завершилася Перша світова війна, що на той час здавалася людству найстрашнішою. Проте вона не поклала кінець всім війнам.

5. МАСШТАБИ ВТРАТ І ЗРУЙНУВАНЬ ВНАСЛІДОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням до 2 млрд чоловік. В армії воюючих країн було мобілізовано 73 млн. чоловік.

Перша світова війна мала виключний руйнівний характер, особливо на європейському театрі дій. Вона перевершила всі попередні війни за чисельністю людських жертв і матеріальних витрат. Якщо за все XVII ст. кількість загиблих у європейських війнах становила 950 тис., за XVIII ст. — 1563 тис., у період наполеонівських війн (1801 —1815 рр.) — 687 тис., а з 1815 до 1914 р. — 630 тис. чоловік, то в Першій світовій війні — понад 10млн. чоловік. Тобто за роки війни загинуло у два рази більше людей, ніж за всі попередні війни протягом 300 років.

У роки, війни німецькі війська вперше застосували хімічну зброю проти супротивника: хлор і гірчичний газ (іприт). За роки війни Росія втратила загиблими і померлими від ран 2025 тис., Німеччина — 2027 тис., Франція — 1596 тис., Австро-Угорщина — 1100 тис., Англія — 940 тис. Значних людських втрат зазнали Сербія та Чорногорія, Італія, Румунія, Туреччина, Болгарія. Під час війни знизилася народжуваність і зросла смертність, що спричинено також наслідками війни, падінням рівня життя.

Війна спустошила багато країн Європи: було знищено чимало матеріальних і культурних цінностей, що створювалися людством протягом століть. Тисячі фабрик і заводів, шахт, копалень, міст і сіл перетворені в руїни. Промислове і сільськогосподарське виробництво в окремих країнах Європи скоротилося на 20—50 %, що призвело до масового недоїдання, голоду.

Проте для деяких країн війна мала протилежні наслідки. Президент США Вудро Вільсон уже влітку 1916 р. заявив, що США стали настільки багатою країною (за рахунок військових постачань), що можуть "фінансувати значною мірою весь світ". США не лише ліквідували свій борг, а й одержали на 10 млрд доларів боргових зобов'язань Антанти.

Загальний наслідок війни був не в збагаченні США, а в неймовірних жертвах, і матеріальних втратах, масових голодуваннях, радикалі-зації крайніх, поглядів і масових виступах трудящих. Війна призвела до ряду революційних, катастроф.

Література

  1. Архипов Дмитрий Борисович. Краткая всемирная история. Наукометрический анализ / РАН; Институт аналитического приборостроения. — С.Пб. : Наука, 1999. — 189с.

  2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М. : Современник, 1998. — 315

  3. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М. : Культура и спорт, 1997. — 496с.

Loading...

 
 

Цікаве