WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у складі СРСР у 20-30-і роки - Реферат

Україна у складі СРСР у 20-30-і роки - Реферат

центральна влада фактично вперше апробувала голод як ефективний засіб придушення антибільшовицького повстанського руху. Цей рух виник внаслідок продовження після громадянської війни політики воєнного комунізму. Повоєнне здійснення продрозкладки за допомогою армійських частин наштовхнулося на збройний опір селян. Майже на всій території України, насамперед у Донецькій, Полтавській, Кременчуцькій, Катеринославській губерніях, поширився повстанський рух, який розглядався владою як політичний бандитизм. За офіційними даними, наприкінці 1920 р. - на початку 1921 р. тільки у великих повстанських загонах налічувалося понад 100 тис. чоловік. Про масштабиселянського опору і серйозність загрози з його боку для радянської влади свідчить те, що на боротьбу з повстанцями було кинуто дві третини регулярних частин Червоної армії, які діяли проти Врангеля.
Узагальнюючих даних про втрати населення від голоду 1921-1923 рр. немає. За офіційною статистикою (далеко не повною), до весни 1922 р. не дожило 235 тис. чоловік. Варто підкреслити, що підступні удари голоду значною мірою були пом'якшені благодійною діяльністю Американської Адміністрації Допомоги, фонду Ф.Нансена, Міжнародного комітету робітничої допомоги та інших організацій, які тільки у 1922 р. ввезли в Україну близько 2,3 млн. пудів продовольства.
3. Нова економічна політика: чому було згорнуто політику, яку Ленін планував проводити "всерйоз і надовго"?
Згортання наприкінці 20-х рр. непу зумовлене внутрішніми економічними протиріччями і суперечливими процесами цієї політики: зменшення темпів розвитку, вичерпанням ресурсів "відбудовчого ефекту"; небажанням більшовицької партії ділитись владою і поширити дію економічного плюралізму на сферу політичну; швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги, а значить, і створенням соціальної бази для рішучої відмови від ринкових відносин.
Руйнівні наслідки громадянської війни, яка суттєво дестабілізувала суспільство, робили перемогу радянської влади надзвичайно схожою на піррову перемогу. Після її закінчення більшовики, подібно до епірського царя Пірра, могли сказати: "Ще одна така перемога, і ми загинули!" Започаткована у роки війни, політика воєнного комунізму з її продрозкладкою поглиблювала прірву між офіційною владою і основною масою населення - селянством.
Суть непу Ленін вбачав у зміцненні союзу робітників і селян, оскільки тільки в результаті такої консолідації можна було вирішити проблеми економічної модернізації країни. Спочатку неп розглядався більшовицькими теоретиками як тактичний хід, тимчасовий відступ, і лише згодом - як один із можливих шляхів до соціалізму.
З переходом до непу почала відроджуватись кооперація, в якій більшовики вбачали оптимальну форму залучення селянства до соціалістичного будівництва, важливий елемент змички міста та села.
Неп зумовив суттєві зміни і в промисловості. Контролюючи важку промисловість, Радянська держава передала в оренду організаціям (кооперативам, артілям та ін.), а також приватним особам дрібні підприємства. В Україні у 1921 р. в оренду було здано 5200 таких підприємств, тобто близько половини наявного фонду.
Неоднозначні, суперечливі процеси були характерні для тогочасної торгівлі, де приватний капітал у перші роки непу контролював 75% роздрібного товарообороту республіки. Її пожвавлення, що, безумовно, стимулювало розвиток економіки, паралельно викликало і посилення негативних факторів - спекуляції, контрабанди, шахрайства та ін. Варто підкреслити, що період непу не був часом гармонійного безкризового розвитку.
Незважаючи на ці позитивні зрушення, неп було згорнуто. Як і кожна перехідна модель, він не міг остаточно стабілізувати економічний розвиток.
Крім економічних протиріч, поглиблення непу дедалі більше виявляло серйозні політичні та соціальні суперечності. Зокрема, економічний плюралізм, що набирав сили, диктував необхідність появи плюралізму політичного, адже приватний сектор хотів мати допуск до політичних і юридичних важелів, щоб надійно гарантувати захист власних економічних інтересів. Проте більшовицька партія ділитися владою не збиралася.
4. Чи означало утворення СРСР остаточну втрату Україною незалежності?
Остаточна ліквідація державного суверенітету України відбулась не у момент утворення СРСР (грудень 1922 р.), а дещо пізніше і пов'язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР. Проте втрата незалежності, перетворення України на маріонеткову державу не означали цілковитої ліквідації атрибутів державності. Про це свідчать визнання територіальної цілісності України, існування в республіці власного адміністративного центру та державного апарату, надання певних прав компактнопроживаючим національним меншинам та ін. отже, модель СРСР була своєрідною формулою компромісу між силами централізму та унітаризму, лідером і основним стержнем яких була більшовицька партія, і силами децентралізації - національними рухами.
Шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об'єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до СРСР, свого часу були об'єднані у рамках Російської імперії. Між ними існували тісні економічні зв'язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці.
Втрата Україною незалежності не була одномоментним актом, вона відбулася протягом тривалого періоду, поступово у процесі входження УСРР до складу Союзу РСР, який умовно можна поділити на кілька етапів.
Ленін категорично виступив проти сталінської моделі об'єднання республік, запропонувавши покласти в основу державного союзу принцип федерації. Авторитет вождя революції, хоча й хворого та фактично усунутого від справ у партії та державі, був беззаперечним, і тому жовтневий (1922 р.) пленум ЦК РКП (б) прийняв форму утворення єдиної держав, на якій наполягав Ленін.
Формально кожна республіка мала право виходу з СРСР, але механізм такого виходу так і не було розроблено. В результаті, не змінюючи своєї зовнішньої форми, "союз республік" фактично перетворився на жорстко централізовану, унітарну державу. В травні 1925 р. завершується процес входження України до складу СРСР. ІХ Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив новий текст Конституції УСРР, у якому було законодавчо закріплено вступ Радянської України Радянського Союзу.
Loading...

 
 

Цікаве